Ухвала суду № 18707526, 06.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-27125/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:Гончар Л.Я.

Харченка В.В. Конюшка К.В. Гордійчук М.П. Сіроша М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року у справі за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит»до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання недійсною вимоги, - ВСТАНОВИЛА: У вересні 2008 року Державне підприємство «Сніжнеантрацит»звернулось з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати вимогу № 05-1-10 від 28.05.2008 року недійсною у частині зобов’язання ДП «Сніжнеантрацит»усунути наступні порушення: порушення на суму 4365,91 тис.грн. за відсутністю первинних документів, порушення на суму 1625,50 тис. грн. надлишково сплачених бюджетних коштів внаслідок завищення підрядником вартості виконаних робот на капітальний ремонт, порушення на суму 530 тис. грн.. та 170,36 тис. грн. завищення витрат з оплати праці та виплат до державних цільових фондів, порушення на суму 330 тис. грн.. за неефективне використання бюджетних коштів у результаті невводу у експлуатацію навантажувального пристрою ЗУ-1. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 25 лютого 2008 року по 25 квітня 2008 року відповідачем було проведено ревізію фінансово –господарської діяльності ДП «Сніжнеантрацит»за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 25 квітня 2008 року на підставі чого на адресу ДП «Сніжнеантрацит»була надіслана вимога про усунення порушень, разом зі сплатою суми 12433,34 тис. грн., з яких не погашеними залишилося 7649,07 тис. грн. Позивач не погоджується із змістом вимоги, з посиланням на її необґрунтованість та незаконність, просив суд скасувати її. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року позов задоволено частково. Визнано недійсною вимогу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 05-1-10 від 28.05.2008 року у частині зобов’язання ДП «Сніднеантрацит»усунення порушень на суми 4365,91 тис. грн., 1625,50 тис. грн., 330 тис. грн. у задоволенні інших вимог відмовлено. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Сніжнеантрацит» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року у справі № 2-а-22851/08/0570 - скасовано.

Позовні вимоги Державного підприємства «Сніжнеантрацит»- задоволено частково.

Визнано частково недійсною вимогу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 28 травня 2008 року №05-1-10 в частині зобов'язання ДП «Сніжнеантрацит»здійснення заходів щодо усунення порушень на суму 1625,50 тис. грн., 330 тис. грн.

У іншій частині у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Сніжнеанрацит»є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації згідно свідоцтва –2 вересня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31906124.

З 25 лютого 2008 року по 25 квітня 2008 року відповідачем як суб’єктом владних повноважень була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Сніжнеантрацит»та його структурних підрозділів за період 2006-2007 роки, за результатами якої був складений акт б/н від 25.04.2008 року.

Проведеною перевіркою було встановлено, порушення законодавства з питань збереження і використання державного майна та фінансів на загальну суму 12433,34 тис. грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем була прийнята вимога про усунення порушень від 28.05.2008 року № 05-1-10, відповідно до якої позивача було зобов’язано до 15.06.2008 року після отримання вимоги інформацію про прийняті заходи та про усунені порушення надати до КРУ.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимога в частині зобов’язання позивача здійснити заходи щодо усунення порушення на 530,0 тис. грн., яке полягає у завищені витрат по оплаті праці, внаслідок виплат по трудовим угодам за 2007 рік за виконання робіт, і які відносяться, згідно посадових інструкцій, до службових обов'язків працівників підприємства є правомірною з огляду на те, що підприємство, як підзвітна установа фінансується частково за рахунок коштів Державного бюджету України, має місце подвійне витрачання коштів за одну й ту саму роботу, яку виконує штатна посадова особа та сторонні фізичні особи.

Похідним від наведеного є вимога про сплату позивачем внесків у сумі 170,36 тис. грн.. до державних цільових фондів по незаконно виплачених сумах по трудовим угодам за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, по незаконно виплаченим надбавкам, зайво сплаченим актам виконаних робіт, преміювання за виконання особливо важливого завдання та понадштатним одиницям.

Виходячи з того, що вищезазначені виплати є об'єктом обчислення внесків до державних цільових фондів, факт нарахування та сплати зазначених сум не заперечується сторонами, та підтверджений актом перевірки, неправомірність виплачених сум не спростована позивачем, доведена дослідженням за вищезазначеною операцією, колегія суддів Вищого адміністративного суду також погоджується із думкою судів попередніх інстанцій та вважає оскаржувану вимогу в цій частині правомірною.

Стосовно 330,0 тис. грн. - придбання обладнання за бюджетні кошти (завантажувальний пристрій), яке на час ревізії не використовується в робочому процесі, передане на відповідальне зберігання постачальнику ТОВ «Корпорація «НОПЕК»та не забезпечено його подальше ефективне використання, колегія суддів підтримує позицію суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

За висновком відповідача ВП «Шахта «Зоря»будь-якого результату за витрачені бюджетні кошти не досягло і не забезпечило подальшого ефективного використання бюджетних коштів, внаслідок того, що придбаний позивачем завантажувальний пристрій вугільного підйому ЗУ-1 у комплекті з устроєм дозування гірничої маси УДМ у кількості 1 комплект на суму 330 тис. грн..

Згідно даних бухгалтерського обліку зазначене обладнання отримано 27 грудня 2007 року, що підтверджується актом приймання-передачі та накладною №12-14. Однак, передача придбаного на відповідальне зберігання 27 грудня 2007 року доводить, склад бюджетного правопорушення.

Акт приймання-передачі основних засобів від 30 грудня 2007 року (том 1 арк. справи 151-154), та інвентарна картка (том 1 арк. справи 155) спростовують доводи позивача, а тому на думку суду вимога в цій частині є неправомірною.

Спірною вимогою зобов'язано позивача здійснити заходи щодо повного усунення встановлених порушень на 4365,91 тис. грн.

Факт реорганізації ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 травня 2005 року за №237 (том 1 арк. справи 54), з одночасним створенням шляхом виділення відокремленого підрозділу «Сніжнеантрацит» (том 1 арк. справи 53), яке стало правонаступником реорганізуємої компанії, прийняття від компанії кредиторської заборгованості за авізо є безспірними обставинами, та підтверджуються матеріалами справи (том 1 арк. справи 208-231).

Розбіжності між сторонами полягають у тому, що позивач вважає прийняття кредиторської заборгованості за передавальним балансом виключно на підставі балансу достатньою умовою її прийняття, а відповідач вважає необхідною умовою прийняття кредиторської заборгованості документи, що підтверджують її утворення.

Спірна операція регулюється комплексом правових норм. В основі правонаступництва лежить рішення міністерства, як центрального органу виконавчої влади який здійснює управління державним Майном. Відповідний наказ є сферою регулювання організаційно-господарських відносин.

Набуття прав та обов'язків позивачем здійснене внаслідок правонаступництва. Правонаступництво юридичної особи є інститутом цивільного права. Регулювання кредиторської заборгованості належить до зобов'язального права (Книга 5 ЦК України). Правові наслідки при передачі кредиторської заборгованості виникають у первісного кредитора, нового кредитора та боржника. За правилами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Такі правила зазначені частиною другою даної статті. Серед підстав заміни кредитора у зобов'язані визначено правонаступництво (пункт 2 частини першої статті 512 ЦК України).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності усунення встановлених порушень по переданій кредиторській заборгованості на суму 4365,91 тис. грн..

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги не обґрунтованими, а рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права, на підставі правильного застосування норм матеріального прав.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Судді: