Постанова № 18694903, 14.10.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2011 року Справа № 2а/2370/7034/2011

14.10.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Кириченко Н.В.,

за участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями; відповідача ОСОБА_4 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біотех»до державної податкової інспекції в м.Черкаси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Біотех», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Черкаси, просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.08.2011р. №0001412303 про застосування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 51 600 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.07.2011р відповідачем проведено перевірку позивача щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 27.07.2011р. №000619. На підставі зазначеного акту податковим органом 15.08.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001412303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 51 600 грн. 40 коп.Позивач стверджував, що спірне рішення прийнято з порушенням чинного законодавства. Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011р. №0001412303 про застосування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 51 600 грн. 40 коп. протиправним, позивач просив визнати його нечинним та скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що перевіркою вимог дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій встановлено порушення пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 25.04.1995р.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс № 2755-VI) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

ДПІ у м. Черкаси проведено перевірку позивача щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 27.07.2011р. №000619 (а.с. 7-8). Згідно даним зазначеного акта при здійсненні перевірки встановлено факти: неоприбуткування фактичних готівкових надходжень у повній їх сумі у книзі обліку розрахункових операцій у сумі 10 310 грн. 08 коп. На підставі даного акту ДПІ у м. Черкаси прийнято податкове повідомлення-рішення рішення від 15.08.2011р. № 0001412303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 51 600 грн. 40 коп. (а.с. 9).

Приписами статті 8 Закону України «Про Національний банк України»20 травня 1999 року №679-XIVпередбачено, що відповідно до Конституції України основними завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (надалі за текстом Положення № 637).

Пунктом 1 Положення № 637 передбачено, що книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України містить щоденні звіти, що складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, що видаються покупцям у визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Згідно пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, за змістом підпункту 75.1.13 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс № 2755-VI) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону,ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Суд також бере до уваги, що порядок ведення книг обліку розрахункових операцій, визначений Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614р., зокрема пунктом 7.5 зазначеного Порядку передбачено підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Суд зазначає, що при проведенні перевірки та винесенні спірного рішення відповідач керувався листом ДПА України від 18.03.2011р. N 5419/6/29-7015/278 щодо особливостей ведення касових операцій.

Судом досліджено та дано правову оцінку наступним доказам наданим сторонами: витягу з книги обліку руху готівки та сум розрахунків (а.с. 41), фіскальним звітним чекам (а.с. 39-40, 54 -55), листам ТОВ «Фірма «Меркс»від 30.09.2011р. та ПСП «Ньютон»від 03.10.2011р. стосовно підтвердження заправки 25.07.2011р. автомобілів скрапленим газом згідно відомостей та оплати у безготівковій формі (а.с. 56-60), протоколу обшуку від 22.09.2011р. (а.с. 62-66), виписці з касової книги щодо прийняття виручки за прибутковими ордерами за скраплений газ (а.с. 18).

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.1 Положення № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, що згідно із законодавством України підтверджували би факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Таким чином, підприємства при здійсненні готівкових операцій мають оформлювати їх відповідними касовими документами. Згідно листа Національного банку від 05.12.2007 № 11-113/4587-12584 "Щодо документального оформлення руху коштів на підприємстві роздрібної торгівлі" враховано, що у разі якщо магазин не підпадає під визначення "відокремлений підрозділ", виручку від продажу товарів реєструє через реєстратор розрахункових операцій і здійснює лише операції щодо одержання розмінної монети від підприємства - юридичної особи та інкасації виручки (через інкасаторів чи в касу підприємства - юридичної особи), то такий магазин не оформлює касові операції касовими ордерами і згідно з вимогами пункту 4.2 Положення № 637 касової книги не веде.

Судом згідно пояснень позивача встановлено, що АГЗП по вул. Автомобілістів, 4 (а.с. 61) не є відокремленим підрозділом ТОВ «Біотех», а тому в такому випадку позивач не зобовязаний оформлювати касові операції касовими ордерами і згідно з вимогами пункту 4.2 Положення № 637 за даними касовими операціями касової книги не веде. Однак, відповідно до пункту 5.3 Положення № 637 ліміт каси підприємства встановлюють самостійно на підставі розрахунку відповідного середньоденного показника надходжень готівки до каси або її видачі з каси. У матеріалах справи наявний наказ позивача від 24.12.2010р. №17 про встановлення ліміту залишки готівки у касі підприємства у сумі 7200 грн. (а.с. 93).

При дослідженні денних звітів (а.с. 12-13) судом встановлено, що позивачем реалізовано: 25.07.2011р. сума продаж 5549 грн. 40 коп., у т.ч. товар за готівку на суму 936 грн. 63 коп. (а.с.14), за угодою (безготівкова форма оплати) на суму 4612 грн.77 коп. товар (скраплений газ) відпускався, що підтверджується листами ТОВ «Фірма «Меркс»»від 30.09.2011р. та ПСП «Ньютон»від 03.10.2011р. (а.с.56-57) та оформлювався відповідними видатковим відомостями (а.с. 58-60, 85-87), аванс готівкою 4 грн. 95 коп. і залишок в сейфі готівкою у сумі 669 грн. 58 коп.; 26.07.2011р. сума продаж 4770 грн. 68 коп., у т.ч. товар за угодою (безготівкова форма оплати) на суму 4770 грн. 68 коп. відпускався(скраплений газ), що підтверджується листами ТОВ «Фірма «Меркс»»від 30.09.2011р. та ПСП «Ньютон»від 03.10.2011р. (а.с.56-57) та оформлювався відповідними видатковим відомостями (а.с. 58-60, 85-87), залишок на кінець дня в сейфі готівкою у сумі 669 грн. 58коп. Із розрахунку суми продажу 5549 грн. 40 коп. та суми продажу 4770 грн. 68 коп. (10320 грн. 08 коп.) відповідачем розраховано санкцію.

Суд критично оцінює дії відповідача щодо визначення розміру штрафних санкцій (розрахунок штрафних санкцій а.с. 35), та зазначає, що відповідачем неправомірно визначено як не оприбутковані фактичні кошти до каси підприємства у сумі 10320 грн. 08 коп. щодо повної суми продажу (готівкова і безготівкова форма оплати), натомість не взято до уваги несвоєчасно відображену у книзі (розділ 2 «облік руху готівки та сум розрахунків»- а.с.14) суму залишку коштів щодо товару реалізованого за готівку, а саме 674 грн. 53 коп. Крім того, з витягу книги обліку руху готівки та сум розрахунків (а.с. 14) вбачається, що позивач після підпису перевіряючого вніс записи за № 199 та № 200 про оприбуткування готівки у сумі 674 грн. 53 коп. (4 грн. 95 коп. + 669 грн. 58 коп.). 674 грн. 53 коп., а тому фактично допустив порушення порядку відображення розрахункових і касових операцій 674 грн. 53 коп. х 5 = 3372 грн. 65 коп., тобто відповідачем неправомірно застосовано санкції у частині суми 48227 грн. 75 коп. (51600,40 3372,65). Відповідно до Податкового кодексу грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.7.3 Положення № 637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України. Законодавством є сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів, інструкцій, що регулюють правовідносини в державі.

Відповідальність за порушення вимог Положення № 637 встановлена Указом № 436/95. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 (надалі за текстом Указ № 436/95) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до статті 2 Указу № 436/95 штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зокрема юридичних осіб всіх форм власності органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України від 27 березня 2002 року №7-рп/2002, стаття 106 Конституцією України закріплено конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження. За юридичними ознаками ці акти глави держави можуть мати як нормативно-правовий, так й індивідуально-правовий характер. Виходячи зі змісту статті 106, частини другої статті 147, частини першої статті 150, статті 152 Конституції України укази і розпорядження Президента України є правовими актами та згідно частини 3 статті 106 Конституції України Укази Президента України є обовязковими до виконання на території України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи спірне рішення, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Черкаси при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011р. №0001412303 було допущено порушення вимог Положення № 637 та Указу № 436/95, а тому рішення є таким, що порушує права та інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на (ст. 8 Конституції України) принцип верховенства права та у кореспонденції з приписами частини 1 статті 71 КАС України означає обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення. Відповідачем у судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені норми права із застосуванням системного аналізу, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України підлягає поверненню з бюджету у сумі 1 грн. 70 коп. (позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. )

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.08.2011р. №0001412303 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 48227 (сорок вісім тисяч двісті двадцять сім) грн. 75 коп.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Біотех»(18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 164, ідентифікаційний код 21384246) судові витрати із сплати судового збору у сумі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 жовтня 2011р.

Суддя Л.В.Трофімова