Рішення № 18691491, 06.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2011Справа №5002-16/3416-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант» (65007, м. Одеса, вул.. Старосінна,15, ідентифікаційний код 13917208)

До відповідача Приватного підприємства «Кримська профільна група» (95000, м. Сімферополь, вул.. Обїзна, б.10; 95050, м. Сімферополь, вул.. Київська, б.179, офіс 5, ідентифікаційний код 36692736)

Про стягнення 16829,46 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1 представ., дов. № 10/05 вих. Від 05.10.2011р.

Від відповідача - не зявився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Кримська профільна група», в якій просить суд стягнути з відповідача 16829,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обовязків по повній та своєчасній оплаті товарів, наданих позивачем за договором № 42 від 30.11.2009р., через що заборгованість Приватного підприємства «Кримська профільна група» перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант» складає 11800,00 грн., яка в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 14213,87 грн., 3% річних у розмірі 815,59 грн.

В судове засідання 06.10.2011р. позивач явку представника забезпечив, надав документи, витребувані ухвалою ГС АР Крим від 25.08.2011р, зокрема, витяг з ЄДРПО України на відповідача. Також підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, ухвала суду від 10.08.2011р., була повернута відділенням поштового звязку з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України, сплинув, відповідних клопотань щодо продовження строку розгляду справи та відкладення справи слуханням від учасників процесу не надходило, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а тому розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

30.11.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант» (Продавець) та Приватним підприємством «Кримська профільна група» (Покупець) був укладений договір № 42, згідно п. 2.1 якого Продавець на умовах Договору передає Товар Покупцю, який проводить своєчасну оплату отриманого від Продавця Товару відповідно умовам, зазначеним у п. 6.2. (а.с.10-12)

Асортимент та кількість Товару, час поставки визначається у заявці Покупця, яка узгоджується з Продавцем. (п.3.1. Договору)

Відповідно до п.5.2. Договору прийом Товару за кількістю здійснюється відповідно товарної накладної, яка підписується повноважними представниками обох сторін.

Згідно з п.6.2. Договору оплата за отриману партію Товару проводиться Покупцем Продавцю у безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії Товару за п.5.2. Договору.

Продавець зобовязується поставити товар Покупцю у необхідній кількості та асортименті протягом 10 календарних днів з моменту надходження заявки. (п.7.2. Договору)

Пунктом 14.4. сторони обумовили, що договір діє до 31.12.2010р. включно, за винятком, якщо до моменту закінчення договору не здійсниться остаточний взаеморозрахунок Сторін. У цьому випадку дія Договору продовжується до остаточного взаєморозрахунку Сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант» був поставлений відповідачу товар на загальну суму 81404,10 грн., що підтверджується накладною № КВ 1054 від 30.08.2010р. (а.с.13)

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у накладній.

Частина товару була сплачена відповідачем у добровільному порядку на загальну суму 69604,10 грн., що підтверджується виписками банку. (а.с.14-21)

Таким чином несплаченою залишилася сума у розмірі 11 800,00грн., та яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором № 42 від 30.11.2009р. в сумі 11800,00 грн. та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 12.1. Договору № 42 від 30.11.2009 р. сторони передбачили, що у разі, якщо Покупець у строк, визначений у п.6.2. Договору не сплатить товар, він зобовязаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в даний період від суми боргу за кожний каледарний день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені позивача в сумі 4213,87 грн., суд приходить до висновку щодо правильного його обчислення.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума 3% річних у розмірі 815,59 грн. обчислена позивачем правомірно, через що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант» про їх стягнення з Приватного підприємства «Кримська профільна група» підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає, що позивачем у прохальній частині позову допущена технічна помилка в сумі пені. Так, замість суми 4213,87 грн. помилково надрукована сума 14213,87 грн. Але, позивач письмово вказує вірну суму у дужках, яка співпадає з детальним розрахунком пені у розмірі 4213,87 грн. (а.с.22).

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 16829,46 грн., у тому числі основного боргу у сумі 11800,00 грн., пеню у сумі 4 213,87 грн., 3% річних у розмірі 815,59 грн., а також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд також приймає до уваги що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 11800,00 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Кримська профільна група» (95000, м. Сімферополь, вул.. Обїзна, б.10; 95050, м. Сімферополь, вул.. Київська, б.179, офіс 5, ідентифікаційний код 36692736, р/р 26008255822700 у АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квант» (65007, м. Одеса, вул.. Старосінна,15, ідентифікаційний код 13917208, р/р 260050163469 у відділенні Укрексімбанку м. Одеси, МФО 328618) 16829,46 грн., у тому числі основного боргу у сумі 11800,00 грн., пеню у сумі 4 213,87 грн., 3% річних у розмірі 815,59 грн., а також 168,29 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.