Ухвала суду № 18691023, 26.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

< Список (При необходимости выбрать) >

< Список (При необходимости выбрать) >

26.09.2011

Справа №5002-17/4451-2011

За заявою Сапаєвой Н.О.

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов»

розгляд заяви про застосування запобіжних заходів

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від заявника - Сапаєва Н.О.

Від СТОВ «Дружба Народов» - Ярцев А.А., представник.

19 вересня 2011 року Сапаєва Н.О. звернулась до Господарського суду АР Крим із заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов» про застосування запобіжних заходів, а саме – витребування оригіналів балансових звітів за 2003, 2004 та 2005 роки.

Вищезазначену заяву Сапаєва Н.О. обґрунтовує свою заяву не виплатою їй вихідної суми (долі в натуральному вигляді) при виході з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов».

Суд вважає, що заява про застосування запобіжних заходів задоволенню не підлягає, при цьому виходить із наступних обставин.

Заявник просить витребувати у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов» оригінали балансових звітів.

Проте балансові звіти є документами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов» та згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України воно вправі надавати свої документи в копіях.

Таким чином, витребування оригіналів документів буде в порушення прав Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов».

Неуважність (неорганізованість) сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).

При цьому заявником не обґрунтована необхідність витребування саме оригіналів документів.

При цьому також необхідно зазначити, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципи диспозитивності сторін суд не повинен розглядати інші вимоги чи з власної ініціативи замінювати їх.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

Більш того, розгляд таких вимог буде в порушення вказаної норми Конституції України та прав іншої сторони, яка вправі знати про вимоги та заперечувати щодо них.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002р. №02/132 (справа №Д12/12 з аналогічного випадку), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996р. «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Також необхідно зазначити, що виходячи з ст. 22 ГПК України заявник не має права змінити свої вимоги у цій справі після прийняття цієї ухвали.

При цьому також необхідно відмітить що сам заявник звертався до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов» із вимогою про надання копій балансів.

Більш того, на цей час відсутні підстави вважати що право заявника щодо отримання таких копій порушене.

Так, із матеріалів справи вбачається, що на адресу заявника надійшла кореспонденція від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов» та в юридичному відділі СТОВ «Дружба Народов» підтвердили заявнику що направлені балансові звіти за 2004 – 2005 роки (письмові пояснення заявника).

При цьому також необхідно зазначити, що відповідно звернення заявника до СТОВ «Дружба Народов» балансові звіти за 2003 рік взагалі не витребовувалися.

Окрім цього із підстав заяви – вимоги в грошовому вираженні вихідної суми, при виході заявника у грудні 2005 року, суд не вбачає потреби витребувати баланс за 2003 рік.

У сякому разі заявник щодо такого витребування вимогу не обґрунтував.

Однак вказану кореспонденцію заявник відмовляється отримувати посилаючись на те, що він не довіря поштовому відділенню.

Однак, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов» не має відношення щодо стосунків між заявником та поштовим відділенням.

Таким чином, відсутні підстави вважати що СТОВ «Дружба Народов» на цей час порушує право заявника чи його законний інтерес.

Відповідно ст. 15 ЦК України суд може захищати лише порушене право чи законний інтерес.

Оскільки право заявника та його законний інтерес на цей час не порушене, відповідно, підстав для задоволення заяви також не існує, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим господарським судом України (постанова від 15.11.2007р. по справі №2-29/7035-2007).

Крім цього, заявник не довів обставин на які він посилається. Так надані заявником копії документів в обґрунтування заяви належним чином не засвідчені, а тому не можуть вважатись доказами.

Частиною 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Додані до заяви документи мають запис «копія виконана», однак це не означає що виконана копія відповідає оригіналу.

При цьому необхідно відмітить, що неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (п. 19).

Необхідно також зазначити, що суд не є нотаріусом, та відповідно, не повинен засвідчувати копію за сторону.

Більш того, засвідчення копій згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України покладається саме на сторону.

Таким чином підстав для задоволення заяви не існує, та відповідно, у задоволенні заяви відмовляється.

При цьому необхідно зазначити, що існує декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для відмови у заяві.

Суд також вважає за необхідне повернути Сапаєвой Н.О. сплачене квитанцією №188 від 19.09.2011р. державне мито в розмірі 85,00грн. та квитанцією №0290030038 від 26.09.2011р. в сумі 17,00грн., відповідно до п. 11 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. №04-5/1107.

По справі провозглашена вступна та резолютивна частина ухвали.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. 434, ст. 47, ст. 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Сапаєвой Н.О. до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Народов» про застосування запобіжних заходів – відмовити повністю.

Повернути Сапаєвой Н.О. (97012, АР Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка, вул. Солнечна, 9, ідентифікаційний код 1836013428) із бюджету сплачене квитанцією №188 від 19.09.2011р. державне мито в сумі 85,00грн. (отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код отримувача 34740405, банк отримувача ГУ ДКУ України в АР Крим, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026, № рахунку 31115095700002) та сплачене квитанцією №0290030038 від 26.09.2011р. державне мито в сумі 17,00грн. (отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код отримувача 34740405, банк отримувача ГУ ДКУ України в АР Крим, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026).

Видати довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.