Ухвала суду № 18697424, 11.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 р.Справа № 2а-11681/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі:Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм»до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтафарм» (далі ТОВ ««Сінтафарм») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі- ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) від 06.09.2010 року за №0001222330/0 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій на суму 350000,0 грн., в т.ч. фінансові санкції на суму 100 000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року позовні вимоги задоволені частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0001222330/0 від 06.09.2010р. в частині визначення ТОВ ««Сінтафарм» суми податкового зобовязання за штрафними санкціями в розмірі 100 000 гривень,- в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань встановлення розбіжностей даних, що містяться у поданій податковій декларації з ПДВ та Додатку 5 до неї, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень 2010 року, за результатами якої складено акт від 25.08.2010 року за №6210/233/32439942.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сінтафарм» п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 250000 грн., у тому числі за травень 2010 року на суму 250000 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомленнярішення від 06.09.2010 року за №0001222330/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 350 000,0 грн ( у тому числі 250 000,0 грн. за основним платежем, 100 000,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями)

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про встановлене , що позивач мав господарські відносини з придбання товарів (робіт, послуг) з ТОВ «Домострой»на загальну суму 1500000,00 грн., в тому числі ПДВ 250000,00 грн. Відповідно до «Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»між податковим кредитом ТОВ «Сінтафарм»та податковим зобовязанням ТОВ «Домострой» на дату складання акту перевірки виявлено розбіжності на суму 250000,00 грн. На запит відповідача про надання додаткових документів позивачем надано копії документів, отриманих від ТОВ «Домострой»на загальну суму 1500000,00 грн., зокрема податкова накладна № 280503 від 28.05.2010р. на суму 1500000,00 грн., в тому числі ПДВ 250000,00 грн., акт виконаних робіт від 28.05.2010 р. до договору доручення № SB4/10 від 16.04.2010р. про виконання робіт з пошуку та проведення переговорів з постачальниками комплектуючих для використання в фармацевтичній промисловості. Вартість зазначених робіт склала 1500000,00 грн., у тому числі ПДВ 250000,00 грн.

При проведенні перевірки було виявлено, що ТОВ «Домострой» не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання в розрізі контрагента ТОВ «Сінтафарм», згідно додатку 5 розділу І до декларації з ПДВ за травень 2010 року контрагент ТОВ «Сінтафарм» відсутній. Крім того, ТОВ «Домострой» не має такого виду діяльності за КВЕД як пошук контрагентів для підприємств фармацевтичної галузі, а відповідно до поданої ним звітності чисельність працюючих на даному підприємстві за І квартал 2010 року складає 0 осіб, за ІІ квартал 200 року 2 особи.

Таким чином відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «Домострой» не мало людських та матеріальних резервів для виконання укладеного з позивачем договору щодо підшукування контрагентів та проведення переговорів з постачальниками комплектуючих для використання в фармацевтичній промисловості, отже фактично, укладаючи зазначений договір, сторони не мали на меті досягнення реального економічного ефекту, а господарська операція, визначена в податковій накладній, виданій на його підставі, фактично не відбулась.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки ( на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №168/97-ВР) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2010р. по справі № Б-50/155-10 відносно ТОВ «Сінтафарм» порушено провадження у справі про банкрутство, з моменту прийняття ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів: заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року без змін.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Григоров А.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16 травня 2011р.