Ухвала суду № 18695320, 30.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кочанова П.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року справа №2а/0570/7941/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Лях О.П. , Горбенко К.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а/0570/7941/2011 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до Управління Пенсійного Фонду в м. Селидове Донецької області визнання недійсною вимоги № Ю 267 від 04.05.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13 762,01 грн., штрафу у розмірі 2 832,02 грн., пені в розмірі 1 493,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а/0570/7941/2011 в задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання недійсною вимоги № Ю 267 від 04.05.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13 762,01 грн., штрафу у розмірі 2 832,02 грн., пені в розмірі 1 493,33 грн., відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги та визнати недійсною вимогу відповідача № Ю 267 від 04.05.2011 року .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрован в управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області. «Вуглезбут» є відокремленим підрозділом державного підприємства "Селидіввугілля" без статусу юридичної особи, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 33426253. Відповідно до Закону № 1058-ІV, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове: державне пенсійне страхування, несе обов'язки з нарахування, обчислення, сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Відповідач, управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 04 травня 2011 року відповідачем винесено вимогу про сплату боргу № Ю 267 в розмірі 18 087,39 грн., але період виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені Управлінням не зазначений.

Платіжними дорученнями № 32 від 30.04.2010 року на суму 17 075,38, № 31 від 30.04.2010 року на суму 1 135,48 грн., № 53 від 31.05.2010 року на суму 1 399,04 грн., № 54 від 31.05.2010 року на суму 20 923,71 грн., № 80 від 02.07.2010 року на суму 736,38 грн., № 81 від 02.07.2010 року на суму 11 219,64 грн., № 98 від 27.07.2010 року на суму 434 33 грн., № 99 від 27.07.2010 року на суму 6 617,62 грн., № 117 від 27.07.2010 року на суму 17 416,29 грн., № 116 від 27.07.2010 року на суму 1 172,72 грн., № 140 від 19.08.2010 року на суму 16 500,30 грн. № 139 від 19.08.2010 року на суму 1 094,79 грн., № 163 від 27.09.2010 року на суму 19 803,20 грн., № 162 від 27.09.2010 року на суму 1 322,26, № 187 від 26.10.2010 року на суму 20 181,14 грн., № 186 від 26.10.2010 року на суму 1 347,74 грн., № 213 від 29.11.2010 року на суму 19 847,25 грн., № 212 від 29.11.2010 року на суму 1 381,99 грн., № 228 від 28.12.2010 року на суму 19 687,74 грн., № 229 від 28.12.2010 року на суму 1 311,35 грн., № 10 від 27.01.2011 року на суму 20 549,89 грн., № 9 від 27.01.2011 року на суму 1 378,32 грн. позивачем були сплачені страхові внески 2%-33,2% до управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області.

Відповідно до ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. В разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно до п. 14 розділ XV Прикінцевих положень наведеного Закону у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому .числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Приймаючи до уваги, що сума заборгованості зі сплати недоїмки по страховим внескам, фінансових санкціям та пені, внаслідок якої винесена оскаржувана вимога № Ю267 від 04.05.2011 року, виникла до 01.01.2011 року, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року.

У п. 2 ст. 106 Закону України N 1058-ІУ встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 8 ст. 106 зазначеного Закону, встановлено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, визначена в спірній вимозі заборгованість позивача перед УПФУ в м. Селидове Донецької області виникла станом на 04.05.2011 року на загальну суму 18 087,39 грн., а саме: по 33,2% - 7 385,54 грн., по 2% -10 701,85 грн.

Вищезазначена заборгованість виникла у зв'язку з тим, що Відокремленим підрозділом "Вуглезбут" було нараховано страхові внески за грудень 2010 року -22 209,00 грн. (по 33,2% - 20 830,68 грн., по 2% - 1 378,32 грн.), які підприємство повинно було сплатити до 28.01.2011 року.

У зв'язку з порушенням строків сплати страхових внесків, відповідно до ст. 106 Закону № 1058 до відповідача були застосовані штрафні санкції.

Вищезазначена заборгованість виникла у зв'язку з тим, що Відокремленим підрозділом "Вуглезбут" було нараховано страхові внески за грудень 2010 року -22 209,00 грн. (по 33,2% - 20 830,68 грн., по 2% - 1 378,32 грн.), які підприємство повинно було сплатити до 28.01.2011 року.

У зв'язку з порушенням строків сплати страхових внесків, відповідно до ст. 106 Закону № 1058 до відповідача були застосовані штрафні санкції.

За рахунок сум, які надходили від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону № 1058, УПФУ в м. Селидове здійснювало зараховування недоїмки зі сплати страхових внесків, пені і фінансових санкцій за попередні періоди згідно календарної черговості їх виникнення, а саме:

27 січня 2011 року страхувальником до УПФУ в місті Селідове було перераховано страхові внески за грудень 2010 року по 33,2% у сумі 20830,68 грн., які зараховані в рахунок погашення заборгованості, що виникла у боржника раніше, а саме: на погашення заборгованості зі сплати страхових внесків по 33,2% частково за грудень 2010 року на суму 16117,58 грн. та на погашення боргу по фінансовим санкціям та пені на суму 4715,10 грн.

27.01.2011 року страхувальником до УПФУ в м. Селйдове було перераховано 1378,32 грн. (2%), які зараховані в рахунок погашення заборгованості по страховим внескам за квітень 2010 року у сумі 231,50 грн. та на часткове погашення недоїмки зі сплати страхових внесків за травень 2010 року у сумі 1146,82 грн.

Таким чином, заборгованість у сумі 18 087,39 грн. складається з заборгованості по 2% на загальну суму 10 701,85 грн. - залишок несплаченої суми боргу зі сплати страхових внесків за період з червня 2010 року по грудень 2010 року на суму 9 048,91 грн. та сума боргу по фінансовим санкціям по та пені на суму 1 652,94 грн., та заборгованість по 33,2 % на загальну суму 7 385,54 грн. - залишок несплаченої суми боргу зі сплати страхових внесків за грудень 2010 року на суму 4713,10 грн. та суми боргу зі сплати боргу по фінансовим санкціям та пені на суму 2 672 грн.

Посилання позивача на положення п.п. 14 п. 2 ст. 5 Закону України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників», судом оцінюються критично з наступних підстав.

Згідно положень п.п. 14 п. 2 ст. 5 Закону України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників» розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 14-2 такого змісту: Установити, що суми накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності Законом України "Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників", у тому числі розстрочені згідно із законодавством, вугле- та торфодобувним підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, підлягають списанню в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Із аналізу наведеної норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що останньою врегульовані відносини щодо списання сум накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також сум штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності Законом України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників» в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

З урахуванням того, що предметом адміністративного позову поданого позивачем є правомірність винесення відповідачем вимоги № Ю267 від 04.05.2011 року, то положення пункту 14-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у даних правовідносинах не підлягають застосуванню, оскільки останніми врегульовані інші правовідносини, ніж ті, з приводу яких між позивачем та відповідачем виник спір у даному адміністративному процесі.

Приймаючи до уваги, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Селідове Донецької області правомірно зараховано частину отриманих сум за вищеназваними платіжними дорученнями в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, суд приходить до висновку, що УПФУ в м. Селідове правомірно винесено вимогу № Ю267 від 04.05.2011 року, у зв'язку з тим, що страхувальник станом на 01.05.2011 року має заборгованість на загальну суму 18 087,39 грн., з яких сума недоїмки у розмірі 13 762,01 грн., штраф у розмірі 2 832,02 грн., пеня в розмірі 1 493,33 грн.,

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а/0570/7941/2011 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до Управління Пенсійного Фонду в м. Селидове Донецької області визнання недійсною вимоги № Ю 267 від 04.05.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13 762,01 грн., штрафу у розмірі 2 832,02 грн., пені в розмірі 1 493,33 грн залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П. Лях

К.П. Горбенко