Рішення № 18691646, 06.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 жовтня 2011 р. Справа 11/85/2011/5003

за позовом публічного акціонерного товариства «Західенерго», м. Львів

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Тульчин

про стягнення 6 433,31 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н. від 26.07.2011р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Західенерго»6433, 31 грн. боргу за договором оренди № 199 від 01.06.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору оренди № 199 від 01.06.2009 р., відповідач прийняв у платне строкове користування будівлю матеріального складу ГЕС.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісяця, до 10 числа місяця, слідуючого за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції на підставі рахунку Ладижинської ТЕС. Згідно з п. 3.8. договору Орендар здійснює відшкодування частки земельного податку пропорційно площі оренди на підставі наданого Орендодавцем рахунку. В порушення взятих на себе зобовязань відповідач за період з липня 2010 року по лютий 2011 року провів часткові розрахунки за договором в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 6433,31 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 18.08.2011р. та від 08.09.2011р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, договору та доказів його виконання не виконав. Явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

Слід зазначити, що судові ухвали повернуто до суду відділенням поштового звязку з написом наступного змісту: «За закінченням терміну зберігання». Наведена обставина підтверджує знаходження відповідача за адресою вказаною в позовній заяві та ухилення останнього від отримання кореспонденції суду.

За таких обставин, суд вважає, що вжито всіх залежних від нього заходів для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.

До того ж суд зауважує, що у пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За викладених вище обставин справу, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

01 червня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Західенерго»(позивач, за договором Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Орендар) укладено договір № 199 на оренду будівлі матеріального складу ГЕС за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 96,0 кв.м., що знаходиться на балансі Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго»і є власністю ВАТ «Західенерго».

Згідно п. 3.1. договору розмір орендної плати за базовий місяць оренди становить 822,04 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 986,45 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з місяця, в якому визначалась вартість майна, переданого в оренду, (включно), по перший оренди (включно).

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісяця, до 10-гоо числа місяця слідуючого за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції на підставі рахунку Ладижинської ТЕС.

Згідно п. 5.1. договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати.

Вступ Орендаря у тимчасове користування орендованим майном настає одночасно з підписанням Сторонами акту приймання-передачі вказаного майна (додаток №1) (п. 2.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та підписання Сторонами акту приймання-передачі майна та дії до 01.03.2011р. (п. 11.1. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору Орендар зобовязаний повернути майно протягом 5-ти днів з моменту закінчення терміну дії договору оренди або його дострокового припинення.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у тимчасове користування приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 96,0 кв.м., про що сторонами складно та підписано актом прийому - передачі майна від 01.06.2009 р..

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки за липень 2010 року - лютий 2011 року на оплату орендної плати і відшкодування частки земельного податку на загальну суму 7464,30 грн., проте відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково в сумі 1030,99грн.. В результаті порушення відповідачем взятих на себе зобовязань за договором оренди утворилась заборгованість в сумі 6433,31 грн.. Сума боргу визнається останнім в обопільно підписаному акті звірки розрахунків станом на 06.10.2011р..

Як свідчать матеріали справи 04.03.2011р. відповідач повернув орендоване майно позивачу, про що підписано акт приймання-передачі.

У звязку з приведенням діяльності та Статуту ВАТ «Західенерго» у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства»загальними зборами акціонерів ВАТ «Західенерго»від 22.03.2011р. затверджено нову редакцію Статуту ВАТ «Західенерго»шляхом викладення його в новій редакції, де ВАТ «Західенерго»перейменовано у ПАТ «Західенерго».

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До договору оренди № 199 від 01.06.2009р. застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором оренди № 199 від 01.06.2009р. підлягають задоволенню в сумі 6433,31 грн..

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, поштова Ареса: Вінницька область, м. Ладижин, вул. Наконечного, 173, код 05470928) 6 433 (шість тисяч чотириста тридцять три) грн. 31 коп. - боргу; 102 (сто дві) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 10.10.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_2)

<Дата >