Постанова № 18705732, 21.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2011 року № 2а-18538/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика АЛС»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0004062302/0 від 12.11.2010, прийняте ДПІ у Соломянському районі міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.03.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.03.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.11.2010 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ«Фабрика АЛС»ДПІ у Соломянському районі міста Києва було складено Акт № 17884/2302/33396528 (далі Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп.7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 156218 грн.

12.11.2010 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0004062302/0, яким у звязку з порушенням п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп.7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 234327,00 грн., в тому числі штрафні санкції 78109 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про заниження ТОВ «Фабрика АЛС»податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 156218грн. стало відхилення згідно з базою даних «Автоматизованого співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»між податковими зобовязаннями ТОВ «Фабрика АЛС»та податковим кредитом ТОВ «Октава Аутсорсинг»(код 35892131), ТОВ «Е-Трейд дистрибуція»(код 36509976), ТОВ «Інком-інвест»(код 32068777) за квітень, травень 2010 року на загальну суму 156218,10 грн., в т.ч. за квітень 2010 року з ТОВ«Октава Аутсорсинг»(код 35892131) 136718,72 грн., з ТОВ «Е-Трейд дистрибуція»(код 36509976) 7242,71грн., за травень 2010 року з ТОВ «Інком-інвест»(код 32068777) 12256,67грн.).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

За змістом пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п.п. 2.2-2.4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», документи, за результатами візуального контролю яких виявлено недоліки в оформленні, не визнаються як податкова декларація з ПДВ. Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності податкова звітність приймається та пропонується платнику ПДВ доопрацювати подані документи, враховуючи виявлені недоліки. Документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання (але не пізніше наступного дня від граничного терміну подання звітності). Працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності надсилається повідомлення про невизнання органом ДПС декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати податкову звітність, оформлену належним чином. В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус "До відома", в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом ДПС поданого документа як податкової звітності) та дата його відправки.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ «Фабрика АЛС»надіслало до ДПІ у Соломянському районі міста Києва податкові декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 року.

Водночас, рішеннями ДПІ у Соломянському районі міста Києва, викладеними у листах №15795/10/28-010 від 21.06.2010 та №19883/10/28-010 від 30.07.2010 позивачу відмовлено у визнанні його звітних документів як податкових декларацій за квітень та травень 2010 року, у звязку з невідповідністю надісланих податкових декларацій наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»№ 166 від 30.05.1997, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 (далі Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість).

Таким чином, з огляду на те, що податкові декларації ТОВ «Фабрика АЛС»з ПДВ за квітень та травень 2010 року не визнані ДПІ у Соломянському районі міста Києва як податкові декларації, а відтак показники вказаних декларацій не внесені до електронної бази податкової звітності, а також враховуючи, що рішення ДПІ у Соломянському районі міста Києва про невизнання відповідних звітних документів як податкових декларацій не були оскаржені ТОВ«Фабрика АЛС», суд приходить до висновку, що позивачем не задекларовано податкові зобовязання з ПДВ за квітень та травень 2010 року.

Згідно з пп. «а»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Враховуючи, що позивачем не було задекларовано податкові зобовязання з ПДВ за квітень та травень 2010 року, суд приходить до висновку про наявність у ДПІ у Соломянському районі міста Києва відповідно до пп. «а» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»належних правових підстав для самостійного визначення суми податкових зобов'язань ТОВ «Фабрика АЛС»з ПДВ за квітень та травень 2010 року у розмірі 156218,10грн.

Крім того, відповідно до пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на те, що сума податкових зобов'язань ТОВ «Фабрика АЛС»з ПДВ за квітень та травень 2010 року у розмірі 156218,10грн. визначена ДПІ у Соломянському районі міста Києва за підставами, викладеними у пп. «а»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд вважає правомірним застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій у розмірі 78109,00 грн., що становить 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0004062302/0 від 12.11.2010 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення ДПІ у Соломянському районі міста Києва.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика АЛС»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко