Ухвала суду № 18696709, 21.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 р.Справа № 2-а-2242/10/2170 Категорія:8,2,1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.

при секретарі –Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Херсон зерно»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі за позовом Приватного підприємства «Херсон зерно»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсон зерно»(далі –ТОВ «Херсон зерно», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі –ДПІ у м. Херсоні, відповідач) та просило визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 18 березня 2010 року № 0001172301/0.

В обґрунтування позивач зазначив, що ТОВ «Сангрей-Буд» надавав позивачу транспортні послуги по перевезенню сільгосппродукції: в квітні 2008 року на суму 38967,18грн., ПДВ - 6494,53грн., в червні 2008 року на суму 37336,08 грн., ПДВ на суму 6222,68грн., але податковою службою встановлено, що ТОВ «Сангрей-Буд» не мало транспортних засобів, місць зберігання, достатньої кількості працюючих в періоді, що перевірявся. Твердження ДПІ про те, що операції фактично не здійснювались та не мали на меті подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, на думку позивача, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Акт перевірки ТОВ «Сангрей-Буд», яким встановлено відсутність транспортних засобів, не є нормативним документом, який міг би вважатися письмовим доказом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, також, він повинен перевірити повноваження осіб, які укладали договір, підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні. Отже, всі наслідки необачних дій позивача покладаються тільки на нього, а не на Державний бюджет.

В апеляційній скарзі ПП «Херсон зерно»ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з’явився, про день, час та місце судового засідання, сповіщений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З’ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2010 року № 0001172301/0 про визначення ПП «Херсон зерно»суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 12717 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 6358 грн. 50 коп. прийнято ДПІ у м. Херсоні за наслідками документальної невиїзної перевірки ПП «Херсон зерно»з питання підтвердження правових відносин з ТОВ «Сангрей-буд»за період з 01 лютого 2008 року по 31 серпня 2008 року (акт № 1014/23-2/34369736 від 05 березня 2010 року).

В Акті зазначено, що позивачем в порушення пп. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97-ВР) віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях, що фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вирішуючи справу по суті, взяв до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відтак, наявність позивача податкових накладних, виданих йому ТОВ «Сангрей-буд», є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі –Закон №996-XIV), фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз фактичної господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Для точнішого визначення вимог, що пред’являються до первинних документів, крім Закону про бухоблік, слід керуватися Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, яким встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якою складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції та складання первинного документа.

Судом першої інстанції досліджено, а судом апеляційної інстанції перевірено документи, на підставі яких позивач відніс суми ПДВ від транспортних послуг до податкового кредиту.

Надані при перевірці акти здачі - приймання транспортних послуг не відповідають вимогам, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів. З актів неможливо встановити вид транспортного засобу, звідкіля та куди перевозився вантаж, найменування та кількість товару, що перевозився, відстань, ціна за одиницю перевезення, особу, яка перевозила вантаж.

Колегія суддів погоджується з висновом суду про те, що здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від обов'язку складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а отже, такі акти виконаних робіт не можуть достовірно свідчити про здійснення самих господарських операцій.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обгрунтованості висновків Державної податкової інспекції у м. Херсоні, та необґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Херсон зерно»- залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року по справі за позовом Приватного підприємства «Херсон зерно»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі

Доповідач –суддя                                                            І.О. Турецька

суддя:                                                                                Л.В. Стас

суддя:                                                                                І.П. Косцова