Рішення № 18691582, 06.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2011Справа №5002-32/3592-2011 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 20687358)

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м.Сімферополь, пр. Кірова, 52, ідентифікаційний код 13778729).

Про стягнення 76781, 14 грн.

За участю представників:

Від позивача не зявився.

Від відповідача ОСОБА_1., довіреність б/н від 17.05.2011р. у справі, Тімонов А.П., генеральний директор.

Від прокуратури Лісова Ю.О., посвідчення № 08131.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» про стягнення 76781, 14 грн. заборгованості, у тому числі: 73088, 37 грн. основного боргу, 3692, 77 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 08.09.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду 08.09.2011р., 26.09.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди комунального майна від 12.05.1995р. в частин і повної та своєчасної оплати орендної плати, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

У судовому засіданні представниками відповідача надані платіжні доручення, відповідно до яких відповідач частково оплатив суму боргу.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнали.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.1995 р. між позивачем та відповідачем укладений договір про передачу в оренду комунального майна.

27.05.2005 р. між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради та Закритим акціонерним товариством «Сімкомунсервіс» була укладена угода про зміну та доповнення договору від 12.05.1995 р., якою договір від 27.05.2005 р. укладений в новій редакції. ( а.с. 10-16).

Угодою від 10.11.2010 р. сторонами було продовжено строк дії договору до 01.11.2011 року. ( а.с. 9).

Відповідно до пункту 1.1 договору Орендодавець передав, а Орендатор прийняв в строкове платне користування комунальне майно Сімферопольської міської ради (цілісний майновий комплекс), розташований в м. Сімферополі, (надалі майно), склад та вартість якого визначена по договору (Додаток № 3 до рішення виконкому Сімферопольської міської ради від 12.05.1995 р. № 826 «Про визнання недійсним договору оренди від 21.06.1991 р. та передачі в оренду комунального майна організації орендаторів ОП «Сімкомунсервіс») і відомостями інвентаризації станом на 01.011995 року, (додаток №4, № 5 до вищевказаного рішення).

Згідно рішення виконкому Сімферопольської міської ради від 12.05.1995 року та вказаного вище договору відповідачу були передані нежитлові приміщення, розташовані по пр. Кірова, 52 в м. Сімферополі, загальною площею 233,2 кв.м.

Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата перераховується в міський бюджет щомісячно, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно до пункту 3.1 договору, орендна плата по дійсному договору визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі всіма змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України і склала без ПДВ за базовий місяць оренди березень 2005 р. 6728,81 грн.

Пунктом 3.2 договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

На день звернення прокурора із позовом до суду заборгованість відповідача за користування майном складала 73088, 37 грн. станом на 01.08.2011р.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, як вказувалося вище, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та стаття 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду комунального майна» встановлена одним з обовязків орендаря зобовязання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до пункту 1 статті 19 вищеназваного Закону України орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідач не надав суду доказів оплати орендної плати у повному обсязі.

Надані відповідачем докази оплати в розмірі 23890, 61 грн. та 23560, 76 грн. була сплачена 05.10.2011 року не можуть бути прийняті судом в якості доказів погашення заборгованості з огляду на те, що як вбачається із наданих платіжних доручень відповідач здійснив оплату за оренду за лютий 2011р. та за березень 2011р. Заборгованість за вказані місяці була предметом розгляду в рамках справи № 5002-11/2002-2011. В рамках же дійсної справи суд розглядає заборгованість за період з квітня 2011р. по червень 2011р. Відповідач самостійно при здійсненні оплати зазначив найменування платежу, отже суд не може за власною ініціативою перекваліфікувати ці проплати та зарахувати їх в рахунок погашення заборгованості за період, що досліджується в рамках даної справи.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Позивач вимагає в рамках даної справи стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась за певний період, а конкретно за період з квітня 2011р. по червень 2011р. Тобто взаємовідносини сторін за інші періоди не розглядаються судом в рамках даної справи.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3692, 77 грн.

Відповідальність за несвоєчасне виконання обовязків за договором передбачена пунктом 9.2 Договору.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що заявлена позивачем до відшкодування сума пені за період з 28.04.2011р. по 01.08.2011р. в розмірі 3692, 77 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52, ідентифікаційний код 13778729) на користь Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 20687358) 73088, 37 грн. заборгованості, 3692, 77 грн. пені.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52, ідентифікаційний код 13778729). в доход Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) 767, 81 грн. державного мита.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52, ідентифікаційний код 13778729) в доход державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.10.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 07.10.2011р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду Автономної Республіки КримБарсукова А.М.