Вирок № 18702856, 14.09.2011, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-67/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2011 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Животова Є.Г.,

при секретарі судового засідання Чорняковій О.С.,

з участю державного обвинувача Конара В.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, приватного підприємця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, громадянина України, несудимого,

- за ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05.12.2010, біля 18 год., в смт. Великий Березний, по вул. Штефаника, ОСОБА_2, керуючи легковим автомобілем «Мерседес-Бенц Е-200», номерний знак НОМЕР_1, наближаючись до дорожньої розмітки, якою позначається нерегульований пішохідний перехід «Зебра», побачивши на освітленій фарами автомобіля проїзній частині автодороги пішоходів, які переходили дорогу зліва направо в напрямку смуги, по якій рухався автомобіль, грубо порушив вимоги п. 1.3, 1.5, 12.1-12.3, 18.1 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі ПДР), не врахував дорожньої обстановки, не забезпечив безпеки дорожнього руху та не вжив заходів зі своєчасного екстреного гальмування (з моменту виникнення реальної небезпеки), в результаті чого наїхав на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка була травмована, отримавши тяжкі тілесні ушкодження.

Підсудний свою вину у вчиненому визнав, показавши, що повністю погоджується з обставинами, зазначеними в обвинувальному висновку. За вказаних подій він рухався біля 40 км/год і відчув удар в ліву частину автомобіля, після чого відразу зупинився, а згодом на декілька метрів відігнав автомобіль в праву сторону узбіччя до тротуару, щоб не заважати руху іншим учасникам. Щиро розкаявся у вчиненому, дуже переживає, що так сталося. Просив суд звільнити його від покарання на підставі акту амністії, оскільки вчинив необережний злочин та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Також ОСОБА_2 показав, що за вищевказаних обставин був повністю тверезим та не залишив місце пригоди.

Заявлений до нього потерпілою цивільний позов від 05.08.2011 про відшкодування їй заподіяних вказаним злочином матеріальних збитків (35564,6 грн.) та моральної шкоди в розмірі 50000 грн. визнав повністю.

Суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, врахувавши при цьому думку учасників судового розгляду та здійснивши інші передбачені ч.3 ст.299 КПК України процесуальні дії, встановив наступний порядок дослідження доказів: допит підсудного та потерпілої, дослідження матеріалів справи, що містять предмет доказування, висновків судово-медичної та судових автотехнічних експертиз, протоколів слідчих дій та даних, що характеризують особу підсудного. Суд постановив не допитувати свідків, оскільки фактичні обставини справи учасниками не оспорюються.

Крім визнання підсудним своєї вини, його винуватість також повністю стверджується дослідженими та перевіреними судом наступними доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 підтримала надані нею на досудовому слідстві показання. Показала, що за вищевказаних обставин 05.12.2010, біля 18 год., поблизу магазину «Повна Комора» та памятнику Т.Г. Шевченко, по вул. Штефаника, в смт. В.Березний, коли вона разом зі своїм чоловіком переходили автодорогу по нерегульованому пішохідному переході «Зебра», пересвідчившись перед цим, що з обох сторін немає автомобілів, що наближаються. Під час слідування, на неї наїхав автомобіль підсудного відчула удар у праву ногу, після чого вдарилася правим ліктем та головою в лобове скло автомобіля і впала на дорогу. Автомобіль підсудного зупинився неподалік від місця події.

ОСОБА_2 не надавав їй першої медичної допомоги, лише зупинився і з кимось розмовляв по телефону, після чого підійшов до потерпілої подивитися на неї і в цей час підїхав автомобіль Швидкої медичної допомоги, на якому її відвезли у лікарню, де їй наклали «шини» (фіксуючі гіпсові лонгети). Заявлений нею вищезазначений цивільний позов підтримала повністю та просила задовольнити.

Заперечила проти заявленого ОСОБА_2 клопотання щодо звільнення останнього від кримінальної відповідальності (від покарання) на підставі акту амністії, посилаючись на те, що перед вирішенням питання щодо надання нею згоди на застосування до підсудного акту амністії, підсудний повинен повністю відшкодувати їй заподіяні злочином матеріальні збитки та моральну шкоду, які на час розгляду справи в суді не відшкодовано.

З рапорту оперативного чергового Великоберезнянського РВ УМВС України в Закарпатській області Іванцика В.В., поданого начальнику зазначеного органу дізнання Попадичу А.М. вбачаються в цілому аналогічні встановленим судом вищевказані обставини щодо наїзду підсудним на потерпілу автомобілем «Мерседес-Бенц Е-200», номерний знак НОМЕР_1, внаслідок чого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження з попереднім діагнозом: ЗЧМТ, забійна рана голови, відкритий перелом правої гомілки, перелом правого плеча; потерпіла потребує стаціонарного лікування у хірургічному відділенні (Т.1, а.с.15).

З протоколів огляду місця події зі схемами пригоди та фототаблицями від 05.12.2010, 14.03.2011 та протоколу огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу від 06.12.2010 вбачається загальний вигляд відрізку автодороги з розміткою, де сталася подія, розташування на вказаній місцевості зазначеного транспортного засобу після події, а також місце наїзду на пішохода, де зафіксовано пляму бурого кольору, схожу на кров; транспортний засіб, яким здійснено наїзд на потерпілу, технічно справний, а на його лобовому склі виявлено вмятину (тріщину) у лівому нижньому куті біля кузова розміром 12х12 см (Т.1, а.с. 16-30, 33-49, 140-143, 144-147).

З нотаріально завіреної довіреності на право керування транспортним засобом від 02.11.2010 та технічного паспорту на нього НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_5, власником легкового автомобіля «Мерседес-Бенц Е-200», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 уповноважено на відповідній правовій основі керувати зазначеним автомобілем, строк дії довіреності становить 10 років (по 02.11.2020 (Т.1, а.с. 50,51,53).

З полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів СТОВ «Глобус» від 15.01.2010 № ВЕ/ 3257210 вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 водія легкового автомобіля «Мерседес-Бенц Е-200», номерний знак НОМЕР_1, застрахована із строком дії поліса з 00 годин 15.01.2010 по 14.01.2011 (Т.1, а.с.54).

З калькуляції видатків на лікування хворого від 15.03.2011 № 04 вбачається, що загальна сума видатків, повязаних із лікуванням потерпілої склала 3207,35 грн. (Т.1,а.с.102).

З висновку судово-медичної експертизи Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 12.04.2011 № 242 вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 внаслідок вищевказаного протиправного діяння підсудного отримала тілесні ушкодження у вигляді: садна на лобовій ділянці зліва, садна на лівому колінному суглобі та верхньої третини гомілки, відсутність 1 зубу зверху зліва; на праву кінцівку від нижньої третини стегна і до стопи, а також на область правого плечового суглобу і правої верхньої кінцівки до передпліччя накладені фіксуючі гіпсові лонгети.

Згідно даних медичної документації із травматологічного відділення Ужгородської ЦМКЛ, що заповнена на потерпілу, у останньої виявлено тілесні ушкодження у вигляді: «Політравма ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна рана чола і лівого колінного суглобу. Закритий уламковий перелом середньої третини правої плечової кістки та відкритий уламковий перелом обох кісток середньої третини правої гомілки із зміщенням. Посттравматична нейропатія правого променевого нерва».

Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дій тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути виступаючі частини кузова легкового автомобіля із послідуючим закиданням потерпілої на капот автомобіля та падіння на тверде покриття під час ДТП.

По давності виникнення виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження згідно даних медичної документації вкладаються в час ДТП, що відбулася 05.12.2010.

Дані тілесні ушкодження в момент їх заподіяння були небезпечними для життя і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3 (м) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому обох кісток середньої третини правої гомілки із зміщенням є характерними для ДТП.

Тілесних ушкоджень, які б були характерні для наїзду або переїзду при судово-медичному обстежені гр. ОСОБА_1 не виявлено.

Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, які були виявлені при судово-медичному обстеженні потерпілої, можна однозначно стверджувати, що в момент первинного контактування з легким автомобілем потерпіла знаходилася у вертикальному положенні (Т.2, а.с. 39-43).

З висновків судової експертизи технічного стану автомобіля та автотехнічної експертизи, виконаних експертом сектору автотехнічної експертизи та оцінювальної діяльності НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_6 від 13.05.2011 № 1082/146 вбачається наступне.

На момент огляду та експертної перевірки усі системи легкового автомобіля «Мерседес-Бенц Е-200», номерний знак НОМЕР_1, в тому числі елементи рульового керування, робочої гальмівної системи, ходової частини та системи освітлення до та після моменту зазначеної ДТП були в технічно-справному стані, могли виконувати свої функції та відповідали умовам на експлуатацію транспортного засобу.

В дорожній ситуації, яка склалася перед настанням зазначеної ДТП, водій зазначеного автомобіля для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2 та 12.3 ПДР, потерпіла пунктами 4.7 та 4.14 ПДР. Водій в момент виникнення небезпеки в обох зазначених випадках мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду на потерпілу шляхом застосування своєчасного гальмування; вихід пішохода ОСОБА_1 на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 був ознакою виникнення небезпеки для руху, під час чого відповідно до п. 1.10, 12.3 ПДР водій повинен був застосувати лише гальмування (не маневрування (Т.2 а.с.49-56, 76-83).

З протоколів відтворення обстановки та обставин події за участі свідка ОСОБА_7 (чоловіка потерпілої) та підозрюваного (на той час) ОСОБА_2 від 28.04.2011 вбачаються в цілому аналогічні встановленим судом обставини щодо наїзду підсудного зазначеним автомобілем на потерпілу (Т.2, а.с. 58-63, 64-70).

З виданих виконкомом Великоберезнянської селищної ради Закарпатської області щодо підсудного характеристики від 11.04.2011 № 229, довідки про склад сімї від 11.04.2011 № 1243, виданої ВІТ УМВС України в Закарпатській області довідки від 26.04.2011 та копій вироків Великоберезнянського районного суду від 06.01.1995, 02.02.1998, 01.06.2005, ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 09.08.2005 вбачається, що ОСОБА_2 несудимий в силу вимог ст.89 КК України; за місцем проживання характеризується позитивно: виховує двох неповнолітніх дітей, сусіди відгукуються про нього доброзичливо, вміє налагоджувати стосунки з молоддю, скарг на його поведінку в селищну раду не надходило; проживає разом з сімєю: дружиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та двома доньками: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 (Т.2, а.с. 122, 125-129, 131-135,137-139, 141-144, 145,146).

Отже, оцінивши досліджені судом вищевказані докази в їх сукупності, які в цілому узгоджуються між собою, не містять істотних суперечностей, суд визнає, що вина підсудного у вчиненому доведена повністю та кваліфікує зазначене суспільно-небезпечне протиправне діяння ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи.

Помякшуючими покарання ОСОБА_2 обставинами є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (шляхом надання правдивих показань під час судового слідства), наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також намір повністю відшкодувати потерпілій завдані їй злочином матеріальні збитки та моральну шкоду.

З урахуванням обставин справи та особи ОСОБА_2 суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів в умовах випробування, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК, із застосуванням ст.75 КК, з встановленням йому іспитового строку.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_5 вчинив з необережності злочин, який відповідно до ст.12 КК не є особливо тяжким, має двох неповнолітніх дітей, суд визнає, що на підсудного поширюється дія п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 № 3680-VI (далі Закон № 3680-VI), у звязку з чим підсудний підлягає звільненню від покарання на підставі ст.ст.85,86 КК, ч.3 ст.6 КПК України та п. «в» ст.1 Закону № 3680-VI.

Заявлений потерпілою до підсудного цивільний позов у кримінальній справі про стягнення заподіяних злочином матеріальних збитків та моральної шкоди слід задовольнити повністю з таких підстав.

Так, по справі встановлено, що загальний розмір завданих потерпілій внаслідок злочину матеріальних збитків становить 35564,6 грн., які потерпіла витратила на лікування внаслідок протиправного діяння ОСОБА_2, що стверджується доданими до позовної заяви рахунок-фактурами на придбання імплантантів великогомілкового та плечового стрижнів від 08.12.2010 № ДА-0812-02 на загальну суму 15400 грн.; фіскальними чеками на придбання ліків: анальгетів, антибіотиків тощо за період 05.12.2010-10.01.2011 на загальну суму 20 164,6 грн., а всього на загальну суму 35564,6 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина підсудного у вчиненні з необережності зазначеного злочину по відношенню до ОСОБА_1 доведена повністю, між цими діями та заподіяною потерпілому шкодою (матеріальними збитками) вбачається прямий причинний звязок.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір морального відшкодування, суд виходить з того, що спричинені потерпілій тілесні ушкодження були небезпечними для її життя в момент заподіяння, а також враховує тяжкість завданої позивачеві душевної травми, характер і тривалість її страждань внаслідок протиправного діяння відповідача, вид та кількість отриманих внаслідок ДТП травм, внаслідок яких ОСОБА_1 може бути визнана інвалідом, обмежень, яких зазнала потерпіла, в тому числі й у нормальній життєдіяльності, стосунках з оточуючими.

Все це спричинило значне моральне пригнічення позивача, конституційне право на здоровя якої було грубо порушено відповідачем.

З урахуванням наведеного, а також повного визнання позову відповідачем, суд визнає, що позивач вірно оцінила розмір моральної шкоди в 50 000 грн., яку слід стягнути на її користь з відповідача.

Судові витрати, повязані з проведенням судової експертизи технічного стану автомобіля 322,2 грн. та судової автотехнічної експертизи 322,2 грн., а всього на загальну суму 644,4 грн. (рахунки в Т.2, на а.с. 48,75) слід стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області.

Речовий доказ легковий автомобіль «Мерседес-Бенц Е-200», номерний знак НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання власнику, ОСОБА_5, мешканцю АДРЕСА_1 (Т.2, а.с.150), слід залишити в розпорядженні цього законного володільця.

Обраний ОСОБА_2 постановою слідчого Великоберезнянського РВ УМВС України в Закарпатській області від 23.06.2011 запобіжний захід у виді застави належної ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, земельної ділянки в АДРЕСА_1, (Т.2, а.с. 178-173, 180-181, 182-183, 184) до набрання вироком законної сили слід залишити попереднім, оскільки підсудний належно виконував її умови.

Керуючись ст.ст. 6 ч.3, 323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням протягом дворічного іспитового строку.

На підставі ст.ст. 85,86 КК України, п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011 № 3680-VI звільнити ОСОБА_2 від призначених судом покарань.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 35564,6 грн. завданих злочином матеріальних збитків та 50000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (р/р 31256272210434; МФО 812016; ІПН 255751407015; КЕКД 25010100) 644,4 грн. судових витрат, повязаних з проведенням судової експертизи технічного стану автомобіля та судової автотехнічної експертизи.

Речовий доказ легковий автомобіль «Мерседес-Бенц Е-200», номерний знак НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання власнику, ОСОБА_5, мешканцю АДРЕСА_1, залишити в розпорядженні цього законного володільця.

Запобіжний захід, заставу, до набрання вироком законної сили залишити попереднім, після чого скасувати.

На вирок протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд.

Головуючий: “підпис”

Суддя Великоберезнянського районного суду Є. Г. Животов