Постанова № 18696519, 15.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р.Справа № 2-а-5508/10/1470 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Баязітової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року по справі за позовом приватного малого підприємства «Відзев»до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2010 року № 0001552301/0,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2010 року приватне мале підприємство «Відзев»звернулось до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання незаконними дій ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва по винесенню податкового повідомлення-рішення від 20.08.2010 року № 0001552301/0 та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2010 року № 0001552301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем 220310,46 грн., та штрафними санкціями в сумі 110155,23 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року адміністративний позов ПМП «Відзев»задоволено в повному обсязі.

04.12.2010 року державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу на вказану постанову Миколаївського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі представник державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва зазначає, що приватним малим підприємством «Відзев»в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту суми податку по операціям з контрагентами, які не могли забезпечити реального виконання угод щодо поставки товарів у звязку з відсутністю товарно-матеріальних цінностей та основних фондів, відсутністю трудових ресурсів. На підставі цього державна податкова інспекція дійшла до висновку, що угоди позивача з зазначеними контрагентами є нікчемними, і не породжують правових наслідків, у звязку з чим позивачу і визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПМП «Відзев».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 09.08.2010 року по 11.08.2010 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєві була проведена невиїзна документальна перевірка ПМП «Відзев»з питань правомірності формування податкового кредиту ПМП «Відзев»по взаєморозрахунках з ТОВ Сетка-Днепр», ПП Луганська фірма «Стартрейд-М», ПП «Метекс-М».

За результатами вказаної перевірки складено акт № 6505/23-200/20866186 від 12.08.2010 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєві видано податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 року № 0001552301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, в тому числі за основним платежем 220310,46 грн., та штрафними санкціями в сумі 110155,23 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ПМП «Відзев»п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПМП «Відзев»занижено податок на додану вартість за березень-вересень, грудень 2008, лютий-квітень 2009 року у розмірі 220310,46 грн.

В акті про результати невиїзної документальної перевірки ПМП «Відзев»податковими органами зазначено, що в ході перевірки встановлено здійснення позивачем операцій поставки товарів які мають безтоварний характер з контрагентами ТОВ Сетка-Днепр», ПП Луганська фірма «Стартрейд-М», ПП «Метекс-М». ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва встановлено відсутність реальних поставок товарів підприємству «Відзев»від зазначених субєктів господарської діяльності, оскільки не підтверджено здійснення правочинів, та відповідно не підтверджені показники податкового кредиту за березень-вересень, грудень 2008 року, лютий-квітень 2009 року, що на думку податкового органу свідчить про укладення угод без мети реального настання правових наслідків з метою заниження обєкту оподаткування.

В свою чергу колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від 20.08.2010 року № 0001552301/0 та задоволення адміністративного позову ПМП «Відзев», зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки в березні-вересні і грудні 2008 року, та в лютому-квітні 2009 року ПМП «Відзев»було задекларовано податкового кредиту про

операціях з ТОВ Сетка-Днепр», ПП Луганська фірма «Стартрейд-М», ПП «Метекс-М»на суму 220310,46 грн.

Як стверджує позивач, право на податковий кредит виникло у ПМП «Відзев»у звязку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту ПМП «Відзев»надано податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, які на думку позивача, підтверджують здійснення господарських операцій.

Однак, дані операції розцінюється податковою інспекцією як безтоварні, оскільки товариством не представлено документів, які б свідчили про фактичне отримання товару від ТОВ Сетка-Днепр», ПП Луганська фірма «Стартрейд-М», ПП «Метекс-М».

Колегія суддів апеляційного суду дослідила обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку (ПМП «Відзев»), на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит, та, як наслідок, дійшла до наступного:

Підтвердженням реального здійснення операції з поставки товару можуть бути товарно-транспортні накладні, а за відсутності останніх акти приймання-передачі.

Виходячи з умов укладених позивачем договорів, у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки поставка товарів здійснювалась продавцями товарів.

В даному випадку в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі, надані позивачем в підтвердження отримання товарів за договорами купівлі-продажу, укладеними з ТОВ Сетка-Днепр», ПП Луганська фірма «Стартрейд-М», ПП «Метекс-М».

Але, в наданих позивачем актах приймання-передачі товарів відсутні номери актів, відсутні достатні відомості щодо осіб, відповідальних за здачу та приймання товару, відсутні реквізити субєктів господарювання та їх печатки, крім того, в деяких актах наявні лише підписи осіб, ідентифікувати яких неможливо (т.1 а.с. 97,100,103,105,120).

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Зважаючи на те, що актом приймання-передачі оформляється передача товару від постачальника покупцеві, тобто оформляються результати відповідного договору, то, відповідно, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) повинен містити вимоги, які ставляться до первинних документів, наведені у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, в акті приймання-передачі товару зазначається інформація про товар, його загальна кількість і якість, вартість товару, місце й дата передачі товару, наявність чи відсутність претензій щодо кількості і якості товару тощо. Акт підписується уповноваженими представниками постачальника й покупця, і за умови узгодження цього в договорі поставки скріплюється печатками сторін.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору та, відповідно, реальність здійснюваних операцій.

Однак, в даному випадку, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва вірно встановлено відсутність підтвердження фактичного отримання позивачем товарів, а сама по собі наявність податкових накладних не є достатньою підставою вважати, що господарська операція реально відбулася та тягне настання реальних правових наслідків у вигляді права на формування податкового кредиту.

Крім того, зважаючи на те, що в ході проведення перевірки державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва встановлено відсутність у контрагентів позивача товарно-матеріальних цінностей та основних фондів, відсутність трудових ресурсів, а також не можливість проведення зустрічних перевірок у звязку з відсутністю за юридичною адресою, колегія суддів критично ставиться до твердження позивача про фактичне здійснення господарських операцій.

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що ПМП «Відзев»порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та неправомірно сформовано податковий кредит, а тому податкове повідомлення-рішення від

20.08.2010 року № 0001552301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 220310,46 грн., та застосовані штрафні санкції в сумі 110155,23 грн. прийнято обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПМП «Відзев».

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову приватного малого підприємства «Відзев»відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.