Рішення № 18692876, 31.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.11 Справа№ 5015/4431/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м.Львів

про стягнення 75173,64 грн.

За участю представників:

Від прокуратури: не зявився.

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №1 від 04.01.2011р.).

Від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Заступник прокурора міста Львова звернувся з позовом в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1»про стягнення 75173,64 грн. з яких 71 761,54 грн. основний борг, 1 683,17 грн. пеня, 1 403,15 грн. інфляційні нарахування та 325,78 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 05.08.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.08.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представники прокуратури в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 05.08.2011р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 79005 0420584 0 від 08.08.2011р. вручено 10.08.2011р.

Представник позивача вимоги ухвали суду 05.08.2011р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 05.08.2011р. не виконав, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 79040 0298877 3 від 08.08.2011р. вручено 08.08.2011р.

Відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.08.2011р. відповідач був попереджений про те, що у випадку неявки представника та невиконання вимог ухвали суду, спір буде розглянуто відповідно до ст.75 ГПК України. Станом на 31.08.2011р. від відповідача докази витребувані ухвалою суду, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи через канцелярію господарського суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників прокуратури та відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

01.10.2003р. між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго»(енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м.Львів (покупець) був укладений договір № 2057 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір). За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобовязується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) передбаченими даним договором. Постачання здійснюється у житловий будинок по вул.Виговського, 25 а, у м.Львові.

Умови і порядок постачання теплової енергії передбачено розділом 2 договору.

У розділі 3 договору сторони передбачили права та обовязки покупця.

Так, зокрема, п. 3.2.2. договору передбачено, що покупець зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Порядок обліку теплової енергії визначений у розділі 5 договору, а розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків. Зокрема пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць,

Відповідно до пункту 6.3. договору покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Так, пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію встановлена пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Позивач свої зобовязання за даним договором виконав повністю, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді у потрібних йому обсягах.

Відповідач, в порушення пункту 6.3. договору, повністю не оплатив рахунків за спожиту теплову енергію, відтак основний борг за період з 01.01.2011р. по 01.06.2011р. становить 71 761,54 грн., доказів погашення боргу відповідачем суду не подано.

Позивач за невиконання грошового зобов»язання нарахував відповідачу на підставі ст.625 ЦК України 1 403,15 грн. інфляційних втрат та 325,78 грн. 3% річних.

Крім того, позивач на підставі п.7.2.3. договору нарахував 1683,17 грн. пені.

Відтак, заборгованість становить 75173,64 грн. з яких 71 761,54 грн. основний борг, 1 683,17 грн. пеня, 1 403,15 грн. інфляційні нарахування та 325,78 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно акту № 115 від 09.10.2010р. розпочато опалювальний сезон 2010-2011р.р. та подано теплоносій за адресою: вул.Виговського, 25а у м.Львові.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами реалізації теплової енергії, рахунками, які надсилались відповідачу.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач повністю не оплатив спожиті послуги в строки передачені п.6.3. договору, відповідно у нього виник борг в сумі 71761,54 грн. за період з 01.01.2011р. по 01.06.2011р. Ця ж сума боргу відображена сторонами в підписаному між ними акті звірки взаєморозрахунків складеному станом на 01.06.2011р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З вищенаведеного випливає, що вимога прокурора та позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 01.01.2011р. по 01.06.2011р. в сумі 71761,54 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 1 403,15 грн. та три проценти річних в сумі 325,78 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В п.7.2.3. договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію покупець несе відповідальність - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 1 683,17 грн. пені.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що позов документально обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути їх в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1»(79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14 код ЄДРПОУ 03335511) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” (79054, м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ 20784943) 71 761,54 грн. основного боргу, 1 683,17 грн. пені, 1 403,15 грн. інфляційних втрат, 325,78 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1»(79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14 код ЄДРПОУ 03335511) в дохід Державного бюджету України 751,73 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 05.09.2011р.