Рішення № 18691149, 28.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2011Справа №5002-22/2911-2011 за позовом ПП «КВВМПУ», 99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2

до відповідача ЗАТ «Кримвтормет», м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5

про стягнення 2074547,06 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 11.01.2010 року

від відповідача ОСОБА_2., представник, дов від 16.05.2011 року

Обставини справи:

Позивач ПП «КВВМПУ» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ «Кримвтормет», просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 521242,98 грн., суму штрафу у розмірі 52124,30 грн., пеню 1501179,78 грн., всього 2074547,06 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача умов договору № 0075 від 17.12.2007 року в частині поставки позивачу продукції на суму 521242,98 грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що ним при складенні позову було допущено арифметичну помилку та невірно вказано загальну суму боргу, яка складається з основного боргу у розмірі 521242,98 грн., суми штрафу у розмірі 52124,30 грн., пені 1501179,78 грн., що загалом складає 2074547,06 грн., в той час як позивачем визначено суму загальної заборгованості 2065547,06 грн. Таким чином, суд виходить з того, що сума позовних вимог складає 2074547,06 грн.

28.07.2011 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 521242,98 грн., штраф у розмірі 52124,30 грн., пеню 1501179,78 грн., всього 2074547,06 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.07.2011 року прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

В судовому засіданні, 22.08.2011 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд позовні вимоги в сумі 2065547,06 грн. залишити без задоволення, посилаючись на те, що сума передплати на поставку товару від позивача станом на 22.08.2011 року складає 521242,98 грн., на решту суми специфікації до договору не підписувались, отже, строк поставки металобрухту обумовлений не був.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.08.2011 року продовжено строк розгляду справи, замінено назву ЗАТ «Кримвтормет» на ПАТ «Кримвтормет».

28.09.2011 року до суду надійшли доповнення до заперечень по справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між Приватному підприємством «КВВМПУ» (Покупець) і ЗАТ «Кримвтормет» (Постачальник) 17 грудня 2007 року укладено Договір № 075, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити лом і відходи чорних металів - ДСТУ 4121-2002 (далі по тексту - товар), відповідно до умов договору.

Так, станом на 01 січня 2011 року, загальна сума передоплати Покупця склала 591583,28 грн.

За період січень-лютому 2011 року Позивачем було проведено передоплату на розрахунковий рахунок Відповідача в таких розмірах: 18.01.2011 р. - 200000,00 грн. (Платіжне доручення № 34446); 21.01.2011 р. - 110000,00 грн. (Платіжне доручення № 34554); 25.01.2011 р. - 10000,00 грн. (Платіжне доручення № 34669); 26.01.2011 р. - 200000,00 грн. (Платіжне доручення № 4); 16.02.2011 р. - 20000,00 грн. (Платіжне доручення № 35477); 17.02.2011 р. - 200000,00 грн. (Платіжне доручення № 35560).

Таким чином, загальна сума передоплати Відповідачу за період січень-лютому 2011 року склала 740000,00 грн.

Всього, сума переплати склала 1331583,28 грн.

Пунктом 5.4. Договору № 075 від 17 грудня 2007 р. визначено, що за згодою Сторін можлива попередня оплата.

Після отримання попередньої оплати, Постачальник зобов'язаний поставити Товар на суму отриманої передоплати протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту отримання передоплати. У разі не виконання цієї умови, Постачальник зобов'язується повернути Покупцю суму отриманої попередньої оплати з протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту закінчення терміну, протягом якого повинна була бути здійснена поставка Товару.

З метою виконання Договору № 075 від 17 грудня 2007 р., Відповідачем за період січень-лютий 2011 року в адресу Позивача був поставлений товар вартістю: 195142,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 99-0000012 від 15.01.2011 р.; 194587,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 99-0000013 від 25.01.2011 р.; 204948,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 99-0000036 від 03.02.2011р.; 215662,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 99-0000037 від 18.02.2011 р.

Таким чином, загальна сума поставленого Відповідачем на адресу Позивача товару за період січень-лютий 2011 року складе 810340,30 грн.

Станом на 30 травня 2011 року, Відповідачем не був поставлений на адресу Позивача товар на суму, що залишилася передоплати в розмірі 521242, 98 грн. Крім того, в термін, зазначений пунктом 5.4. Договору № 075 від 17 грудня 2007 р., Позивачу не була повернута і сума передоплати.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач посилався на те, що він не поставив металобрухт на суму передплати у звязку з тим, що між ним та позивачем в специфікаціях не були узгоджені кількість, номенклатура, вид, ціна металобрухту. Одночасно, позивач в листі від 18.04.2011 №18/04-4 заборонив постачання металобрухту ПАТ «ММК ім. Ілліча», ПАТ «МК «Азовсталь», ПАТ «Єнакіївський металургійний завод».

Однак, на спростування доводів відповідача, позивачем були надані специфікації від №1и, 5з 11.04.2011, № 4з від 11.03.2011, які спростовують доводи відповідача. Крім того з специфікацій №1з від 12.01.2011, №1а від 19.01.2011, №2а від 25.01.2011, №1 від 01.02.2011, №2з від 01.02.2011, №3з від 16.02.2011 лише одна передбачає постачання металобрухту на адресу субєкта господарювання щодо якого позивачем встановлено заборону на відвантаження.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 521242,98 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 52124,30 грн., пеню 1501179,78 грн.

Пунктом 6.3. Договору № 075 від 17 грудня 2007 р. передбачено, що у разі порушення Постачальником термінів повернення передоплати, передбачених пунктом 5.4. Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поверненої передоплати. У разі затримки повернення передоплати більш ніж на 5 (п'ять) банківських днів Постачальником, крім оплати штрафи, сплачується пеня за не повернення грошових коштів у розмірі 3% від суми не поверненої передоплати за кожний день прострочення.

Так, термін прострочення за період з 24.02.2011 р. по 30.05.2011 р. становить 96 календарних днів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, згідно розрахунку пені, наданого суду позивачем, при розрахунку пені, позивачем застосовано 3% від суми боргу, в той час, як це суперечить приписам ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» оскільки перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за період з 24.02.2011 року по 30.05.2011 року, тобто за 96 днів.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С сума заборгованості за період,

2УСД подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д кількість днів прострочення.

За період з 24.02.2011 року по 30.05.2011 року ставка НБУ складала 7,75%

Таким чином, пеня повинна розраховуватись наступним чином:

З 24.02.2011 року по 30.05.2011 року 521242,98 грн. х 0,0425 х 96/100 = 21266,71 грн.

Таким чином, загальна сума пені, повинна складати 21266,71 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, суму пені у розмірі 21266,71 грн., в задоволенні частини вимоги про стягнення з відповідача 1479913,07 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не надано суду доказів наявності обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, отже заява про вжиття заході до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ЗАТ «Кримвтормет» (м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00190638) на користь ПП «КВВМПУ» (99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2, рахунок № 26006301000889 в Севастопольській філії ВАТ ВТБ Банк м. Севастополя, МФО 384997, ЄДРПОУ 31338726) суму основного боргу 521242,98 грн., штраф у розмірі 52124,30 грн., пеню 21266,71 грн., всього 594633,99 грн.

3.Стягнути з ЗАТ «Кримвтормет» (м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00190638) на користь ПП «КВВМПУ» (99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2, рахунок № 26006301000889 в Севастопольській філії ВАТ ВТБ Банк м. Севастополя, МФО 384997, ЄДРПОУ 31338726) 5946,34 грн. державного мита.

4.Стягнути з ЗАТ «Кримвтормет» (м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 00190638) на користь ПП «КВВМПУ» (99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2, рахунок № 26006301000889 в Севастопольській філії ВАТ ВТБ Банк м. Севастополя, МФО 384997, ЄДРПОУ 31338726) 67,64 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні частини вимоги позивача про стягнення з відповідача 1479913,07 грн. пені - відмовити.

7.В задоволені заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Повне рішення складено 03.10.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.