Постанова № 18705720, 11.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2011 року № 2а-14835/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кохавинка»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000842301/0 від 15.03.2010, №0000832301/0 від 15.03.2010, №0000842301/1 від 20.05.2010, №0000832301/1 від 20.05.2010, №0000842301/2 від 02.08.2010, №0000832301/2 від 02.08.2010, №0000842301/3 від 07.10.2010, №0000832301/3 від 07.10.2010, прийняті ДПІ у Деснянському районі міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.03.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 14.03.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.02.2010 за результатами планової виїзної перевірки ТОВ«Торговий дім «Кохавинка»ДПІ у Деснянському районі міста Києва було складено Акт № 1042/23-2/32345451 (далі Акт перевірки), яким встановлено завищення позивачем розміру валових витрат на загальну суму 170821,85 грн. внаслідок порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а також завищення податкового кредиту на загальну суму 34165,37 грн. внаслідок порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

15.03.2010 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0000842301/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 51246грн. (в тому числі штрафні (фінансові) санкції 17082 грн.), а також №0000832301/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток у розмірі 57408 грн. (в тому числі штрафні (фінансові) санкції 14702 грн.).

В подальшому, за результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Деснянському районі міста Києва, ДПА у місті Києві та ДПА України прийняли рішення, якими скарги позивача були залишені без задоволення, у звязку з чим ДПІ у Деснянському районі міста Києва винесено податкові повідомлення-рішення №0000842301/1 від 20.05.2010, №0000832301/1 від 20.05.2010, №0000842301/2 від 02.08.2010, №0000832301/2 від 02.08.2010, №0000842301/3 від 07.10.2010, №0000832301/3 від 07.10.2010.

Як видно з матеріалів справи, підставою для висновку ДПІ у Деснянському районі міста Києва про порушення ТОВ «Торговий дім «Кохавинка»пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стало віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ, які були сплачені (нараховані) у складі вартості послуг з мерчандайзингу стосовно продукції торгової марки «Кохавинка»в торгівельних мережах України (по продукції, право власності на яку не належало ТОВ «Торговий дім «Кохавинка»).

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»інші терміни, не вказані у ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З системного аналізу до п.п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в контексті пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»видно, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас, відповідно до змісту пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

За таких умов, суд приходить до висновку, що для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат вони повинні відповідати вимогам до витрат на передпродажні та рекламні заходи, зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Як встановлено судом, 01.06.2008 позивачем було укладено договір №АДог-0498 про надання маркетингових послуг з ТОВ «Агентство мерчандайзингу», відповідно до змісту яких ТОВ «Агентство мерчандайзингу»зобовязалось за плату здійснити комплекс заходів, спрямованих на стимулювання збуту продукції позивача.

Водночас, з матеріалів справи видно, що ТОВ «Торговий дім «Кохавинка»безпосередньо не здійснювало роздрібну торгівлю відповідною продукцією, натомість замовляло маркетингові послуги у ТОВ «Агентство мерчандайзингу»в межах виконання зобовязань за договорами поставки продукції, укладеними з відповідними магазинами, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні. Таким чином, ТОВ«Торговий дім «Кохавинка»відносило до складу валових витрат вартість послуг по підготовці до продажу у магазинах товарів, які згідно з договорами поставки, вже не були власністю ТОВ «Торговий дім «Кохавинка».

Отже, враховуючи, що ТОВ «Торговий дім «Кохавинка»відносило до складу валових витрат вартість послуг щодо товарів, які вже були продані позивачем третім особам та не належали йому, суд приходить до висновку про невідповідність витрат позивача на послуги по підготовці товарів до продажу у магазинах вимогам до витрат на передпродажні та рекламні заходи, що зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, відповідно, про відсутність відповідно до п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.1.15 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», належних правових підстав для віднесення вказаних витрат до валових витрат, а також відповідних сум ПДВ до складу валового кредиту ТОВ «Торговий дім «Кохавинка».

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення №0000842301/0 від 15.03.2010, №0000832301/0 від 15.03.2010, №0000842301/1 від 20.05.2010, №0000832301/1 від 20.05.2010, №0000842301/2 від 02.08.2010, №0000832301/2 від 02.08.2010, №0000842301/3 від 07.10.2010, №0000832301/3 від 07.10.2010 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправними та скасування вказаних рішень ДПІ у Деснянському районі міста Києва.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кохавинка»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко