Рішення № 18691535, 28.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2011Справа №5002-23/3131-2011 За позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, буд. 34, м. Саки, АР Крим, 96500) в інтересах держави в особі:

1) Фонду державного майна України (вул. Кутузова, буд. 18/9, Печерський район, м.Київ, 01133; ідентифікаційний код 00032945)

2) Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини (вул. Гоголя, буд. 14, Центральний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95011; ідентифікаційний код 33713469)

До відповідачів: 1.Виконавчого комітету Сакської міської ради (вул. Леніна, буд. 15, м. Саки, АР Крим, 96500)

2. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; ідентифікаційний код 02583780)

3. Закритого акціонерного товариства «Здравниці України» (вул. Гоголівська, буд. 15, а/с 14, Шевченківський район, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 21518416)

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт» (вул. Гоголівська, буд. 15, літ. А, Шевченківський район, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 35531073)

про визнання недійсними рішення і договорів купівлі-продажу та спонукання до повернення майна

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача 1 ОСОБА_1., представ. за довір. №219 від 27.04.2011р.

Від позивача 2 ОСОБА_2., представ. за довір. №2086/01-05 від 04.02.2011р.

Від відповідача 1 ОСОБА_3., представ. за довір. №2/02.1-34 від 05.01.2011р.

Від відповідача 2 не зявився

Від відповідача 3 не зявився

Від відповідача 4 ОСОБА_4., представ. за довір. б/н від 05.07.2011 р.

Прокурор Сокол О.В., посвідч. № 08089

Суть спору: Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі: 1) Фонду державного майна України, 2) Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів: 1) Виконавчого комітету Сакської міської ради, 2) Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», 3) Закритого акціонерного товариства «Здравниці України», 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт», в якій просить:

-визнати причину пропуску строку на подачу позовної заяви поважною та поновити його;

-визнати недійсним рішення першого відповідача від 27.06.2003р. № 294/2;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 764,7 кв. метрів (лабораторний корпус № 2), розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, укладений 08.10.2004 р. між відповідачами 2 і 3;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 764,7 кв. метрів (лабораторний корпус № 2), розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, укладений 27.12.2007 р. між відповідачами 3 і 4;

-зобовязати відповідача-4 повернути нежитлову будівлю загальною площею 764,7 кв. метрів (лабораторний корпус № 2), розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, державі в особі Фонду державного майна України.

Крім того, прокурор просить покласти на відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги прокурора мотивовані відсутністю у Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» права власності в момент укладення договору купівлі-продажу спірного майна, яке було відчужене ЗАТ «Здравниці України», а згодом перейшло у власність ТОВ «Кримкурорт». В підтвердження своїх доводів Сакський міжрайонний прокурор посилається на положення Постанови ВР УРСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29.11.1990р. №506, Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України», Постанови Ради Міністрів УРСР «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР». Вказаними нормативно-правовими актами, на думку прокурора, підтверджується, що все майно, яке передано до статутного фонду другого відповідача є державною власністю, а відчуження майна було здійснене всупереч волі держави. З огляду на це, прокурор посилається на недійсність рішення Виконавчого комітету Сакської міської ради від 27.06.2003 р. № 294/2 «Про правову реєстрацію та оформлення права власності на обєкти нерухомості «ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та укладених договорів купівлі-продажу. Крім того, на думку прокурора, порушено вимоги стосовно відчуження обєкту будівлі санаторію без відповідного погодження органу з охорони культурної спадщини.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що повним найменуванням юридичної особи відповідача 2 є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про що зазначено у відповідній ухвалі суду.

05.08.2011 р. до канцелярії ГС АР Крим представником ТОВ «Здравниці України» наданий відзив на позов, згідно до якого ним повідомлено, про те, що вказана юридична особа є правонаступником ЗАТ «Здравниці України», що підтверджується протоколом № 1 Загальних зборів Засновників (Учасників) ТОВ «Здравниці України» від 03.12.2009 р., Статутом ТОВ «Здравниці України» з відміткою про державну реєстрацію від 09.12.2009 р.

По суті заявлених вимог, ТОВ «Здравниці України» їх не визнає, вважаючи доводи прокурора безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, у відзиві повідомляється про наявність рішення ГС АР Крим від 19.07.2011 р. по справі № 5002-33/2632-2011, яким відмовлено у задоволенні позову Сакського міжрайонного прокурора, заявленого в інтересах держави в особі: 1) Фонду державного майна України; 2) Міністерства охорони здоровя України, до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравниці України», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, загальною площею 764,7 кв. метрів, укладеного між відповідачами 27.12.2007 р. та зобовязання повернути вказане майно ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт» 05.08.2011 р. представило до суду відзив на позов, згідно із яким позов прокурора не визнає та просить у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Позиція відповідача-4 обґрунтована тим, що майно, яке знаходиться у статутному фонді ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не є власністю держави. Крім того, представником ТОВ «Кримкурорт» спростовуються доводи прокурора про неузгодження спірного договору з органами охорони культурної спадщини, посилаючись на лист вих. № 2095 від 05.12.2007 р., відповідно до якого позивачем-2 надано погодження зміни власника спірного майна при укладенні договору купівлі-продажу від 27.12.2007 р. Разом з цим, відповідач-4 заявляє про пропуск прокурором строків позовної давності.

05.09.2011 р. від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких позивач повністю підтримав позицію, викладену прокурором у позовній заяві.

Сакською міжрайонною прокуратурою 14.09.2011 р. до канцелярії суду надані копії постанови Сакського міськрайонного суду від 02.09.2011 р. та постанови Сакського міськрайонного суду від 05.08.2011 р., якими, на думку прокурора, підтверджується те, що при укладанні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 764,7 кв. метрів (лабораторний корпус № 2), розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, від 08.10.2004 р. не було здійснено необхідних узгоджень з Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини і Фондом державного майна України.

Від Прокуратури АРК 14.09.2011 р. надійшли письмові пояснення по суті спору.

14.09.2011 р. представником відповідача-2 до суду наданий відзив на позов, згідно якого ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» просить застосувати наслідки пропуску строків позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог Сакського міжрайонного прокурора в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції другий відповідач зазначає, що на момент прийняття спірного рішення він був законним власником спірного майна, у звязку з чим, оформлення права власності та подальше відчуження майна відбувалося на законних підставах. Разом з тим, представник ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» наголошує на тому, що доводи прокурора про поважність пропуску строків подання позову є необґрунтованими, оскільки орган, в особі якого звернувся прокурор з позовом до суду (ФДМ України), не міг не знати про факт вибуття власності з його володіння.

Прокурор та позивачі в судове засідання зявилися, позов підтримали. Представник другого позивача надав письмові пояснення.

Представники Виконавчого комітету Сакської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт» в судове засідання зявилися, проти позову заперечували.

Відповідачі 2 і 3 явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце слухання справи проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не сповістили.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що 09.12.2009 р. проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравниці України».

Відповідно до п.1.1 Статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Здравниці України» є правонаступником всіх прав і обовязків Закритого акціонерного товариства «Здравниці України».

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе, керуючись приписами ст. 25 ГПК України, замінити відповідача-3 Закрите акціонерне товариство «Здравниці України» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Здравниці України» (вул. Гоголівська, буд. 15, а/с 14, Шевченківський район, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 21518416).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивачів 1 і 2, відповідачів 1 і 4, висновок прокурора, суд

Встановив :

21 червня 1983 року рішенням виконавчого комітету Кримської обласної Ради народних депутатів № 362 під державну охорону взято та затверджено границі охоронних зон памяток археології, історії та монументального мистецтва збудованих та виявлених в 1980-1982 роках у тому числі будівля, у якій працював академік М. М. Бурденко.

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 294/2 від 27 червня 2003 року «Про правову реєстрацію та оформлення права власності на обєкти нерухомого майна закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» оформлено право власності за закритим акціонерним товариством «Укрпрофоздоровниця» на будівлі та споруди дочірнього підприємства спеціалізованого спінального санаторія ім. М.Н. Бурденко, розташовані за адресою: м. Саки, вул. Промислова, 15, зокрема, на лабораторний корпус № 2 по вул. Курортна, 10, літер «Д», площею забудови 764,7 кв.м. (а.с. 61).

Надалі, рішенням загальних зборів закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» № 1/10, протоколу № 1 від 17 вересня 2003 року «Про відчуження майна ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» дозволений продаж за конкурсом нежитлової будівлі лабораторного корпусу № 2 літер «Д», загальною площею 764.7 кв.м., який знаходиться на балансі дочірнього підприємства «Спеціалізований спінальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденко» і розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, буд. 10. Будівля є памятником культурної спадщини місцевого значення.

10 серпня 2004 року на підставі вищезазначеного рішення загальних зборів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» № 1/10 від 17 вересня 2003 року проведений конкурс з продажу майна ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» - нежитлової будівлі, лабораторного корпусу № 2, літер «Д», загальною площею 764.7 кв.м. (а.с. 136-139).

За результатами голосування переможцем конкурсу визначено закрите акціонерне товариство «Здравниці України», яке запропонувало найбільшу ціну за обєкт продажу в сумі 135000.00 грн.

08 жовтня 2004 року між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Закритим акціонерним товариством «Здравниці України» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Здравниці України») був укладений договір купівлі-продажу будівлі.

За п. 1 вказаного договору Продавець (ЗАТ «Укрпрофоздоровниця») передав, а Покупець (ЗАТ «Здравниці України») прийняв нежитлову будівлю (лабораторний корпус №2) загальною площею 764,7 кв. м. на земельній ділянці площею 2030 кв. м. за адресою: АР Крим, м. Саки, вул.Курортна, 10.

Право власності Продавця підтверджено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Сакської міськради 01.09.2003 р., зареєстрованого у Євпаторійському БРТІ 01.09.2003 р. в реєстровій книзі №1 за № 180 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.09.2003 р. за № 2477032.

Зазначений договір купівлі-продажу було посвідчено нотаріально 08.10.2004 р. державним нотаріусом Сакської міської державної нотаріальної контори Макаревич-Рехлицькою С. П., про що зроблено запис в реєстрі за № 2-1096.

Право власності ЗАТ «Здравниці України» на нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2004 року зареєстровано Євпаторійським БРТІ 28.10.2004 р. за реєстраційним № 2477032.

27 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Здравниці України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі за яким Продавець (ЗАТ «Здравниці України») передав, а Покупець (ТОВ «Кримкурорт») прийняв у власність нежитлову будівлю (лабораторний корпус №2) загальною площею 764,7 кв. м. на земельній ділянці 2030 кв. м. за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 10.

Відповідно до пункту 4 зазначеного договору, перехід права власності на спірну нежитлову будівлю до ТОВ «Кримкурорт» узгоджений згідно з листом за вихідним № 2095 від 05.12.2007 р. Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини «Про погодження зміни власника нежитлової будівлі (лабораторний корпус № 2) за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Саки, вул. Курортна, 10».

Вищевказаний договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріально 27.12.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 13563.

Право власності ТОВ «Кримкурорт» на спірну нежитлову будівлю було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом КРП «БРТІ м.Євпаторія» з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 40.01.2009 р. № 17549286.

Відповідні записи про реєстрацію та переходи права власності на спірне нерухоме майно містяться також в інвентарній справі обєкту, яка (справа) надана відповідачами до матеріалів справи.

Після дослідження матеріалів справи та наданих сторонами доказів, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги Сакського міськрайонного прокурора в інтересах Фонду державного майна України та Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 8, 17 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії і культури» виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам'яток історії та культури місцевого значення, встановлюють зони їх охорони, а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам'яток історії та культури.

Відповідно, Кримська обласна рада народних депутатів була наділена повноваженнями щодо прийняття рішення № 362 від 21.06.1983 р., яким будівля у м. Саки Автономної республіки Крим по вул. Курортній, 10 включено до переліку памяток містобудування і архітектури місцевого значення АР Крим. Зазначене рішення є чинним, доказів про його визнання недійсним, скасування або оспорювання сторонами не надано.

Отже, спірне приміщення є пам'яткою - об'єктом культурної спадщини, а тому, відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», може бути відчужене а також передано власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі виключно за наявності погодження відповідного органу культурної спадщини. Особі, яка набула права володіння, користування чи управління памяткою, за винятком наймача державної або комунальної квартири (будинку) забороняється передавати цю памятку у володіння, користування чи управління іншій особі без погодження відповідного органу культурної спадщини.

Стаття 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких, зокрема, належить Республіканський комітет з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Стаття 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлює що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Частина 1 статті 6 Закону визначає, що до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідно до його компетенції належить, зокрема, встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління та укладення охоронних договорів на пам'ятки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що виконавчий комітет Сакської міської ради при ухваленні п.1.10 рішення № 294/2 від 27.06.2003 р. у частині реєстрації та оформлення права власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на лабораторний корпус № 2 по вул. Курортній, 10, не врахував обовязкової наявності охоронного договору у власника, а також необхідності узгодження реєстрації права власності з відповідним органом охорони культурної спадщини, що призвело до порушення прав та обовязків останнього.

Через невідповідність п.1.10 спірного рішення виконкому ст.ст. 18, 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, суд вважає недійсним п.1.10 рішення виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим № 294/2 від 27.06.2003 р.

Спірним рішенням виконкому здійснювалась реєстрація та оформлення права власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» ще пятнадцяти інших обєктів нерухомості.

Підстав визнання недійсності решти вказаного рішення прокуратурою та позивачами не наведено, відповідних доказів не надано. Інші обєкти нерухомості, зазначені у рішенні виконкому не є предметом спірних договорів купівлі-продажу, а відношення їх до памяток архітектури місцевого чи національного значення прокурором під час судового розгляду не доведено.

На підставі зазначеного, суд не вбачає підстав для визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сакської міської ради № 294/2 від 27.06.2003 р. у повному обсязі.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як зазначено раніше, ст. ст. 18, 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, встановлюють, що відчуження памяток, до яких відноситься спірна нежитлова будівля, здійснюється виключно за наявності погодження відповідного органу культурної спадщини та істотної умови договору про таке відчуження щодо забезпечення особою, якій передається пам'ятка, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору.

Недодержання вимог зазначених правових норм на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та ЗАТ «Здравниці України» від 08.10.2004 р. є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 764,7 кв. м. (лабораторний корпус №2), розташованої за адресою: м.Саки, вул. Курортна, 10, укладений 27.12.2007р. між ЗАТ «Здравниці України» та ТОВ «Кримкурорт» та спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт» повернути нежитлову будівлю загальною площею 764,7 кв. метрів (лабораторний корпус №2), розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, державі в особі Фонду державного майна України провадження підлягає припиненню на підставі п.2 ст.80 ГПК України у звязку з наявністю в провадженні Севастопольського апеляційного господарського суду справи № 5002-33/2632-2011 з ідентичними предметом, підставами та сторонами спору, а саме, про недійсність зазначеного договору через державність майна, що було предметом цього договору.

Адже, відповідно до позиції, викладеній у п. 20 листа Вищого господарського суду, від 29.09.2009 р., № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» та у підпункті 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», підставою позову є ті обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача, а не законодавчі чи інші нормативно-правові акти, на які він посилається.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності.

Укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі між ЗАТ «Здравниці України» та ТОВ «Кримкурорт» узгоджено з відповідними органами охорони культурної спадщини.

Відповідно, на момент укладення договору усі вимоги чинного на той момент законодавства були дотримані, жодним приписам Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства спірний правочин не суперечить, сторони були наділені необхідним обємом дієздатності

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав, що призвели б до недійсності договору купівлі-продажу нежитлової будівлі між ЗАТ «Здравниці України» та ТОВ «Кримкурорт» від 27.12.2007 р.

При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, суд враховує, що про зазначені порушення прокуратурі стало відомо під час проведення перевірки у червні поточного року. Таким чином строк позовної давності підлягає поновленню як пропущений з поважних причин.

Розглянувши вимогу прокурора про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. позивачем не надано відповідних доказів, які дозволяють суду зробити висновок про наявність підстав, що унеможливлюють виконання рішення, крім того суд не вбачає розумності, обґрунтованості вимог заявника та керується положенням про забезпечення збалансованості інтересів сторін. Так, прокурор не надав доказів, що могли б ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та не обґрунтував свою вимогу відповідними документами.

Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідачів 1, 2, 3 згідно ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні 28.09.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, п.2 ч.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Замінити Закрите акціонерне товариство «Здравниці України» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Здравниці України» (вул. Гоголівська, буд. 15, а/с 14, Шевченківський район, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 21518416).

2. Поновити строк позовної давності.

3. У забезпеченні позову відмовити.

4. Позов задовольнити частково.

5. Визнати недійсним п.1.10 рішення виконкому Сакської міської ради від 27.06.2003р. № 294/2.

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 764,7 кв. м. (лабораторний корпус № 2), розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, укладений 08.10.2004 р. між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ЗАТ «Здравниці України».

7. В частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 764,7 кв. м. (лабораторний корпус №2), розташованої за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, укладений 27.12.2007 р. між ЗАТ «Здравниці України» та ТОВ «Кримкурорт» та спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримкурорт» повернути нежитлову будівлю загальною площею 764,7 кв. метрів (лабораторний корпус №2), розташований за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 10, державі в особі Фонду державного майна України провадження по справі припинити.

8. В іншій частині позову відмовити.

9.Стягнути з Виконавчого комітету Сакської міської ради (вул. Леніна, буд. 15, м.Саки, АР Крим, 96500, ідентифікаційний код 04055713) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.

10.Стягнути з Виконавчого комітету Сакської міської ради (вул. Леніна, буд. 15, м.Саки, АР Крим, 96500, ідентифікаційний код 04055713) в дохід державного бюджету України (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.

11.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; ідентифікаційний код 02583780) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.

12.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; ідентифікаційний код 02583780) в дохід державного бюджету України (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.

13.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Здравниці України» (вул. Гоголівська, буд. 15, а/с 14, Шевченківський район, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 21518416) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.

14.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Здравниці України» (вул. Гоголівська, буд. 15, а/с 14, Шевченківський район, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 21518416) в дохід державного бюджету України (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.

15.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.