Рішення № 18691534, 26.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

26.09.2011Справа №5002-23/3132-2011 За позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. К. Маркса, буд. 28, м. Керч, АР Крим, 98300) в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів (вул. Київська, буд. 77/4, м. Сімферополь, АР Крим, 95034; ідентифікаційний код 16323283)

До відповідача Кіровського комунального підприємства «Алгоритм» (вул. Нова, буд. 12, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300; ідентифікаційний код 36891610)

про стягнення 67624,67 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_1., представ. за довір. № 179 від 13.04.2011 р.

Прокурор не зявився

Суть спору: Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Кіровського комунального підприємства «Алгоритм» грошових коштів у розмірі 67624,67 грн.

Вимоги прокурора обґрунтовані заподіянням державі збитків в результаті незаконного добутку відповідачем підземної води з пяти свердловин артезіанського родовища в Кіровському районі без спеціального дозволу на користування надрами у кількості 88412,80 куб. метрів за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.

Ухвалою ГС АР Крим від 25.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

26.08.2011 р. на адресу суду від Керченської міжрайонної природоохоронної прокуратури надійшло клопотання про зміну позовної заяви.

Кіровським комунальним підприємством «Алгоритм» 14.09.2011 р. до суду представлені письмові заперечення на позов прокурора. Позиція відповідача обґрунтована тим, що вирішення вказаного спору не відноситься до компетенції господарського суду оскільки прокурор звертається в інтересах держави в особі субєкта владних повноважень з позовом про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу. По суті заявлених вимог, відповідач їх теж не визнає, вважає, що акт перевірки від 23.02.2011 р. не є належним доказом по цій справі, оскільки він був отриманий неналежним чином з порушенням положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

23.09.2011р. від Керченської міжрайонної природоохоронної прокуратури надійшли письмові пояснення по суті справи.

Прокурор і представник позивача в судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

26.09.2011р. від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача та клопотання про розгляд справи у відсутність представника Кримського басейнового управління водних ресурсів.

Представник відповідача в судове засідання зявився, позов визнав, надав заяву про надання відстрочки виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

Встановив :

23.02.2011р. Кримським басейновим управлінням водних ресурсів проводилася перевірка стану дотримання вимог водного законодавства, якою встановлено, що з 02.08.2010р. по 31.12.2010р. посадовими особами Кіровського КП «Алгоритм» організовано та здійснено видобуток підземної води з п'яти свердловин артезіанського родовища в Кіровському районі без спеціального дозволу на водокористування у кількості 88412,80 м3. За вказаними фактами складений акт.

За результатами перевірки складений протокол про адміністративне правопорушення №000527 від 23.02.2011р. та 18.05.2011р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000526,000527.

21.03.2011р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, був здійснений розрахунок відшкодування збитків, спричинених державі порушенням відповідачем водного законодавства, згідно якому розмір збитків склав 67624,67грн.

Задовольняючи позовні вимоги Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів до відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно ч.3 ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв тощо, яке здійснюються юридичними та фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволів, що передбачено ст.49 Водного кодексу України.

Пунктом 9 ст.44 цього Кодексу передбачено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 153 Господарського Кодексу України передбачено, що субєкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобовязаний: здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не надав доказів відсутності поршень водного законодавства, визнав позов.

Таким чином, збитки, які заподіяні державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають стягненню.

Розглянувши вимогу прокурора про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, заходи до забезпечення позову вживаються судом з метою запобігання можливим порушенням майнових інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. позивачем не надано відповідних доказів, які дозволяють суду зробити висновок про наявність підстав, що унеможливлюють виконання рішення, крім того суд не вбачає розумності, обґрунтованості вимог заявника та керується положенням про забезпечення збалансованості інтересів сторін. Так, прокурор не надав доказів, що могли б ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та не обґрунтував свою вимогу відповідними документами.

Суд вважає можливим задовольнити частково заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком до 01.01.2013р. на підставі наступного.

Пунктом 2 Розяснень Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В обґрунтування неможливості на даний час оплатити заборгованість, представник відповідача зазначає, що послуги, які надає ККП «Алгоритм», є збитковими, що зумовлює погіршення його фінансового стану. Збиткова діяльність пов'язана з невідповідністю тарифів тим витратам, які несе підприємство. З незалежних від підприємства причин значно зросли виробничі витрати, со бівартість послуг, що зумовлено підвищенням цін на електроенергію, очистку стоків, пально-мастильні та інші матеріали, запасні частини, підвищення ставок податків, збільшення розміру мінімальної заробітної плати та вартості всіх договірних робіт і послуг, а надходження від нада них послуг не збільшились.

Також, слід зазначити, що комунальне підприємство є власністю громади селища і єдиним фінансовим надходженням є оплата за надані послуги водопостачання і водовідведення жи телями й установами селища.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вказане є підставою для надання відповідачу відстрочки виконання рішення строком до 01.02.2012р.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні 26.09.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011 р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У забезпеченні позову відмовити.

2.Позов задовольнити.

3. Стягнути з Кіровського комунального підприємства «Алгоритм» (вул. Нова, буд. 12, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300; ідентифікаційний код 36891610) 67624,67грн. збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства.

Надати Кіровському комунальному підприємству «Алгоритм» (вул. Нова, буд. 12, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300; ідентифікаційний код 36891610) відстрочку виконання рішення строком до 01.02.2012р.

4. Стягнути з Кіровського комунального підприємства «Алгоритм» (вул. Нова, буд. 12, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300; ідентифікаційний код 36891610) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 676,25 грн.

5. Стягнути з Кіровського комунального підприємства «Алгоритм» (вул. Нова, буд. 12, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300; ідентифікаційний код 36891610) в дохід державного бюджету України (№ рахунку 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.