Рішення № 18691228, 29.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2011Справа №5002-26/3170-2011 За позовом Заступника прокурора міста Ялти (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9),

до відповідачів:

1) Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл. Радянська, 1),

2) Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41; 01019, м. Київ, а/с 34), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Федерації незалежних профспілок України (01012, м. Київ, майдан Незалежності, 2),

2) Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж» (98600, м. Ялта, смт Курпати, шосе Алупкинське, 2), про визнання недійсним рішення та спонукання до повернення майна.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від прокуратури - Горна К.В. начальник відділу прокуратури АРК, посвідчення №11238,

від позивача - ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність № 219 від 27.04.11р.,

від відповідачів:

1) ОСОБА_2, представник, довіреність № 02.11-07/625 від 16.08.11р.,

2) не з'явився,

від третіх осіб:

1) ОСОБА_3., представник, довіреність № 11/01-42/1189 від 08.06.11р.,

2) ОСОБА_4., представник, довіреність № б/н від 16.09.11р..

Обставини справи: Заступник прокурора міста Ялти, діючи в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради та Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради №264 (5) від 02.07.2001р. та зобовязання Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» повернути обєкти нерухомості санаторію «Золотий пляж», а саме спальні корпуси №1 та №2 за адресою АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, 2 державі в особі Фонду державного майна України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будучи створеним Радою Федерації незалежних профспілок України, Акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця» 24 січня 1992 року отримало у власність майно територіальних санаторно курортних установ профсоюзів, санаторіїв, домів відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно допоміжних обєктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді з управління курортами профспілок до складу якого входить спірне майно, тоді як на момент передачі вказаного майна до АТ «Укрпрофоздоровниця» на території України діяла постанова Ради міністрів Української РСР від 23.04.1960 року №606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР».

Позивач вказує, що умовами даної постанови встановлено передачу профспілковим організаціям курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку підприємств і організацій не у власність, а лише у відання, що тим самим говорить про протиправність передачі спірного майна у власність новоствореного АТ «Укрпрофоздоровниця», а, як наслідок, винесення Виконавчим комітетом Ялтинської міської Ради рішення №264 (5) від 02.07.2006 року «Про оформлення права власності на спальні корпуси №1 та №2 санаторію «Золотий пляж» по Алупкінському шосе, 2 в смт Курпати».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, призначено дату судового засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Федерацію незалежних профспілок України.

Разом з позовом, Заступник прокурора м. Ялти АР Крим представив суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на обєкт нерухомості санаторію «Золотий пляж», а саме спальні корпуси №1 та №2 за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, 2, та заборони Приватному акціонерному товариству лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» вчиняти будь які дії щодо відчуження обєкту нерухомості , а саме спальні корпуси №1 та №2 за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, 2. Ухвалою господарського суду АР Крим від 29.09.2011 року в задоволенні заяви Заступника прокурора м. Ялти АР Крим про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.09.2011 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Золотий пляж».

Дослідивши матеріали позову Заступника прокурора м. Ялти, була встановлена невідповідність найменування відповідача Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та третьої особи ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» найменуванням зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців назву відповідача - Закрите акціонерне товариство лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» змінено на Приватне акціонерне товариство лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», а назву третьої особи Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Золотий пляж» на Приватне акціонерне товариство «Санаторій «Золотий пляж» в порядку приведення статуту товариства у відповідність з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» без проведення процедури реорганізації.

Згідно п. 5. Перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій, зокрема, внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства.

Таким чином, суд вважає за необхідне змінити найменування ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» на ПрАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», та ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» на ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж».

Крім того, треба зазначити, що на день розгляду справи, Федерація професійних спілок України надала суду статут Федерації професійних спілок України затвердженого постановою VI зїзду Федерації професійних спілок України від 24.03.2011 року №6з-9, згідно абз.2 ст. 1 Статуту, якого встановлено, що федерація професійних спілок України є правонаступником Української республіканської ради профспілок та Федерації незалежних профспілок України.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Положенням п.10 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року №02-5/334 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємства», у разі якщо реорганізація сталася під час вирішення господарським судом спору, учасником якого воно є, господарський суд за клопотанням відповідного підприємства чи організації або за власною ініціативою здійснює заміну сторони у спорі її правонаступником згідно із статтею 25 Господарського процесуального кодексу України. Процесуальне правонаступництво може мати місце і в тому разі, коли реорганізація відбулася до подання позову, але відповідачем у позовні заяві зазначено реорганізоване підприємство.

З огляду на встановлення правонаступництва у статуті третьої особи, суд вважає за необхідне замінити Федерацію незалежних профспілок України на Федерацію професійних спілок України.

Відповідач, Виконком Ялтинської міської Ради представив відзив по справі згідно просить прийняти рішення відповідно до законодавства, а також вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Європейської Хартії про місцеве самоврядування ратифікованої в 1997 року, органи місцевого самоврядування в межах, встановлених законом, наділені повною свободою дій для здійснення власних ініціатив по будь якому питанню, який не виключений з їх компетенції та не віднесений до компетенції іншого органу влади. Оскаржуване позивачем рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради №264 (5) від 02.07.2001 року «Про оформлення права власності на корпуси №1, №2 санаторію «Золотий пляж» по Алупкінскьому шосе, 2 в смт Курпати» було прийнято за результатами розгляду матеріалів та висновку, наданих Ялтинський бюро технічної інвентаризації, на підставі акту приймання санаторіїв та будинків відпочинку від Міністерства охорони здоровя УРСР від 11.04.1960 року. Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.03.1960 року №335, обєкти нерухомого майна санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств передані Кримській обласній раді профсоюзів.

Відповідач ПрАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» позовні вимоги не визнає. Звертаючи увагу на обґрунтування позову прокурора, яке засноване на постанові Ради міністрів Української РСР від 23.04.1960 року №60 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР», зазначає про безпідставне посилання Заступника прокурора м. Ялти на вислів «передача у відання» ототожнюючи з закріпленням майна на праві оперативного управління або на праві повного господарського відання з огляду на норми ст. 32 ЦК Української РСР від 1963 року, ст.ст. 37 та 39 Закону України «Про власність» та вважаючи, що такі види використання майна закріплюються за субєктами господарювання, а не передаються у відання, як зазначено у позові.

Окрім цього, ПрАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» посилається на те, що постановою Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 04.03.1992 року, було зобовязано Кабінет Міністрів України до 15.03.1992 року визначити перелік обєднань, підприємств, установ та організацій, які уклали майнові договори, повязані із зміною форм власності і власника державного майна, з порушенням мораторію, встановленого Постановою Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990 року, та ні Федерація незалежних профспілок, ні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» до даного переліку не віднесені. Також, відповідач просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Третя особа, Федерація професійних спілок України, позовні вимоги Заступника прокурора м. Ялти не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. У представлених суду поясненнях відповідач вказує, що в період існування СРСР майно профспілок поділялося на майно, яке знаходилося у віданні центральних всесоюзних органів, тобто колишнього ВЦРПС, і майно, яке знаходилось у віданні республіканських органів, тобто колишньої Укрпрофради. З моменту першого законодавчого визнання за громадськими обєднанями в цілому та їх організаціями права мати у власності майно, тобто з моменту прийняття 09.10.1990 року Закону СРСР «Про громадські обєднання», Федерація незалежних профспілок України набула право власності на майно, що знаходилося у віданні Укрпрофради і не відносилося до майна загальносоюзних громадських організацій. Приналежність майна на праві власності Федерації незалежних профспілок України закріплене також в Положенні від 06.10.1990 року, що також було підтверджене Законом СРСР від 10.12.1990 року «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності», Законом України «Про власність».

Третя особа, ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж» також надало свої заперечення на позов відповідно до яких посилається на необґрунтованість позовних вимог Заступника прокурора м. Ялти у звязку з непредставленням жодного правовстановлюючого документу про право власності держави в особі Фонду державного майна України на спірне майно, тоді як відповідно до реєстраційного посвідчення, що видане 22.07.1964 року Ялтинським бюро технічної інвентаризації, право власності на санаторій «Золотий пляж» було зареєстроване за Територіальною радою з управління курортами профспілок. Крім того, ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж» вказує на те, що після набуття товариством права власності на спірне майно, з 2006 року санаторій «Золотий пляж» був закритий на реконструкцію та у подальшому спальні корпуси №1 (літ. «А») та (літ.»Б») були знесенні, а отже позовні вимоги щодо повернення майна також є необґрунтованими.

Крім того, ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж» представило клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів, відповідно до якого просить відкласти розгляд справи та надати час для проведення Ялтинським БТІ інвентаризації спальних корпусів, що є обєктом спору у справі для підтвердження їх знесення. Також просить витребувати від КП Ялтинської міської Ради «Бюро технічної інвентаризації» засвідчені копії правовстановлюючих документів на спальні корпуси №1 літ. «А» і №2 літ. «Б» санаторію «Золотий пляж» по Алупкінському шосе, 2 в смт Курпати, м. Ялта, та у Фонду державного майна України засвідчені копії правовстановлюючих документів на вказані обєкти.

Відповідач, ПрАТ ЛОЗП України «Укпрофоздоровниця», явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, прокурора, суд

встановив:

18.11.1990 року між Загальною Конфедерацією Профсоюзів СРСР та Федерацією незалежних профсоюзів України укладений договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профсоюзним майном, право власності на яке закріплено за Федерацією незалежних профсоюзів України.

Постановою Ради Загальної Конфедерації Професійних Союзів СРСР від 18.11.1990 року, відповідно до статуту Загальної Конфедерації Профсоюзів СРСР, постанови ХІХ зїзду професійних союзів СРСР «Про власність профсоюзів СРСР» вирішено затвердити договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профсоюзним майном.

Згідно переліку обєктів профсоюзного майна, закріплених за Федерацією незалежних профсоюзів України на праві власності, що є додатком до договору від 18.11.1990 року, до обєктів, що закріплюється за Федерацією незалежних профсоюзів України увійшов також санаторій «Золотий пляж».

22.11.1991 року постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України «Про створення Акціонерного товариства лікувально оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» вирішено створити на базі санаторно курортних закладів, підприємств, обєднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України Акціонерне товариство лікувально оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з акціонерним капіталом 1089,384тис. карбованців.

04.12.1991 року між Федерацією незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України укладений установчий договір про створення Акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця».

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної Ради міста Києва від 23.12.1991 року №1971 було зареєстроване Закрите акціонерне товариство «Укрпрофоздоровниця».

24.01.1992 року між Федерацією незалежних профсоюзів України та Акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» підписаний акт приймання передачі майна Федерації профсоюзів України у власність Акціонерного товариства лікувально оздоровчих установ профсоюзів України «Укрпрофоздоровниця», відповідно до якого Федерація незалежних профсоюзів України передає, а Акціонерне товариство лікувально оздоровчих установ профсоюзів України «Укрпрофоздоровниця» приймає майно територіальних санаторно курортних установ профсоюзів, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно допоміжних обєктів, підвідомчих колишньому Українській республіканській раді по управлінню курортами профсоюзів, в обємі та сумі згідно додатку.

Відповідно до переліку територіальних санаторно курортних установ профсоюзів, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно допоміжних обєктів, що передаються АТ «Укрпрофоздоровниця» до обєктів, що передаються увійшов також санаторій «Золотий пляж».

02.07.2001 року рішенням №264 (5) Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради «Про оформлення права власності на спальні корпуси №1, №2 санаторію «Золотий пляж» по Алупкінському шосе, 2 в смт Курпати» вирішено оформити право власності на спальні корпуси №1, №2 санаторію «Золотий пляж» по Алупкінському шосе, 2, в смт Курпати за Закритим акціонерним товариством лікувально оздоровчих закладів профсоюзів України «Укрпрофоздоровниця», видати свідоцтво про право власності.

28.08.2001 року ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» видані свідоцтва №822 та №823 на право власності на спальний корпус №1 та №2 санаторію «Золотий пляж», відповідно.

Заступник прокурора м. Ялти вважає, що рішення №264 (5) Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради від 02.07.2001 року «Про оформлення права власності на спальний корпус №1, №2 санаторію «Золотий пляж» по Алупкінському шосе, 2, в смт Курпати» підлягає визнанню недійсним, а передане за даним рішенням майно, шляхом оформлення на нього права власності за ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», поверненню на користь держави в особі Фонду державного майна України. Суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у звязку з наступними обставинами.

Однією з основних підстав позовних вимог, як Заступник прокурора м. Ялти так і Фонд державного майна України, наводять обставини належності спірного майна до державної власності, тоді як Федерація незалежних профсоюзів України протиправно привласнила собі правомочності власника санаторію «Золотий пляж» та передало його до статутного фонду АТ «Укрпрофоздоровниця» за яким, в подальшому, було оформлено право власності.

Здійснивши аналіз норм законодавства Союзу Радянських Соціалістичних Республік та України з моменту проголошення Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року, щодо відносин по створенню та організації умов для поліпшення використання майна санаторіїв і будинків відпочинку, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1 постанови Ради міністрів Української РСР від 23.04.1960 року №606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР», Міністерство охорони здоровя УРСР зобовязано передати до 01.05.1960 року Українській республіканській Раді профспілок: всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних) загальною кількістю 73 об'єкти на 23586 ліжок, 92 будинки відпочинку на 20997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1510 ліжок, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, згідно з додатками №№ 1, 2, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління; Головне республіканське і територіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори, згідно з додатком № 3.

Пунктом 2 цієї ж постанови передбачено, що передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.

Відповідно до абз.2 статті 1 Статуту Федерації професійних спілок України, затвердженого постановою VI зїзду Федерації професійних спілок України від 24.03.2011 року №бз-9, Федерація професійних спілок України є правонаступником Української республіканської ради профспілок та Федерації незалежних профспілок України.

Згідно статті 5 Конституції Української РСР від 30.01.1937 року, соціалістична власність в Українській РСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Статтею 10 Конституції Української РСР від 20.04.1978 року було встановлено, що основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження.

Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях.

Частиною 1 статті 87 Цивільного кодексу Української РСР в редакції від 18.07.1963 року, передбачено, що соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 97 ЦК Української РСР, профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень).

Третя особа, Федерація професійних спілок України заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що з моменту прийняття 09.10.1990 року Закону СРСР «Про громадські обєднання», Федерація незалежних профспілок України набула право власності на майно, що знаходилося у віданні Української республіканської Ради профспілок і не відносилося до майна загальносоюзних громадських організацій. Крім того, вказує і на те, що належність майна на праві власності Федерації незалежних профспілок України закріплене також в Положенні про неї від 06.10.1990 року підтверджене Законом СРСР від 10.12.1990 року «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності», Законом України «Про власність».

Однак, з даними висновками суд погодитись не може.

З огляду на те, що під час винесення Постанови Ради міністрів Української РСР від 23.04.1960 року №606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР» за якою курортні установи, санаторії, будинки відпочинку та інші підприємства і організації в т.ч. і спірне майно передавалось від Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР Українській республіканській - Українській республіканській Раді профспілок, в Українській РСР діяли положення Конституції Української РСР від 30.01.1937 року, яка, про що зазначено вище, визначала 2 форми власності: державної власності (всенародне добро) та форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

А отже, під час передачі вказаного майна, курортні установи, санаторії, будинки відпочинку та інші підприємства і організації в т.ч. і спірне майно, належали до державної форми власності так як власність профспілкових організацій законодавчо закріплена не була.

Крім того, ні Закон України «Про обєднання громадян», ні Закон України «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності» не встановлюють належність на праві власності майна, що знаходилося у віданні Української республіканської Ради профспілок до Федерації незалежних профспілок України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності» в редакції від 10.12.1992 року, профспілки володіють, користуються і розпоряджаються майном та коштами, що належать їм на правах власності.

Однак, як встановлено судом, передане Українській республіканській Раді профспілок майно на момент передачі згідно Постанови Ради міністрів Української РСР від 23.04.1960 року №606, належало до державної форми власності, а доказів передачі як до власності Української республіканської Ради профспілок так і Федерації незалежних проспілок України, або визнання за ними права власності на спірне майно, навіть після введення в дію положень Цивільного кодексу Української РСР, суду не надано.

Більш того, у порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Федерація професійних спілок України не представила суду положення про Федерацію незалежних профспілок України в редакції від 06.10.1990 року, у пункті 26 якого, на що посилається третя особа, зазначено про належність спірного майна на праві власності профспілки.

Отже, суд робить висновок, що спірне майно - санаторій «Золотий пляж», на момент його передачі належав до державної форми власності та передавався Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої є Федерація незалежних профспілок України, лише у відання, тобто у володіння та користування без права ним розпоряджатися.

З даного висновку випливає, що укладений 18.11.1990 року між Загальною Конфедерацією Профсоюзів СРСР та Федерацією незалежних профсоюзів України договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профсоюзним майном, фактично спрямований на розпорядження державним майном тоді як це майно, за Федерацією незалежних профсоюзів України було законодавчо закріплено лише у відання.

Відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29.11.1990 року №506, до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна вирішено встановити мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна, ініціаторами та учасниками яких є органи державної влади і управління.

Статтею 1 Закону України «Про підприємництва, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10.09.1991 року №1540, встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших обєктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Статтею 4 даного закону також встановлено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року «Про проголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Таким чином, як постанова від 22.11.1991 року Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України про створення на базі санаторно курортних закладів, підприємств, обєднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України Акціонерне товариство лікувально оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з акціонерним капіталом 1089,384тис. карбованців, так і установчий договір про створення Акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» укладений 04.12.1991 року між Федерацією незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України укладений установчий договір про створення Акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», а отже і передача до статутного капіталу Акціонерного товариства лікувально оздоровчих установ профсоюзів України «Укрпрофоздоровниця» санаторію «Золотий пляж» оформлене актом приймання передачі від 24.01.1992 року, не відповідають статті 4 Закону України «Про підприємництва, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10.09.1991 року.

З даного висновку випливає, що укладений 18.11.1990 року між Загальною Конфедерацією Профсоюзів СРСР та Федерацією незалежних профсоюзів України договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профсоюзним майном, фактично спрямований на розпорядження державним майном тоді як це майно, за Федерацією незалежних профсоюзів України було законодавчо закріплено лише у відання.

Згідно з постановою Верховної Ради України №2268 від 10.04.1992 року «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» до законодавчого визначення субєктів права власності на майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та обєктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України.

Належність профспілок до загальносоюзних громадських організацій підтверджується їх Статутом.

Так, згідно Статуту професійних спілок СРСР, який затверджено постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.87, професійні союзи СРСР складали масову громадську непартійну організацію. Цілями діяльності якої у тому числі було управління соціальним страхуванням трудящих, а також управління оздоровницями, які перебували у їх віданні.

Відповідно до розділу другого Статуту, організаційна структура профспілок будувалася за територіальним та галузевим принципом. У республіках діяли республіканські, краєві, обласні ради.

Згідно розділу третьому Статуту вищим органом професійних спілок був зїзд, а також Всесоюзна центральна рада професійних спілок, яка діяла у період між з'їздами.

Виходячи зі встановленого, після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Крім того, постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року №3943 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення субєктів права власності на майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю;

Кабінету Міністрів України до 1 березня 1994 року доручено у встановленому порядку визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна;

Встановити, що правонаступником орендодавця за договорами оренди майнових комплексів, розташованих на території України, які укладено з центральними органами загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, є Фонд державного майна України.

На виконання вказаного доручення, постановою Кабінету міністрів України від 13.01.1995 року №18 «Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» були визначені органи управління майном загальносоюзних профспілкових організацій колишнього Союзу РСР, однак органу уповноваженого до здійснення управління майном професійних спілок визначено не було.

З аналізу вказаних нормативних актів вбачається, що повноваженнями щодо здійснення управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, в тому числі профсоюзного, що розташоване на території України, наділений Фонд державного майна України.

Згідно ст. 1 Тимчасового положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Враховуючи, що предметом даного спору є рішення №264 (5) Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради «Про оформлення права власності на спальні корпуси №1, №2 санаторію «Золотий пляж» по Алупкінському шосе, 2 в смт Курпати», яким право власності на спірне майно було оформлено за ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» тобто державного майна, яке протиправно було передане Федерацією незалежних профспілок України у власність новоствореного ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», а оскаржуваним рішенням Виконкому Ялтинської міської Ради дане майно було зареєстроване за ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» без погодження на це з органом наділеним повноваженнями по управлінню державним майном, суд вважає за необхідне визнати дане рішення недійсним на підставі його невідповідності вимогам закону та таким, що порушує права та інтереси держави.

Відповідно до ч. 2 розяснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зважаючи на встановлену належність спірного майна до управління Фонду державного майна України, суд, враховуючи позовні вимоги Заступника прокурора м. Ялти про повернення спальних корпусів №1 та №2 санаторію «Золотий пляж» Фонду державного майна України, вважає за необхідне зазначити наступне. 16.04.2003 року рішенням Ради ЗАТ ЛОЗП України «Про створення Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж», вирішено вважати доцільним створення Закритого акціонерного товариства на базі майна дочірнього підприємства «Санаторій «Золотий пляж»ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», що знаходиться за адресою: 98600, України, АР Крим, м. Ялта, Лівадія-2.

03.06.2003 року між Закритим акціонерним товариством лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський фонд інвестицій та реформ» укладений установчий договір про створення та діяльність Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Золотий пляж».

Відповідно до п.1.1. ст. 1 вказаного установчого договору, засновники уклали цей договір з метою створення ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» на підставі рішення загальних зборів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» «Про створення ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» від 18.04.2003 року №4/23, реорганізувавши шляхом перетворення дочірнє підприємство «Санаторій «Золотий пляж» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» в статутний фонд якого ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» вносить цілісний майновий комплекс дочірнього підприємства «Санаторій «Золотий пляж» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», його активи і пасиви, який є його власністю, що знаходиться за адресою: 98657, Україна, АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2 та рішення зборів ТОВ «Кримський фонд інвестицій та реформ» від 22.04.2003 року №2 «Про участь у створенні ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», яке вносить до статутного фонду грошові кошти.

Цієї ж дати складений та підписаний акт №1 приймання передачі майна, що належить на праві власності ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», як внеску до Статутного фонду ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», згідно якого ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» передає, а ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» приймає у власність цілісний майновий комплекс є сукупними матеріальними активами (рухоме та нерухоме майно) дочірнього підприємства «Санаторій «Золотий пляж» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», яке розташоване в АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2, загальною вартістю 8162500грн. відповідно до передаточного балансу станом на 01.06.2003 року.

Також, 03.06.2003 року між сторонами підписані акти №0101 та №0202 по передачі спальних корпусів №1 та №2 санаторію «Золотий пляж», що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2».

25.03.2004 року рішенням №46 Виконавчого комітету Лівадійської селищної Ради «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2» вирішено оформити право власності на обєкти нерухомого майна на будівлі та споруди санаторію «Золотий пляж», розташовані на земельній ділянці площею 7,5115га за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2, за ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» та видати свідоцтво про право власності згідно доданого переліку.

Згідно переліку, який є додатком до рішення Виконкому Лівадійської селищної ради від 25.03.2004 року №46, до обєктів нерухомого майна, що належать на праві власності ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» також увійшли спальні корпуси №1 та №2 за адресою, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2.

01.04.2004 року ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, будівлі та споруди санаторію «Золотий пляж» за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, шосе Алупкінське, 2.

З огляду на вказані обставини, встановлено, що спірне майно було передане ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» у власність як внесок до статутного фонду, що випливає зі статті 3 установчого договору про створення та діяльність ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» та у подальшому зареєстроване за ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» на праві власності.

23.06.2006 року рішенням №151 Виконавчого комітету Лівадійської селищної Ради дозволено адміністрації ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» демонтаж вказаних у висновку будівель та споруд, зокрема, спального корпусу №1 (літер А).

26.05.2006 року наказом №19 ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», наказано закрити Санаторій «Золотий пляж» на реконструкцію з 26.05.2006 року. Вивести з експлуатації майно ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», за винятком майна вказаного в додатку №1 до даного наказу.

25.07.2006 року між ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» - Замовником та ТОВ «Техбудмеханіка» - Підрядником, укладений договір №35/06, відповідно до п.1.1. якого, підрядник зобовязується на свій ризик за допомогою власної технічки виконати роботи по знесенню будівель та споруд ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

23.11.2006 року до договору №35/06 від 25.07.2006 року укладена додаткова угода №4, згідно з якою пункти 1.2.13. та 1.2.16. викладені в наступній редакції: 1.2.13. роботи по виїмці грунта в отвал при розкопуванні фундаментів будівель санаторію Золотий пляж, корпуси №2 та №4. Пункт 1.2.14. роботи по демонтажу фундаментів будівель санаторію Золотий пляж, корпуси №2 та №4. Пункт 1.2.15. роботи по навантаженню будівельного лому, який утворений в результаті демонтажу фундаментів будівель санаторію Золотий пляж, корпуси №2 та №4 в самосвали.

Актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень - грудень 2006 року, а також актом №ОУ-0000058 здачі прийняття робіт (надання послуг», підтверджується підтверджується демонтаж будівель, споруд, залізобетонних фундаментів корпусу №2 в АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2.

09.08.2006 року між ЩАТ «Санаторій «Золотий пляж» - Замовником та ТОВ «Санта Юг» - Виконавцем, укладений договір №12П на виконання підрядних робіт, відповідно до п.1.1. якого, Замовник доручає та сплачує, а Виконавець приймає на себе зобовязання своїми силами та коштами, або силами та коштами третьої, не залученої сторони, у строк, встановлений у договорі, виконати роботи по розукомплектації будівлі 2-го корпусу Санаторію «Золотий пляж», який знаходиться у власності Замовника та розташованого за адресою: м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, б. 2, відповідно до кошторису Додатку №1 до договору.

05.10.2007 року наказом №17 ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» «Про ліквідацію обєків Основних коштів» наказано, вивести з експлуатації з 15.10.2007 року наступні обєкти основних коштів ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж», зокрема, спальний корпус №1.

05.11.2007 року між ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» - Замовником та ТОВ «Техбудмеханіка Промисловий Демонта» - Підрядником, укладений договір підряду №30/07, відповідно до п.1.1. якого, Підрядник зобовязується виконати комплекс робіт, результатом яких буде демонтована будівля корпусу№1 та площадка на його місці, звільнена від будівельного лому, за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2.

Актами приймання виконаних підрядних робіт складені між сторонами за договором №30/07, за грудень 2007 року та за березень 2008 року, що підписані 17.12.2007 року, 12.03.2008 року, відповідно, підтверджується демонтаж бетонних та цегляних конструкцій корпусу №1 в АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, Алупкінське шосе, 2.

Як вказано в описовій частині рішення, відповідач ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж» представив клопотання про відкладення розгляду справи та надання ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж» часу для проведення Ялтинським БТІ інвентаризації спальних корпусів, що є обєктом спору у справі, для підтвердження їх знесення.

Суд зазначає, що матеріалами справи в повній мірі підтверджується факт знесення, а отже не існування спірного майна, а саме, спальних корпусів №1 та №2, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, 2, а відкладення розгляду справи на додатковий час, задля вирішення вказаного у клопотанні ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж» питання, яке є зясованим судом, може призвести до затягування процесу та порушення розумних строків розгляду спору, встановленого як у статті 69 Господарського процесуального кодексу України так і у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 року.

Таким чином, судом встановлено фізичну відсутність спірного майна, що тим самим виключає можливість його повернення, а отже, у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора м. Ялти в частині зобовязання ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж» повернути нерухоме майно, а саме спальні корпуси №1 та №2, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, 2, державі в особі Фонду державного майна України, має бути відмовлено.

Що ж до клопотання відповідача, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» про застосування наслідків пропуску позовної давності, то в даному випадку слід виходити з того, що позивачем у даній справі в інтересах якого звернувся Заступник прокурора м. Ялти є Фонд державного майна України, який не є стороною за спірним договором, в той час як приписи статті 76 Цивільного кодексу України Української РСР так і статті 261 нині чинного ЦК України повязують початок перебігу строку позовної давності з виникненням права на позов саме у особи, права якої порушено, тобто в даному разі у позивача з цієї справи, а не у прокурора, який статусу позивача не має, а є самостійним учасником судового процесу, у звязку з чим, позовна давність в такому разі не застосовується. Аналогічна позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від 04.08.2010 року у справі №38/303-40/223-45/13.

Належні до сплати судові витрати з оплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, суд відносить на відповідачів, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 29 вересня 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст. 25, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Федерацію незалежних профспілок України на Федерацію професійних спілок України.

2.Позов задовольнити частково.

3.Визнати рішення №264 (5) Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради від 02.07.2001 року «Про оформлення права власності на спальний корпус №1, №2 санаторію «Золотий пляж» по Алупкінському шосе, 2, в смт Курпати», недійсним.

4.В задоволенні позовних вимог про зобовязання Приватного акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» повернути обєкти нерухомості санаторію «Золотий пляж», а саме спальні корпуси №1 та №2 за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінське шосе, 2, державі в особі Фонду державного майна України, відмовити.

5.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Україна,01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41; 01019, м. Київ, а/с 34, ідентифікаційний код №02583780) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 42,50грн.. 6.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Україна, 01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41; 01019, м. Київ, а/с 34, ідентифікаційний код №02583780) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 7.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 03.10.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.