Постанова № 18694164, 27.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 р. № 2а-5879/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Крутько О.В.,

при секретарі судового засідання Чернишенко Н.А.,

за участю представника позивача Батруха Р.Б.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ТзОВ «М»ясопереробного підприємства «Інтеркомерс»

до ДПІ у Жовківському районі Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403 та № 000196/2300/3403.

Позов мотивується тим, зокрема, що: документами, які надані позивачем до перевірки, підтверджується придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Фірми «Юкос»та їх подальша реалізація, тобто використання у господарській діяльності з метою отримання економічної вигоди; договір № 1-00000019 від 01.12.2009 р. судом не визнавався недійсним, умови його сторонами повністю виконано; віднесення потрачених сум на придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Фірми «Юкос»до валових витрат є законним; з метою підтвердження витрат понесених на маркетингові послуги, які були включені до складу валових витрат, позивачем до перевірки подавались відповідні акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні; результатом послуг наданих виконавцями є придбання потенційними покупцями товару, що реалізує позивач, позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати щодо маркетингових послуг; Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачає вимоги про зменшення безнадійної заборгованості при віднесенні її суми до складу валових витрат, на суму податку на додану вартість, що нарахована на вартість відвантажених товарів (наданих послуг, робіт); факт здійснення господарських операцій з ПП «Універсалбуд» та ПП «ВПК «Каскад»підтверджується відповідними первинними документами, що складені відповідно до вимог чинного законодавства; позивачем правомірно сформовано податковий кредит у спірний період.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, у якому він посилається на обставини та висновки, які зафіксовані у акті перевірки № 16/23-а/22363909 від 21.02.2011 р., акт перевірки ПП «Фірми «Юкос» № 473/23-2/36500418 від 07.09.2010 р., дані внесені до Системи автоматизованого співставлення податкового зобов»язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, просить оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, вказаних у письмовому запереченні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За наслідками планової виїзної перевірки ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. складено акт № 16/23-а/22363909 від 21.02.2011 р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 000196/2300/3403, яким визначено ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 192185,63 грн., з яких 152748,50 грн. зобов»язання за основним платежем, 38437,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403, яким визначено позивачу грошове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 294498,27 грн., з яких 235598,61 грн. зобов»язання за основним платежем, 58899,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

1.Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 334/94), завищення валових витрат в сумі 652630,70 грн.

Висновок про зазначене порушення податкового законодавства ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»ґрунтується на даних перевірки контрагента позивача ПП «Фірми «Юкос»№ 473/23-2/36500418 від 07.09.2010 р., вважає, що договір поставки № 1-00000019 від 01.12.2009 р. укладений ПП «Фірмою «Юкос» та ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»без мети настання реальних наслідків, а з наміром здійснення удаваних операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та є нікчемним, оскільки у ході проведення перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг).

Суд вважає, що зазначені висновки акту перевірки є помилковими з врахуванням наступного:

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Фірмою «Юкос»(продавець) та ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»(покупець) укладено договір № 1-00000019 від 01.12.2009 р. за умовами якого продавець зобов»язується продати, а покупець належним чином прийняти та оплатити товар (м»ясну продукцію) в кількості та асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами.

Не приймаються до уваги посилання податкового органу на нікчемність укладеного договору.

Особами, які вчинили правочин дотримані загальні вимоги, необхідні для його чинності (ст. 203 Цивільного кодексу України).

Не було встановлено жодних фактів, які б послужили підставою для висновку про те, що договір № 1-00000019 від 01.12.2009 р. є таким, що порушує публічний порядок в ході проведення перевірки ТзОВ «МПП «Інтеркомерс».

До перевірки та для огляду суду на підтвердження виконання умов вказаного договору представлено видаткові накладні: № РН-12-1001 від 10.12.2009 р., № РН-12-2103 від 21.12.2009 р., № РН-1-02002 від 02.01.2010 р., № РН-1-18001 від 18.01.2010 р. Сторонами належним чином оформлено податкові накладні. Отриману продукцію оплачено та в подальшому реалізовано контрагентам ТзОВ «МПП «Інтеркомерс», що сторони у даній справі не оспорюють. Господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку.

Зазначені докази визнані судом достатніми для підтвердження поставки товару від ПП «Фірми «Юкос», а доводи податкового органу про не підтвердження наявності поставки необґрунтованими.

З огляду на вищеописані обставини та долучені докази суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат у спірний період суму 652630,70 грн. з операцій придбання ТМЦ у ПП «Фірми «Юкос».

2.Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»п.5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., завищення валових витрат в сумі 219556,88 грн.

Висновок про зазначене порушення податкового законодавства ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»мотивується тим, що витрати на придбання послуг у:

ТзОВ «Вопак-Трейд»по договору № 301008-06 від 30.10.2008 р.;

ТзОВ «СТМ Сучасні торгівельні мережі»по договору № 967-08 від 19.12.2008 р.;

ТзОВ «Пакко Холдинг»по договору № 236-07ІКП від 01.09.2007 р.;

ТзОВ «Реклама-Трейд»по договору № 19702 від 01.03.2010 р.,

ПП «Зовнішня реклама» по договорах № 01-26-1 від 26.01.2010 р., № 03-09-1 від 09.03.2010 р.,

не пов»язані з господарською діяльністю платника.

Під час перевірки перевіряючим представлено акти виконаних робіт на підтвердження надання послуг (у акті в таблицях міститься їх перелік), докази проведення розрахунків між сторонами, копії податкових накладних. Жодних порушень в оформленні документів податковим органом не встановлено. Обставини щодо надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг вказаними контрагентами податковим органом не заперечується.

Не приймається до уваги посилання ДПІ у Жовківському районі на недоведеність економічного ефекту для підприємства та його господарської діяльності наданих послуг. Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що результатом послуг наданих виконавцями є придбання потенційними покупцями товару, який реалізує позивач, тому зазначені витрати безпосередньо пов»язані з господарською діяльністю платника податку. Крім того, слід врахувати, що податковим органом не було встановлено також факту не використання наданих послуг у господарській діяльності платника.

Таким чином, ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»правомірно включено до складу валових витрат сплачені (нараховані) витрати за надані йому інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги.

3.Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»п.1.25 ст. 1, пп.5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., завищення валових витрат в ІУ кв.2009 р. на суму 38992,96 грн.

До такого переконання перевіряючі прийшли, стверджуючи, що дебіторська заборгованість по ТзОВ МПП «Інтеркомерс»в сумі 233957,8 грн., яка включає в себе суму ПДВ 38992,96 грн., відноситься до складу валових витрат без суми ПДВ.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку (пп.5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону № 334/94).

ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»до складу валових витрат підприємства віднесено у ІV кв. 2009 р. суму 233957,8 грн., в т.ч. ПДВ 38992,96 грн. дебіторської заборгованості по ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», як безнадійну, на підставі рішення господарського суду Львівської області та наказу про примусове стягнення № 23/36 від 22.05.2009 р. та постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 17.09.2009 р.

Як вказує позивач у позовній заяві, а також зазначає податковий орган у акті перевірки(!) сума безнадійної заборгованості включається до валових витрат у частині, що не була зарахована до валових витрат і при цьому, закон не передбачає вимоги зменшення такої заборгованості на суму податку на додану вартість, що нарахована на вартість відвантажених товарів (наданих послуг, робіт).

З огляду на вищевикладені обставини справи, доводи представників сторін суд вважає документально не обґрунтованим висновок акту перевірки про заниження ТзОВ МПП «Інтеркомерс»податку на прибуток в сумі 153748,56 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 000196/2300/3403 від 10.03.2011 р. підлягає скасуванню.

Податковий орган у акті перевірки від 21.02.2011 р. № 16/23-а/22363909 робить висновок про неправомірне формування ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»податкового кредиту - завищення його в сумі 262546,16 грн., порушення платником пп.7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон № 168), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).

З врахуванням вищеописаних у даній постанові обставин при оцінці підставності визначення позивачем валових витрат з господарських операцій у правовідносинах позивача з ПП «Фірмою «Юкос», ТзОВ «Вопак-Трейд», ТзОВ «СТМ Сучасні торгівельні мережі», ТзОВ «Пакко Холдинг», ТзОВ «Реклама-Трейд», ПП «Зовнішня реклама» та вищевказаних доказів судом не встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у зв»язку з придбанням товарів (послуг) у вищевказаних контрагентів.

Придбання позивачем товарів (послуг) підтверджується відповідними первинними фінансово-господарськими документами.

Згідно акту перевірки позивачем порушено вимоги Закону № 168/97 (п.п.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4 пп.7.4 ст. 7), безпідставно включено до податкового кредиту у листопаді 2009 р. ПДВ на суму 12516,40 грн. по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Універсалбуд», оскільки укладений позивачем з вказаним контрагентом правочин є удаваним, вчиненим без наміру створення правових наслідків.

ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»у листопаді 2009 р. понесено витрати по ремонтно-будівельних роботах від ПП «Універсалбуд», що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад № 0144, сторонами оформлено податкову накладну.

Враховуючи, що мотиви податкового органу для висновку про недійсність правочину укладеного вказаними суб»єктами господарювання такі самі, як і при оцінці договору № 1-00000019 від 01.12.2009 р. укладеного ТзОВ «МПП «Інтеркомерс»та ПП «Фірмою «Юкос», тому з тих самих підстав суд вважає такі доводи невмотивованими та до уваги не приймає.

Також належним чином оформленими документами підтверджено позивачем віднесення до податкового кредиту витрат на придбання обладнання для ковбасного виробництва у ПП «ВПК «Каскад», тому висновок про завищення податкового кредиту в сумі 262546,16 грн. не ґрунтується на матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 294498,27 грн. визначено позивачу протиправно.

Податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403 підлягає скасуванню.

Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позов слід задоволити, скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403 та № 000196/2300/3403.

Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10.03.2011 р. № 000195/2300/3403.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 10.03.2011 р. № 000196/2300/3403.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «М»ясопереробного підприємства «Інтеркомерс» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.