Постанова № 18705562, 22.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2011 року 08:40 № 2а-7931/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-газсервіс»

до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2011 р. №0000540700 по формі «В1»та № 0000550700 по формі «Р»

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 07/Д від 10.03.2011 р.)

ОСОБА_3 (довіреність № 07/Д від 07.02.2011 р.)

від відповідача : ОСОБА_4 (довіреність № 44 від 22.04.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.08.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-газсервіс»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2011 р. №0000540700 по формі «В1»та № 0000550700 по формі «Р».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР, а саме щодо заниження позивачем податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 227 878 грн., в т.ч. за березень 2010 року на суму 17 674 грн., за квітень 2010 року на суму 61 593 грн., за травень 2010 року на суму 96 302 грн., за червень 2010 року на суму 52 309 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року в розмірі 857 392 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомленнярішення, винесені за наслідками даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-газсервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р., було встановлено заниження позивачем податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 227 878 грн, в т.ч. за березень 2010 року на суму 17 674 грн., за квітень 2010 року на суму 61 593 грн., за травень 2010 року на суму 96 302 грн., за червень 2010 року на суму 52 309 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року в розмірі 857 392 грн. за наслідками правовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп», права та обовязки якого, як контрагента позивача були за домовленістю із позивачем передані до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Снек».

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що правовідносини позивача із ТОВ «С.Дж.Р.Груп», мали характер фіктивних, оскільки слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області було порушено кримінальну справу відносно невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, та крім того на момент здійснення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп», в останнього були відсутні трудові ресурси виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не звітує до податкового органу з 2010 року, на час проведення перевірки встановлено незнаходження ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за місцем його реєстрації, скасоване свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Дон-Снек», що прийняв на себе всі зобовязання по правовідносинах позивача із ТОВ «С.Дж.Р.Груп», також мали характер фіктивних, оскільки на час виникнення таких правовідносин новий контрагент позивача ТОВ «Дон-Снек»не знаходився за місцем реєстрації та знаходився в стадії банкрутства, та крім того Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.03.2011 у справі 27/30Б ТОВ «Дон-Снек»було визнано банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура, а отже податкові зобовязання ТОВ «С.Дж.Р.Груп»по правовідносинах із позивачем не були задекларовані ТОВ «Дон-Снек»та не було сплачено відповідних податків до Державного бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 14.04.11 № 484, виданого ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва, Щербаком Олегом Анатолійовичем, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями та відповідно до наказу ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва від 14.04.2011 р. № 554-ІІ, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Газсервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 857 392 грн. за червень 2010 року шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту перевірки.

Зазначеною перевіркою були встановлені порушення позивачем:

- п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР, а саме щодо заниження позивачем податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 227 878 грн., в т.ч. за березень 2010 року на суму 17 674 грн., за квітень 2010 року на суму 61 593 грн., за травень 2010 року на суму 96 302 грн., за червень 2010 року на суму 52 309 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року в розмірі 857 392 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва був складений Акт перевірки від 21.04.2011 р. № 2049/0700/30480014.

Не погоджуючись із викладеними в Акті перевірки висновками, позивачем було надано заперечення до Акта перевірки, що було скеровано на адресу ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва.

Листом ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва від 13.05.2011 р. № 19110/10/07-018 було повідомлено ТОВ «Восток-Газсервіс»про пропущення строку подання заперечення та залишено заперечення позивача без розгляду.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем чинного законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 р. №0000540700 по формі «В1», яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування всього в сумі 857392 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 214348 грн., а також податкове повідомлення-рішення та № 0000550700 по формі «Р», яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 284848, 00 грн., з яких 227 878,00 грн. основного платежу та 56 970,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, застосовані на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивачем не оскаржувалися, та за оскарженням вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та п.1.2 Наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Так як, податкова накладна є підставою для включення до складу податкового кредиту за відповідний період сум ПДВ, то вона безпосередньо відноситься до документів, пов'язаних з нарахуванням податку на додану вартість.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а також не було заперечено представниками позивача в судовому засіданні, перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за березень 2010 року було встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з придбання ТМЦ для здійснення будівельних робіт, оренди будівельної техніки.

Основними постачальниками, по яким сума податку на додану вартість у складі податкового кредиту, згідно Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 № 350, перевищує 5% від податкового кредиту ТОВ «Восток-Газсервіс»за березень 2010 року від одного постачальника (54 850,74 грн.) та підтверджена оригіналами податкових накладних, віднесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за березень 2010 року, станом на 01.03.2011 р. були:

- ТОВ «С.Дж.Р.Груп», код ЄДРПОУ 34981754, зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва, яким при отриманні попередньої оплати згідно договору постачання ТМЦ (труби сталеві та поліетиленові, комплектуючі) № 04/03-10В від.04.03.2010 р. було виписано податкову накладну № 3052 від 31.03.2010 р. на загальну суму 6 511 620,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1 085 270,00 грн.

Відповідно до даних бази АІС ОР підприємство має стан «фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації», останній поданий звіт з ПДВ за лютий 2010 року. Станом на 01.03.2011 р. відповідно до даних бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України обліковувалась розбіжність між задекларованою ТОВ «Восток-Газсервіс»сумою податкового кредиту та задекларованою ТОВ «С.Дж.Р.Груп»сумою податкового зобов'язання в розмірі 1 085 270,00 грн. ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було надіслано запит щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень № 29832/10/07-018 від 18.08.2010 р.

Станом на дату складення акту відповідь не отримана. До ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було надіслано службову записку №37/07-006 від 24.02.2011 щодо розшуку ТОВ «С.Дж.Р.Груп». Згідно відповіді ГВПМ ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва №1401/7/26-2/3 від 14.03.2011 р. за результатами проведених заходів СВ ПМ ДПА у Житомирській області порушена кримінальна справа № 079010/10 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.205 КК України. У ході досудового слідства отримано покази засновників та посадових осіб ТОВ «С.Дж.Р.Груп»стосовно реєстрації вказаного СГД за винагороду та непричетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

З наведеного вище та інших матеріалів справи вбачається, що в провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-107, яка порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_7 та інших осіб за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 Кримінального кодексу України.

Під час розслідування вказаної кримінальної справи встановлено, що в період з 2007-2008 р.р. на території м. Києва невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, тобто заняття видами діяльності від імені суб'єктів господарської діяльності без належних повноважень, організували створення підприємств на підставних осіб, призначення їх на посади керівників. При цьому, вказані особи, на яких були зареєстровані підприємства, не мали ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності від імені створених підприємств.

В подальшому, після створення та реєстрації підприємств, невстановлені слідством особи, діючи умисно, використали їх для вчинення злочинної діяльності, для надання послуг з «конвертації», тобто переведення безготівкових коштів у готівку, пособництва в заволодінні чужого майна, мінімізації податкових зобов'язань.

Допитаний по справі ОСОБА_7 вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство він погодився зареєструвати на своє ім'я на пропозицію ОСОБА_8 за грошову винагороду, який пообіцяв, що підприємство буде використано для конвертаційної діяльності та ніяких документів підписувати не потрібно.

В подальшому в період липня 2008 року - серпня 2010 року невстановлені слідством особи використали фіктивне підприємство ТОВ «С.Дж.Р.Груп»для прикриття власної діяльності, а також для вчинення злочинів.

Так, в період 2009 року невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою з директором ПП «БАНК», службовими особами Держкомрезерву України заволоділи бюджетними коштами в сумі понад 10 млн. грн., чим було спричинено значну матеріальну шкоду державі.

Таким чином, зважаючи на викладене, в діях невстановлених слідством осіб, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_7 та виразилась у створені суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяли значну матеріальну шкоду державі вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Також, як вбачається з Акту перевірки та не було заперечено представниками позивача, 02.03.2011 р. ТОВ «Восток-Газсервіс»до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 року (вх.№ 15369 від 02.03.2011 р.).

Відповідно до додатку 5 до розрахунку коригування в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Восток-Газсервіс»змінено постачальника ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) на ТОВ «Дон-Снек»(код ЄДРПОУ 36253588), загальна сума податкового кредиту - 1 085 270,00 грн.

Як видно з наявних матеріалів справи, ТОВ «Дон-Снек», код ЄДРПОУ 36253588, зареєстроване в ДПІ у Київському р-ні м. Донецька, на адресу позивача було виписано податкову накладну №3052 від 31.03.2010 р. на загальну суму 6 511 620,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 085 270,00 грн. (умови поставки - договір № 04/03-10В від 04.03.2010 р. ).

Відповідачем До ДПІ у Київському р-ні м. Донецька надіслано запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Дон-Снек»№ 7953/7/07-016 від 14.03.2011 р.

Згідно відповіді ДПІ у Київському р-ні м. Донецька № 404/23-1 від 23.03.2011 р. здійснити відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Дон-Снек»з питань перевірки відомостей, отриманих від ТОВ «Восток-Газсервіс»(код ЄДРПОУ 30480014), яке мало відносини з ТОВ «Дон-Снек»у березні 2010 року неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ «Дон-Снек»не заходиться за юридичною адресою (акт виходу на юридичну адресу від 19.11.2010 р. за № 4529/23-3/36253588).

При цьому, в ході організації проведення перевірки, з метою забезпечення проведення перевірки з питань підтвердження відомостей за результатами встановлених фактів здійснені такі заходи: до ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька направлено запит на встановлення місцезнаходження платника податків від 24.11.2010 р. за № 2223/23-3, отримано відповідь № 820 від 03.12.2010, згідно якої місцезнаходження платника не встановлено. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р. у справі 27/30Б ТОВ «Дон-Снек»визнано банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем було здійснено висновок, що підтвердити факт придбання вищевказаним постачальником ТМЦ у виробника або імпортера та факт сплати сум ПДВ до Державного бюджету України не є можливим.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених цим Законом, тобто право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару (робіт, послуг), який платником не оплачений.

Відповідно до п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

в) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Крім того, згідно п.п.7.2.3, 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які піддягають оподаткуванню цим податком.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджені зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем було встановлено порушення позивачем ст.93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями) та ст.1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Відповідно до п.3 ст.4 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.6 ст.9 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», заміна свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у разі: внесення змін до установчих документів юридичної особи, якщо ці зміни пов'язані із зміною найменування юридичної особи; внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов'язані із зміною місцезнаходження юридичної особи; внесення змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, якщо ці зміни пов'язані із зміною імені та/або місця проживання фізичної особи-підприємця; втрати або пошкодження свідоцтва про державну реєстрацію.

Крім того, п.2 ст.38 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що однією із підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що е повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному держаному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Зважаючи на викладене, податковим органом в Акті перевірки встановлено, що податкові накладні ТОВ «Дон-Снек»складені в порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, що призвело до порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до умов договору постачання між ТОВ «Дон-Снек»та ТОВ «Восток-Газсервіс» № 04/03-10В від 04.03.2010 р. ТОВ «Дон-Снек»(постачальник) зобов'язується у встановлений договором строк здійснити поставку (передати у власність покупця - ТОВ «Восток-Газсервіс») товар, найменування, кількість та асортимент якого вказується в специфікації (труби сталеві та поліетиленові, комплектуючі).

Відповідно до п.5.1 договору розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника. Відповідно до п.5.2 договору покупець проводить оплату протягом 10 календарних днів від дати підписання сторонами видаткової накладної на товар.

В ході проведення перевірки встановлено, що в березні 2010 року ТОВ «Восток-Газсервіс»не здійснювало перерахування коштів ТОВ «Дон-Снек»в рамках договору № 04/03-10В від 04.03.2010 р. Також до перевірки не надавалися первинні документи, що засвідчують факт передачі визначених специфікацією ТМЦ та їх оприбуткування в обліку підприємства.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями, а саме: не підтверджено податковий кредит у розмірі 1 085 270,00 грн.

Так, згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України, доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження , неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 Бюджетного кодексу України, податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Як було зазначено вище, та вбачається з матеріалів справи, згідно бази даних АІС ОР ДПА у м. Києві по першому контрагенту позивача ТОВ «С.Дж.Р.Груп» встановлено:

директор, головний бухгалтер та засновник підприємства - ОСОБА_7;

інформація щодо наявності основних та обігових фондів відсутня у звязку з відсутністю декларації по податку на прибуток за період: І-IV квартали 2009 року.

Також, згідно акту перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп»від 14.10.2010 р. № 823/23-10/34981754 податковим органом встановлено, що в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Доказів, щодо укладення ТОВ «С.Дж.Р.Груп»субпідрядних договорів з метою виконання договорів із ТОВ «Восток-Газсервіс»відносно поставки ТМЦ, а відповідно передбачали необхідність наявності відповідних складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності позивачем до суду надано не було.

Вищевикладене свідчить про відсутність у першого контрагента позивача ТОВ «С.Дж.Р.Груп»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах з ТОВ «Дж.Р.Груп»субпідрядних договорів з метою виконання договорів із ТОВ «Восток-Газсервіс»(щодо поставки ТМЦ), а отже відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «С.Дж.Р.Груп» створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер.

Згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Крім того, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб , відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення ,забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

При цьому, доходи бюджету складаються, в тому числі, і з податкових надходжень, під якими розуміється обов'язкові внески до бюджетів, здійснені платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 року №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи, державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Крім того, як також було зазначено вище, та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Восток-Газсервіс»до ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 року (по правовідносинах із ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ) (вх.№ 15369 від 02.03.2011 р.), та в ідповідно до додатку 5 до розрахунку коригування в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ТОВ «Восток-Газсервіс»змінено постачальника ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) на ТОВ «Дон-Снек»(код ЄДРПОУ 36253588), загальна сума податкового кредиту - 1 085 270,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, договір постачання між ТОВ «Дон-Снек»та ТОВ «Восток-Газсервіс»№ 04/03-10В від 04.03.2010 р., за яким другий контрагент позивача ТОВ «Дон-Снек»взяв на себе всі зобовязання першого контрагента позивача ТОВ «С.Дж.Р.Груп»- був укладений позивачем з субєктом господарської діяльності відносно якого в березні 2010 р. ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька встановлено незнаходження платника податків за місцем його реєстраці ї, та який на момент укладення зазначеної угоди знаходився в стадій банкрутства, оскільки ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р. у справі 27/30Б ТОВ «Дон-Снек»було визнано банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура.

Доказів щодо сплати другим контрагентом позивача ТОВ «Дон-Снек» податкових зобовязань, визначених по правовідносинах із ТОВ «Восток-Газсервіс»за березень 2010 р. позивачем до суду надано не було.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, 03.02.2011 р. між ТОВ «Восток-Газсервіс»(покупець) та ПП «Егеста»(новий постачальник) було укладено угоду про заміну сторони за договором № 04/03-10В від 04.03.2010 р., відповідно до якої новий постачальник приймає всі права та обовязки за договором № 04/03-10В від 04.03.2010 р., а саме другого контрагента позивача ТОВ «Дон-Снек», що в свою чергу взяв на себе виконання зобовязань першого контрагента позивача ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

З наведеного вбачається, що позивачем вдруге, майже через рік після визначення податкового кредиту за березень 2010 р. по правовідносинах із ТОВ «С.Дж.Р.Груп», було замінено постачальника за договором (що в свою чергу зобовязаний задекларувати суму податку на додану вартість для її сплати до Державного бюджету), а відповідно на момент проведення перевірки, зазначеної суми податкових зобовязань по правовідносинах із ТОВ «Восток-Газсервіс»ні ТОВ «Дон-Снек»ні ПП «Егеста»до Державного бюджету сплачено не було.

Згідно вимог п.п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а отже законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Таким чином, господарські операції між позивачем та «С.Дж.Р.Груп», а згодом ТОВ «Дон-Снек»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня ..., здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а згодом ТОВ «Дон-Снек» руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, правочин між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а згодом і ТОВ «Дон-Снек»є нікчемними, а тому відповідачем було правомірно встановлено факт заниження позивачем податкових зобовязань по податку на додану вартість в розмірі 227 878 грн., в т.ч. за березень 2010 року на суму 17 674 грн., за квітень 2010 року на суму 61 593 грн., за травень 2010 року на суму 96 302 грн., за червень 2010 року на суму 52 309 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року в розмірі 857 392 грн.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 26.08.2011 р.