Постанова № 18694174, 27.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 р. № 2а-9181/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засіданьКукси В.А.

представників:

від позивача не зявився,

від відповідача Петровський Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «ОККО-Нафтопродукт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (надалі СДП ПВПП) у м.Львові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ПП «ОККО-Нафтопродукт»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2011 року за №0000402361, прийнятого СДПІ ПВПП у м.Львові.

Позивач вважає, що висновки в акті перевірки стосовно реалізації нафтопродуктів без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 40537 грн. 44 коп є безпідставними та не підтверджені належними документальними доказами. Так, продовжує позивач, в акті перевірки відсутні відомості про встановлення реалізації паливно-мастильних матеріалів без застосування реєстраторів розрахункових операцій шляхом контрольної закупівлі або спостереження за відпуском товарів.

Представник відповідача вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення орган державної податкової служби діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами перевірки господарської одиниці АЗС, магазин, що розташована за адресою с.Софіївська Борщагівка, вул.Велика Кільцева, 54, яка належить ПП «ОККО-Нафтопродукт», 28.01.2011 року працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області складено акт (довідку) фактичної перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності ліцензій.

На підстаі вищезазначеного акта перевірки СДПІ ПВПП у м.Львові прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 року за №0000402361, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 202687 грн. 20 коп.

Згідно висновків акта перевірки, встановлено порушення підприємством п.1, п.2, п.8 ст.3 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, горомадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року за №265/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1 ст.3 вищенаведеного Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В пункті 2 цієї ж статті передбачено, також, обовязок видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Так, перевіряючими в ході проведення перевірки були зняті залишки нафтопродуктів та встановлено факт реалізації нафтопродуктів без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 40537 грн. 44 грн.

У відповідності до вимог ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Підпунктом п.80.4 п.80 ПК України, органам державного податкової служби надано право перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Як передбачено підп.1.7 п.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року за №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (чинного на момент проведення перевірки), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, у відповідності до підп.2.3.2 п.2.3 зазначеного Порядку, необхідно зазначити, зокрема, первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

В свою чергу, відповідно до вимог підп.2.3.4 п.2.3 цього ж Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

З аналізу положень вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що належними засобами доказування, які б підтверджували обставини реалізації нафтопродуктів без застосування реєстраторів розрахункових операціє, є результати здійснення контрольної закупки нафтопродуктів, а також відповідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт такої реалізації.

Однак, як вбачається з акта перевірки, органом державної податкової служби контрольна закупка нафтопродуктів не проводилась, первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували реалізацію нафтопродуктів без застосування реєстраторів розрахункових операцій, не досліджувались, а тому, суд вважає, що висновки про порушення підприємством п.1 і п.2 ст.3 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, горомадського харчування та послуг»грунтується на субєктивних припущеннях перевіряючих та не підтверджені належними засобами доказування.

Також, судом встановлено, що субєктом господарювання складалися щоденні змінні звіти в яких зазначалось про надходження та продаж паливно-мастильних матеріалів, а також обліковувалась нестача цих товарів у кількісному вимірі.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи те, що органом державної податкової служби не представлено належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт реалізації позивачем нафтопродуктів без застосуваання реєстраторів розрахункових операцій, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення, яким останньому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій, підлягає скасуванню, а даміністративний позов задоволенню.

Окрім того, з врахуванням вимог ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування оспорюваного акту індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові, податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 року за №0000402361.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Пластова, 1, (код ЄДРПОУ 36670361) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 вересня 2011 року.

Суддя В.Я.Мартинюк