Ухвала суду № 18696730, 20.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2011 р.Справа № 2-а-8948/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Яковлєва О.В.,

суддів Бойка А.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства будівельної компанії "Бастіон"до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними дій по складанню акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, а саме: визнання дій по складанню акту перевірки протиправними; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000242334/0 від 03.09.2010 р.

Вимоги обґрунтовано тим, що за результатами документальної невиїзної перевірку позивача щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Айс Вік», за період березень - квітень 2010р., що зафіксовано актом № 4260-23-34-23862922 від 21.08.2010р., встановлено порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а саме:- завищення у березні 2010р. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) на 19 782 грн.; заниження податку на додану вартість в березні 2010 р., на суму 20 218 грн.; заниження податку на додану вартість в квітні 2010 р., на суму 172 591 грн.

За наслідком проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000242334/0 від 3.09.2010р., яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань у розмірі 71522грн., з яких 192 500 грн. за основним платежем, та 79 022 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для висновку щодо порушення податкового законодавства є відсутність підтверджуючих документів, за період перевірки, здійснення господарських операцій .

Вважає, що висновок перевіряючих є помилковим, так як на підтвердження відсутності документів позивачем надано довідку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та вчинено заходи щодо відновлення документів, у відповідності до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», але зазначені факти відповідачем не взято до уваги. Крім того, позивачем повністю відновлено втрачені документи та підтверджено правомірність формування податкових зобовязань.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000242334/0 від 03.09.2010 р.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, так як останнім не повно встановлено обставини у справі та дана не належна оцінка доказам у справі. Вважає, що податковим органом в ході проведеної перевірки встановлено порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», так як позивачем при проведенні перевірки не підтверджено документально правильність формування податкових зобовязань, а про наявність листа правоохоронного органу стало відомо після проведеної перевірки. Тому, просять скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, встановлено, що 17.08.2010 року позивач звернувся до Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з заявою про втрату видаткових та прибуткових накладних, вихідних та вхідних податкових накладних, реєстрів податкових накладних, актів виконаних робіт, за період з березня по червень 2010 року.

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України», податковим органом 21.08.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства будівельної компанії "Бастіон"щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Айс Вік», за період березень - квітень 2010 р., за результатами якої складено акт № 4260-23-34-23862922 від 21.08.2010р. В ході перевірки встановлено порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення у березні 2010 р. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) на 19 782 грн., занижено податок на додану вартість в березні 2010 р., на суму 20 218 грн., занижено податок на додану вартість в квітні 2010 р., на суму 172 591 грн. В акті перевірки зазначається, що у звітному періоді контрагент позивача - ТОВ «Айс Вік», згідно бази даних «Контрагент»податкового органу, декларацію за березень - квітень 2010р. не надавав.

Так як, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, а в даному випадку податкове зобов'язання за березень - квітень 2010 р., у ТОВ «Айс Вік», по контрагенту - Позивачу відсутнє, то, на думку відповідача, у ТОВ «Айс Вік»не було підстав надавати податкові накладні позивачу. Крім того, позивачем на лист податкового органу від 09.07.2010р., не надано податкових накладних для перевірки, які є підставою для формування податкового кредиту.

За результатами перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000242334/0 від 03.09.2010р., яким позивачу визначено суму податкових зобов'язань, у розмірі 71522грн., з яких 192 500 грн. за основним платежем, та 79 022 грн., за штрафними фінансовими) санкціями.

25.08.2010р. позивачем надіслано на адресу податкового органу лист про втрату первинних документів з проханням про надання часу для відновлення зазначених документів. На підтвердження даного факту надано лист Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, яким підтверджено факт втрати вищезазначених документів.

Також, позивачем до суду надано податкові накладні, договір № 1/03/2010 від 03.03.2010р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт, платіжні доручення, реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Судом першої інстанції досліджено документи та здійснено висновок, що останні повністю відповідають необхідним критеріям, які встановлені чинним законодавством та в повному обсязі підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту, за перевіряємий період з березня-квітня 2010 р.

Крім того, позивачем надано суду робочий проект та предпроектні матеріали, які складені контрагентом позивача для виконання взятих на себе обов'язків, чим підтверджено фактичність та реальність господарської операції між даними суб'єктами господарської діяльності, що стало підставою для формування позивачем податкового кредиту.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності в діях позивача порушення податкового законодавства, так як останній надано належні докази втрати первинних документів, що в свою чергу не взято до уваги податковим органом та не надано строк для відновлення останніх, а надані відновлені документи до суду в повному обсязі підтверджують правомірність формування податкових зобовязань.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робот, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 ВР, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджено податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робот (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 ВР, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); е) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 - ВР, податкова накладна надається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 ст. 7 Закону № 168/97 ВР, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зі змінами, внесеними наказом ДПА України від 3.06.2005 року № 244 , податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 5 Порядку № 166, податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 6.2. Порядку № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

З урахуванням викладено судова колегія вважає, що судом першої інстанції належним чином дана оцінка правовідносинам у справі, так як формування податкового кредиту здійснено у відповідності до вищезазначених норм, оскільки договір на виконання робіт № 1/03/2010 від 03.03.10 року, укладений між ПП «Бастіон»та ТОВ «Айс-Вік», має реальний характер та відповідає меті господарської діяльності підприємства, що підтверджується наданими первинними документами, а саме робочим проектом та предпроектними матеріалами, які складені контрагентом позивача, податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями, реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Також, у відповідності до п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що у разі втрати, знищення або зіпсування первинних документів , платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

У відповідності до вищезазначеної норми, в період проведення перевірки, позивачем 25.08.2010р. надіслано на адресу податкового органу лист про втрату первинних документів з проханням про надання часу для відновлення зазначених документів. На підтвердження даного факту надано лист Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, яким підтверджено факт втрати вищезазначених документів.

Однак, відповідачем не взято до уваги вищезазначений факт та винесено податкове повідомлення-рішення, що є порушенням вищезазначених норм, оскільки податковим органом не надано час для відновлення документів та не прийнято рішення за наслідком наданих відновлених документів, що є формальним при визначенні порушення податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:Яковлєв О.В.

Судді:Бойко А.В.

Романішин В.Л.