Рішення № 18691479, 04.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2011Справа №5002-8/3677-2011 За позовом - Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя", АР Крим, м. Сімферополь

до - Комунального підприємства "Молодіжне-1", АР Крим, Сімферопольский район, смт Молодіжне

про стягнення 104379,8 грн.

Суддя Чумаченко С.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, по довіреності №4 від 05.01.11р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Позивач Кримське республіканське підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "Молодіжне-1" просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 104379,87грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованим листом.

Враховуючи на вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2008 року між КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Водоканал) та Комунальним підприємством «Молодіжне-1» (Абонент) укладений Договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації №5136, на підставі якого відповідачем споживалась послуги з в водовідведення.

На оплату спожитих Комунальним підприємством «Молодіжне-1» (Абонент) послуг з водовідведення за Договором від 01 листопада 2008 року №5136 КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Водоканал) були виставлені рахунки:

-№5136 від 12 квітня 2011 року на суму 26604,23грн;

-№5136 від 11 травня 2011 року на суму 21443,00грн;

-№5136 від 10 червня 2011 року на суму 22142,48грн.

-№5136 від 21 липня 2011 року на суму 30084,28грн.

Також обсяг водовідведення підтверджується актом виконаних робіт від 12 квітня 2011 року, актом від 11 травня 2011 року, актом виконаних робіт від 10 червня 2011 року, актом виконаних робіт від 21 липня 2011 року.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач посилається на те, що вказаний договірний обовязок відповідачем не виконується та до теперішнього часу вищевказані розрахунки неоплачені, у звязку з чим просить суд примусово стягнути заборгованість в розмірі 100273,99грн.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Однак, Комунальним підприємством «Молодіжне-1» (Абонент) не надало суду належних та допустимих доказів виконання ним свого договірного обовязку по договору від 01 листопада 2008 року №5136, у звязку з чим заборгованість в розмірі100273,99грн підлягає примусовому стягненню.

Крім того позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства «Молодіжне-1» (Абонент) 3% річних в розмірі 599,73грн; пеню в розмірі 3101,13грн та інфляційні витрати в розмірі 405,02грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно підпункту 4.2.1. п. 11.1.1 договору від 01 листопада 2008 року №5136 за несвоєчасне внесення плати за послуги водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд розглянувши наданий позивачем розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також розрахунок суми пені вважає що позовні вимоги КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

04 жовтня 2011 року, після виходу з нарадчій кімнати, судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 06 жовтня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Молодіжне-1" (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Шкільна, 3, ЄДРПОУ 34842870; п\р 26003134454001 «Піреусбанк МКБ» КРД м. Сімферополь, МФО 384685) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська,5; п\р 26002704129002 АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 380805, код ЄДРПОУ 20671506) суму основного боргу 100273,99грн, три відсотки річних в сумі 599,73грн, пеню в сумі 3101,13грн, та інфляції у сумі 405,02грн, суму державного мита 1043,80грн; витрати повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00грн.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧумаченко С.А.