Рішення № 18692848, 09.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.11 Справа№ 5015/3934/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ДП “Контракти - Медіа” ТзОВ “Українське рекламне агентство “Галицькі контракти”, м.Львів;

До Відповідача: ПП “Мегасвіт”, м.Львів;

Про: стягнення 7569,95грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1- предст.

(дов. № 286-11/10 від 08.11.2010р.);

Відповідача: не зявився;

Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено його права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Дочірнього підприємства “Контракти - Медіа” Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське рекламне агентство “Галицькі контракти”, м.Львів до відповідача: Приватного підприємства “Мегасвіт”, м.Львів про стягнення 7569,95грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до судового розгляду, ухвалою від 15.07.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 28.07.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Розгляд справи відкладався з причин неявки відповідача у судове засідання та неподання ним документів, витребовуваних ухвалами суду від 15.07.2011р., від 28.07.2011р., від 06.09.2011р.

Позивач у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, подав документи, витребовувані вимогами ухвали суду від 15.07.2011р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання, справа слуханням відкладалась двічі.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до вимог ст.75 ГПК України, справу розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

01.01.2010р. між ПП “Мегасвіт” (замовник) та дочірнім підприємством “Контракти-Медіа” ТзОВ “Українське Рекламне Агентство “Галицькі контракти” (виконавець) укладено Договір №76-М/2010 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях.

Згідно з п.2.1. Договору виконавець за дорученням замовника проводить рекламні кампанії на спеціальних конструкціях у повній відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету згідно з адресними програмами, які є додатками до цього договору та його невідємною частиною, а замовник проводить розрахунки з виконавцем згідно з умовами розділу 4 цього договору.

З Акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2010р., який підписано сторонами, вбачається, що позивач виконав роботи з розміщення реклами у м.Львові за грудень 2010р. по вул. В.Великого Княгині Ольги та вул. Кульпарківська Виговського. Договірна ціна складає 2952,25грн. (в т.ч. ПДВ).

З Акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.01.2011р., який підписано сторонами, вбачається, що позивач виконав роботи з розміщення реклами у м.Львові за січень 2011р. Договірна ціна складає 1500,00грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України, передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.4.1. Договору сторони визначили, що оплату за користування спеціальними конструкціями, згідно з умовами п.4.2. цього Договору за кожний календарний місяць періоду проведення конкретної рекламної кампанії замовник проводить до 25 числа поточного календарного місяця періоду проведення цієї рекламної кампанії.

Протягом всього часу розгляду справи суду не надано доказів оплати робіт, які виконані позивачем та прийняті відповідачем згідно наведеними вище актами здачі-приймання.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання своєчасно, а, відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4452, 25 грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Також, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведеного, суд також задоволює позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 83,25грн. та 3% річних у розмірі 22,04грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу, суд відзначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У п.6.2.2. Договору зазначається, що при простроченні оплати згідно п.4.4. на термін більше 30 днів, замовником додатково оплачується штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Згідно з п.6.2.3. Договору при простроченні оплати, згідно з п. 4.4. на термін більше 90 днів замовником додатково оплачується штраф у розмірі 150% від суми заборгованості.

Позивач у своєму позові просить суд стягнути з відповідача штрафи у розмірі 50 % від суми боргу, за прострочення більше 90 днів, за прострочення більше 30 днів що становить 753,13грн. та 150 % від суми боргу, що становить 2259,38грн., а загалом 3012,51грн.

Однак суд не погоджується із таким подвійним притягненням до відповідальності відповідача з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом встановлено, що відповідачем вчинено одне правопорушення (прострочення виконання грошового зобовязання, яке тривало і не переривалось у терміні), а відтак відсутні підстав притягувати його до відповідності у вигляді подвійної неустойки за одне й те саме правопорушення.

Крім того, суд відзначає, що термін прострочення оплати 90 днів включає в себе термін прострочення 30 днів, оскільки порушення триваюче без перерви, а, відповідно, штраф у розмірі 150% включає в себе штраф у розмірі 50% від суми боргу.

Тому, з огляду на наведена, а також із врахуванням меж розгляду справи, які суд не вправі вийти, суд приходить до висновку про те, що з відповідача належить стягнути штраф у розмірі 2259,38грн.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути 4452,25грн. основного боргу, 83,25грн. інфляційних втрат, 22,04грн. 3% річних та 2259,38грн. штрафу, а всього 6816,92грн.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У звязку із цим на відповідача слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 91,80грн. державного мита та 212,40грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 60, 69, 75, 83, 84, 85 ГПК України,-

суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства “Мегасвіт” (адреса: м.Львів, вул.Бортнянського, 20/37, ЄДРПОУ 31589232, р/р 2600715954 в Галицькому відділенні ВАТ СКБ Дністер м. Львів, МФО 325569) на користь дочірнього підприємства “Контракти-Медіа” товариства з обмеженою відповідальністю “Українське рекламне агентство “Галицькі контракти” (адреса: м.Львів, вул.Зелена, 109/306, ЄДРПОУ 31291492, р/р 26009049326400 в АКІБ “УкрСиббанк” м.Харків, МФО 31291492) 4452,25грн. основного боргу, 83,25грн. інфляційних втрат, 22,04грн. 3% річних, 2259,38грн. штрафу, 91,80грн. державного мита та 212,40грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.