Постанова № 18705579, 25.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 серпня 2011 року 11:12 № 2а-10378/11/2670

За позовом Приватного підприємства «Велена»

до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001092360/0 від 24.12.2010 р.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 17 від 11.10.2010 р.)

від відповідача : ОСОБА_2 (довіреність № 10599/9/10 від 23.12.2010 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.08.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Приватне підприємство «Велена»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001092360/0 від 24.12.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток у сумі 10753 , 00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 50 283 грн., 2009 рік у сумі 10 753 грн. (4 квартал 2009 р. у сумі 10 753 грн) та завищено у загальній сумі 5 221 грн., в т.ч. півріччя 2009 року у сумі 3 939 грн. (2 квартал 3 939 грн.), 3 квартали 2009 року в сумі 5 221 грн. (3 квартал 2009 р. 1 282 грн.).

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомленнярішення, винесене за наслідками даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначив, що при проведенні перевірки Приватного підприємства «Велена»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., було встановлено заниження позивачем податку на прибуток у сумі 10753 , 00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 50 283 грн., 2009 рік у сумі 10 753 грн. (4 квартал 2009 р. у сумі 10 753 грн) та завищення у загальній сумі 5 221 грн., в т.ч. півріччя 2009 року у сумі 3 939 грн. (2 квартал 3 939 грн.), 3 квартали 2009 року в сумі 5 221 грн. (3 квартал 2009 р. 1 282 грн.), що є порушенням вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є винесеним правомірно.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 10.11.2010 р. № 1203 та 24.11.2010 р. № 1289, виданих ДПІ у Подільському районі м. Києва та згідно із ч.8 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», у відповідності до наказів ДПІ у Подільському районі м. Києва від № 1177 від 10.11.2010 р. та № 1261 від 24.11.2010 р. щодо виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 20.10.2010 р. по справі № 10/089001, співробітниками ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Велена»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення ПП «Велена»:

пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, пп.11.3.1 п.1.3 ст.11Закону України № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо заниження податку на прибуток у сумі 10 753 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 50 283 грн., 2009 рік у сумі 10 753 грн. (4 квартал 2009 р. у сумі 10 753 грн.) та завищення у загальній сумі 5 221 грн., в т.ч. півріччя 2009 року у сумі 3 939 грн. (2 квартал 3 939 грн.), 3 квартали 2009 року у сумі 5 221 грн. (3 квартал 2009 р. 1 282 грн.).

За результатами вище зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт перевірки від 10.12.2010 р. № 403/23-611/32251552 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. за №0001092360/0, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 40 196 грн., в тому числі за основним платежем 10753 грн. та штрафні (фінансові) санкції 29443 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. було встановлено їх завищення у сумі 43 030 грн., в тому числі за 2009 рік у сумі 43 030 грн. (4 квартал 2009 року 43030 грн.) та занижено у сумі 23 246 грн., в тому числі за 9 місяців 2009 року (III квартал 2009 р.- 23 246 грн.)

Також, перевіркою відображених у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів»показників за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у загальній сумі 859 342 грн. встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів ПП «Велена»застосовувався метод середньозваженої вартості однорідних запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 20 - виробничі запаси, 22 - малоцінні та швидкозношувані предмети, 28 товари.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 859342 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахунках 20, 22, 28, актів проведених інвентаризацій, встановлено заниження задекларованих ПП «Велена»показників у рядку 04.2 Декларацій „убуток балансової вартості запасів" у сумі 23246 грн, в тому числі за період 3 квартал 2009 року у сумі 23246 грн. та завищення убутку балансової вартості у сумі 43030 грн., в т.ч. за 4квартал 2009 року у сумі 43030 грн.

Зазначеною перевіркою встановлено, що ПП «Велена»у періоді, який перевірявся (з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.), здійснювало оптову торгівлю скляними банками, кришками, цементом.

При цьому до валових доходів відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР до складу валового доходу включається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.11.3.1 вищевказаного Закону України, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.5.9 ст.5 вищевказаного Закону України, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку -покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

При цьому, згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік - це процес безперервного виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації у вартісному вигляді про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Іншими словами - це процес безперервного відображення інформації у вартісному вигляді про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов'язань підприємства з метою оцінки його майнового та фінансового стану, а також результатів діяльності.

Основні принципи бухгалтерського обліку полягають у наступному: обачність, послідовність, повне висвітлення, автономність, безперервність, нарахування та відповідність доходів та витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошове вираження, періодичність.

В Україні порядок ведення бухгалтерського обліку регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-ХІV та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

В п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року за № 246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044) надано поняття «запаси»- активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до п.5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року за № 246, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

- незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-ХІV, Стандартів бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999 р. за № 391/3684), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бухгалтерський і податковий облік базується на даних первинних документів (акти виконаних робіт, видаткові накладні, кошториси, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші первинні документи, якими оформляються операції з проектування, будівництва, розширення, технічного переоснащення, тощо), тобто на документах, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Як видно з матеріалів справи, та встановлено в Акті перевірки, позивачем для визначення убутку балансової вартості запасів (рядок 04.2 Декларації) при проведенні перевірки було використано дані кореспонденції бухгалтерських рахунків 20 «виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 281 «Товари на складі»(оборот по дебету) з бухгалтерськими рахунками 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 15 «капітальні інвестиції. 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Сума приросту балансової вартості запасів, визначеного таким чином та сума убутку балансової вартості запасів, яку вказано у рядку 01.2 Декларації та рядку А додатку К1/1 до рядка 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства була відображена відповідачем в таблиці Акту перевірки, що містить наступні дані.

Показники Код рядка За даними підприємства За даними перевірки Відхилення

На початок звітного року На кінець звітного періоду Приріст

«-«

убуток (3-4-5) На початок звітного року На кінець звітного періоду Приріст

»-«

убуток

«+»

(7-8-9)

1 2 3 5 6 7 9 10 11

9 місяців 2009 року

Балансова вартість запасів усього, у т.ч. (сума рядків А1-А7

відповідної графи) А 5275186 4803255 471931 5275186 4780825 495177 -23246

На складах (місцях зберігання) (20) А1 261 0 261 261 0 261 0

Малоцінні та

Швидкозношувальні

предмети на складах

(22) А4 72004 70252 1752 72004 70003 2001 -249

На оптових складах

(місцях зберігання

(281) А5 5202921 4732187 470734 5202921 4710006 492915 -22181

Матеріальні цінності, що використовуються

у господарській

(діяльності більше 365

днів та вартість яких

перевищує 1000 (12) А7 0 816 -816 0 0 0 -816

2009 рік

Балансова вартість запасів усього, у т.ч. (сума рядків А1-А7 відповідної графи) А 5275186 4415844 859342 5275186 4458874 816312 43030

На складах місцях зберігання) (20) А1 261 0 261 261 0 261 0

Малоцінні та

швидкозношувальні

предмети на складах

(22) А4 72004 70409 1595 72004 70409 1595 0

На оптових складах

(місцях зберігання)

(281) А5 5202921 4345435 857486 5202921 4388465 814456 43030

Матеріальні цінності.

що використовуються у господарській

діяльності більше 365 днів та вартість яких перевищує 1000 (12) А7 0 0 0 0 0 0 0

Таким чином, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства в частині завищення приросту балансової вартості запасів в сумі 20 849 грн.

Отже, на порушення вимог п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 та п.5.9 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22 травня 1997 року «283/97-ВР, із змінами та доповненнями) ПП «Велена»за перевіряємий період було занижено дані в рядку 04.2 Декларації про прибуток підприємства (убуток балансової вартості запасів) на загальну суму 20 849,0 грн.

Як видно з наявних матеріалів справи, дане порушення підтверджується зокрема оборотно-сальдовими відомостями за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, а також рахунками 20, 22, 28, та бухгалтерськими проводками ДТ 20, 22, 28, Кт 63, 37.

Відповідних заперечень, які б підтверджувались допустимими доказами щодо протиправності викладених в Акті перевірки висновків, позивачем до матеріалів справи надано не було.

В позовній заяві позивач зазначає, що акт про результати позапланової виїзної перевірки від 10.12.2010 р. № 403/23-611/32251552 підприємство не отримувало та посилається на відсутність підписів в акті перевірки, як на підставу скасування винесеного за наслідками перевірки податкового повідомлення-рішення.

Із зазначеного приводу, суд зауважує, що в матеріалах справи міститься Акт про відмову ПП «Велена»від підписання Акта перевірки за № 13 від 10.12.2010 року.

Також, з приводу посилання позивача на несвоєчасне отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Подільському районі м. Києва оскаржуване податкове повідомлення-рішення було направлено позивачу 24.12.2010 року, про що свідчить запис на накладній кур'єрської служби.

Крім того, суд доходить висновку, що невідповідність акта формальним ознакам та окремі порушення процедури прийняття податкового повідомлення-рішення, на які посилається позивач як на підставу його скасування - не спростовують самого факту порушення позивачем податкового законодавства, що встановлені в ході перевірки, та підтверджуються наявними матеріалами справи, та не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за встановлені порушення.

Зазначений висновок суду також кореспондується з висновком Вищого адміністративного суду України, викладеним в Постанові від 08.07.2010 року по справі № К-18621/07 за касаційною скаргою ДПІ у м. Херсоні по справі № 8/81-АП-07 (22а-640/2007) за позовом ТОВ «Агрофірма Хетеко») до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на викладене, та з аналізу наявних у справі доказів і наведеного податкового законодавства, судом вбачається правомірність прийняття Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001092360/0 від 24.12.2010 р.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 26.08.2011 р.