Рішення № 18692823, 17.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.11 Справа№ 5015/3088/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м.Львів

до Комунального підприємства “Львіврембудпостач”, м.Львів

про стягнення 13452,02 грн.

Представники сторін:

Від прокуратури: не з'явився.

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність вих. №06-4999 від 18.04.2011р.).

Від відповідача: не з'явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Заступником прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” до Комунального підприємства “Львіврембудпостач” про стягнення 9550,51 грн.

Слід зазначити, що прокурором неправильно вказано ціну позову, оскільки в прохальній частині позовної заяви він просить суд стягнути заборгованість за спожитий природній газ в сумі 9 550,51 грн., інфляційні втрати в сумі 1 281,61 грн., нараховану пеню в сумі 1 579,37 грн., 3% річних в сумі 371,99 грн. та штрафу в сумі 668,54 грн., що складає 13452,02 грн.

Відповідно до п.4 ст.55 ГПК в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відтак, ціною позову слід вважати 13 452,02 грн., з яких заборгованість за спожитий природній газ в сумі 9 550,51 грн., інфляційні втрати в сумі 1 281,61 грн., пеня в сумі 1 579,37 грн., 3% річних в сумі 371,99 грн. та штраф в сумі 668,54 грн.

Ухвалою суду від 10.06.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.08.2011р. Ухвалою суду від 03.08.2011р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.08.2011р.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, оскільки був присутній в судовому засіданні 03.08.2011р., крім того на адресу прокуратури надсилалась ухвала суду від 03.08.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 10.06.2011р. та 03.08.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №79066 0258089 4 від 05.08.2011р. вручено 09.08.2011р.

Станом на 17.08.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників прокуратури та відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” (надалі облгаз) та КП “Львіврембудпостач” (надалі споживач) було укладено договір з постачання природного газу № к-257 від 30.12.2009р. ( надалі договір).

Відповідно до умов п.1.1., п.1.2. договору предметом договору є постачання облгазом природного газу споживачу та здійснення споживачем оплати згідно умов цього договору. Укладення даного договору можливе при умові наявності договору з транспортування природного газу розподільними мережами.

Пунктом 2. 1. договору визначено обсяги та період постачання газу.

Згідно п.2.2. договору постачання природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обємів від середньодобового не більше 5,0 (пять) відсотків.

Відповідно до п.5.1., п.5.1.1. та п.5.1.2. договору оплата за надання послуг здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок облгазу в наступному порядку: - 100% від запланованих обсягів надання послуг - до 25 числа місяця, що передує звітному; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним.

У звязку з приведенням у відповідність із Законом України «Про акціонерні товариства» ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»змінило назву на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», що підтверджується протоколом № 11 загальних зборів акціонерів ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»від 26.07-26.10.2010р., статутом та свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 за № 719094 від 18.11.2010р.

Позивач свої зобовязання за договором виконав повністю, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №К-257 від 31.01.2010р.

Проте відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, внаслідок чого, станом на 19.04.2011р. заборгованість КП “Львіврембудпостач” перед ПАТ по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” за поставлений природний газ становить 9550,51грн.

Між сторонами було підписано акт звірки розрахунків за природній газ, відповідно до якого станом на 05.08.2011р. основний борг відповідача складає 9550,51 грн.

Відтак, основний борг відповідача, згідно поданого позивачем розрахунку, становить 9550,51 грн.

Позивач, за порушення строків виконання зобовязань, згідно п.6.2. договору, нарахував відповідачу пеню, яка відповідно до поданого ним розрахунку становить 1 579,37 грн. та штраф в сумі 668,54 грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України та п.6.2. договору позивач нарахував відповідачу 1 281,61 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 371,99 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить 13 452,02 грн., з яких заборгованість за спожитий природній газ 9 550,51 грн., 1 579,37 грн. пеня, 668,54 грн. штраф, 1 281,61 грн. інфляційні втрати, 371,99 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до ст..509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору № к-257 з постачання природного газу від 30.12.2009р. підтверджується актом приймання-передачі газу № К-257 від 31.01.2010р., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у строки передбачені в п.5.1., п.5.1.1. та п.5.1.2. договору за спожитий газ повністю не розрахувався, відтак порушив свої зобов»язання по договору.

Як вбачається із розрахунку основного боргу наданого позивачем за період з грудня 2009р. по квітень 2011р. було спожито газ на суму 11550,51 грн., за який сплачено 2000,00 грн., відтак станом на 19.04.2011р. борг складає 9550,51 грн., що відображено сторонами також і в підписаному ними акті звірки взаєморозрахунків станом на 11.08.2011р.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 9550,51 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сторони погодили у п.6.2. договору, що за порушення строків виконання зобовязань зазначених у розділі 5 даного договору, споживач сплачує на користь облгазу, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім)% від суми заборгованості. Пеня за договором нараховується протягом 3-х років.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Враховуючи, що в п.6.2. договору сторони передбачили збільшення строку позовної давності по нарахуванню пені до 3-ох років, відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 579,37 грн. пені.

Крім того, з відповідача правомірно підлягає стягненню штраф 7% від суми заборгованості, що становить 668,54 грн.

Нарахування позивачем пені та штрафу є правомірним, оскільки це є різні види забезпечення виконання зобов»язання.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 281,61 грн. інфляційних втрат та 371,99 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 258, 259, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Львіврембудпостач”, (79000, м.Львів, вул. Вулецька, 28; р/р 2600510033 в ЗАТ АДБ “Львів”; МФО 325268; код ЄДРПОУ 22416646) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз” (79039, м.Львів, вул.Золота, 42; р/р 26001001194002 в ВАТ КБ "Надра" Львівське РУ; МФО 325978; код ЄДРПОУ 03349039) 9550,51 грн. основного боргу, 1281,61 грн. інфляційних нарахувань, 371,99 грн. 3% річних, 1579,37 грн. пені, 668,54 грн. та 7% штрафу.

3. Стягнути з Комунального підприємства “Львіврембудпостач”, (79000, м.Львів, вул. Вулецька, 28; р/р 2600510033 в в ЗАТ АДБ “Львів”; МФО 325268; код 22416646) в дохід Державного бюджету 134,52 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України.

5. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 22.08.2011р.