Постанова № 18694902, 10.10.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року Справа № 2а/2370/6374/2011

10.10.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Гришанові Д.Є.,

за участю представників: позивача Новодворського О.Б. за довіреністю, відповідача ОСОБА_2, за довіреністю, третіх осіб не зявилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом кредитної спілки «Кредит-Чорнобиль» до Уманської обєднаної державної податкової інспекції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та центральне територіальне управління Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

КС «Кредит-Чорнобиль», звернувшись до суду з адміністративним позовом до Уманської ОДПІ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України та центральне територіальне управління Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 р. № 0000451720.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 14.03.2011р. по 08.04.2011р. відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт від 15.04.20111р. № 184/22/25872310. На підставі зазначеного акту податковим органом 04.05.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000451720 про збільшення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 381 075 грн., у тому числі, за основним платежем 304 860 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 76215 грн. За наслідками адміністративного узгодження відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.06.2011р. №15808/25-010 та від 19.07.2011р. № 12995/6/25-0315з відповідними вимогами. Позивач вважає, що податковим органом неправомірно було визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 304860 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 76215 грн. Податковим органом в акті перевірки як порушення визначається те, що позивач не нарахував та не утримав податок з доходів фізичних осіб на нараховані проценти на додаткові пайові внески за 2008-2010рр. у сумі 4064 800 грн., у результаті чого позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 304860 грн. Позивач вказує, що зазначені суми доходів фізичних осіб не входять до складу оподатковуваного податком доходу та не підлягають оподаткуванню до 1 січня 2011р., з огляду на приписи норм підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22, пункту 4.2.12 пункту 4.2 статті 4, 9.2.1 та 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та Податкового кодексу України.

Вважаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011р. № 0000451720 про збільшення грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 381 075 грн., у тому числі за основним платежем 304860 грн. та штрафними санкціями у сумі 76215 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що перевіркою повноти визначення податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р. встановлено заниження у сумі 304860 грн., зокрема, порушено абз. „а” підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9, підпункту 8.1.1 пунктом 8.1 статті 8, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Згідно зі статутом, свідоцтвом про реєстрацію та свідоцтвом про реєстрацію як фінансової установи позивач є кредитною спілкою, статус якої, як неприбуткової організації, визначається Законом України «Про кредитні спілки»від 20 грудня 2001 року №2908-III (надалі за текстом Закон №2908-III).

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс № 2755-VI) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Уманською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку КС «Кредит-Чорнобиль»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої було складено акт від 15.04.20111р.№ 184/22/25872310., у якому податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, абз. „а” п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», унаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 304860 грн. (а.с. 9-24).

На підставі даного акту Уманською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 04.05.2011 р. № 0000451720 про збільшення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 381 075 грн., у тому числі, за основним платежем 304 860 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 76215 грн. (а.с. 8).

За наслідками адміністративного узгодження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення 24.06.2011 р. № 15808/25-010 та від 19.07.2011 р. № 12995/6/25-0315 з аналогічними вимогами (а.с. 29-38).

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх обєднань, права та обовязки членів кредитних спілок та їх обєднань визначено Законом №2908-III. Статтею 11 Закону №2908-III передбачено, що члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, що надаються членам кредитної спілки відповідно до статуту; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону N 2908-III майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки). Частиною 2 цієї статті передбачено, що майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та статуту.

Статтею 21 Закону N 2908-III встановлено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки. Крім розміру плати (процентів), що нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки, кредитна спілка розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (проценти).

Значення доходу та склад загального оподатковуваного доходу визначено пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року №889-IV(надалі за текстом Закон №889-IV), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин. У відповідності до п. 7.2 ст. 7 Закону №889-IV ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. Термін „вклад (внесок)” використовується як щодо вкладу (внеску) на депозит кредитної спілки, так і вкладу (внеску) на пайові внески членів кредитної спілки.

Підпунктом 22.1.4 ст. 22 «Прикінцеві положення»Закону №889-IV визначено, що підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2013 року (Закон №889-IV втратив чинність з 01.01.2011р. у звязку з набранням чинності Кодексу № 2755-VI) .

Враховуючи, що терміни „процент на вклад (внесок)” використовується як щодо виплат на депозитні рахунки, так і щодо доходів на вклади (внески) до кредитної спілки, з норми п.п. 22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону N 889-IV слідує, що застосування положення п. 7.2 цього Закону зупинено і не застосовується.

Згідно пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону №889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів, інші доходи, крім зазначених у п. 4.3 цієї статті. Разом з тим, дію пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону №889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” зупинено у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі, картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) не депозитний (ощадний) сертифікат згідно із Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Законом від 01.07.2004 р. № 1958 було внесено зміни до пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону №889-IV, а саме, пп. „в” після слів «неприбутковими організаціями»доповнено словами „(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)”. Ці зміни набули чинності з 01.01.2005 р.

З 01.05.2005 р. оподаткування такої плати (процентів) на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках спілок здійснюється на підставі спеціальної норми, що міститься в абзаці 4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 889.

Стаття 9 цього Закону №889-IV визначає порядок оподаткування процентів. Підпунктами 9.2.1 та 9.2.2 даної статті визначено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у п. 7.2 ст. 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Із зазначених положень слідує, що до 01.01.2005р. виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалась у звязку з тим, що кредитна спілка мала пільги з нарахування та сплати вказаного податку нарівні з іншими неприбутковими організаціями; з 01.01.2005 р. такий привілей виключено, проте цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування надходжень (п. 7.2), що повязано з приписами п. 9.2, який відповідно до пп. 22.1.4 у частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2013р. (Закон №889-IV втратив чинність з 01.01.2011р. у звязку з набранням чинності Кодексу №2755-VI), а відповідно до пп. 22.1.4 проценти на вклад до небанківської фінансової установи будуть оподатковуватися з 01.01.2013р.

Таким чином, виплата відсотків на додаткові паї без нарахування та утримання прибуткового податку відповідає вимогам Закону №889-IV (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), а тому відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 381 075 грн.

Суд критично оцінює дії відповідача щодо визначення позивачу (п.7.1 ст.7) ставки податку у розмірі 15 відсотків від об'єкта оподаткування, як визначено у податковому повідомленні-рішенні від 04.05.2011р. № 0000451720, та зазначає, що позивач згідно норм Закону №889-IV користується перевагою стосовно визначення ставки податку обєкта оподаткування, що становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом, а саме: процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, проте і цю пільгу, відповідно до п.п. 22.1.4. п. 22.1. ст. 22 Закону №889-IV передбачено до 01.01.2013р. (Закон №889-IV втратив чинність з 01.01.2011р. у звязку з набранням чинності Кодексу №2755-VI).

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи спірне рішення, суд дійшов висновку, що Уманською ОДПІ при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04.05.2011 р. № 0000451720 було допущено порушення вимог Закону № 889, Податкового кодексу, а тому рішення є таким, що порушує права та інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на (ст. 8 Конституції України) принцип верховенства права та у кореспонденції з приписами частини 1 статті 71 КАС України означає обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення. Відповідачем у судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені норми права із застосуванням системного аналізу, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України підлягає поверненню з бюджету.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 р. № 0000451720 про збільшення кредитній спілці «Кредит-Чорнобиль»грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 381075 грн., у тому числі за основним платежем 304860 грн. та штрафними санкціями у сумі 76215 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь кредитної спілки «Кредит-Чорнобиль» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Жовтневої Революції, 1, ідентифікаційний код 25872310) судові витрати із сплати судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 жовтня 2011 року.

Суддя Л.В.Трофімова