Ухвала суду № 18707543, 05.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 року                               м. Київ                                        К-19630/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008

у справі № 2а-8370/08

за позовом Приватного підприємства «АТРІ»

до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008, позов задоволено. Стягнуто з державного бюджету України на користь ПП «АТРІ»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за жовтень 2007 в сумі 82585 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами господарської діяльності за червень 2007 року позивачем отримано від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 150659 грн., що відображено по рядку 25.1 податкової декларації.

20.07.2007 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2007 та розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 150659 грн.

Податковим органом на виконання підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»проведено перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від18.09.2007 №1587/23-3-33620412.

Згідно довідки про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості позивача станом на 23.05.2008 із заявленої до відшкодування по декларації за червень 2007 року суми фактично відшкодовано 68074 грн., залишок бюджетної заборгованості становить 82585 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивач виконав передбачені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вимоги спрямовані на отримання бюджетного відшкодування за податковими деклараціями за липень 2007 року та має всі підстави для отримання залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість в розмірі 82585 грн.

Доводи відповідача, що неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, робить заявлену до відшкодування суму непідтвердженою, правильно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

Крім того, за загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального права.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому заявлена позивачем вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості) відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Т.М.Шипуліна

Суддя Л.В. Ланченко