Рішення № 18690850, 22.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2011Справа №5002-22/2919-2011 за позовом ДП «ТБС», 08140, Київська область, Києво святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98

до відповідача ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16

про стягнення 158387,44 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 22.08.2011 року

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач ДП «ТБС» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Філії ТОВ Фірми «Консоль ЛТД» «Консоль Бетон», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 158387,44 грн., у тому числі: сума основного боргу 93800,01 грн., збитки від інфляції 57580,39 грн., 3% річних 7007,04 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором № 0605/64-350 від 02.01.2008 року про надання послуг, не здійснив у повному обсязі оплату вартості наданих позивачем послуг, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 93800,01 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23.08.2011 року замінено первісного відповідача філію ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» «Консоль Бетон» на належного відповідача ТОВ Фірма «Консоль ЛТД»; продовжено строк розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

встановив:

02 січня 2008 року між Дочірнім підприємством «ТБС» та Філією ТОВ Фірми «Консоль ЛТД» «Консоль-Бетон» був укладений Договір № 0605\64-350 про надання послуг механізмами.

Згідно предмету Договору Виконавець (Позивач) надає послуги механізмів для завантаження бетонних фрагментів від руйнування пропарочних камер, бетонних підлог і фундаменту під обладнання на реконструкції Бориспільського заводу ЗБВ, а Замовник (Відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити послуги на умовах даного Договору.

Так, сторонами було погоджено вартість однієї машино/зміни експлуатації механізмів, а.с. 12, відповідно до якої вартість однієї машино/зміни послуг екскаватора ЕО 3322, разом з ПДВ складає 1400,00 грн.

Так, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач у період з січня 2008 року по жовтень 2008 року надав відповідачу послуги екскаватора ЕО 3322 на загальну суму 324800,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2008 р., за лютий 2008 р., за березень 2008 р., за квітень 2008 р., за травень 2008 р., за червень 2008р., за липень 2008 р., за серпень 2008 р., за вересень 2008 р., за жовтень 2008 р., а.с. 13-22.

Згідно з п. 4.1 договору Замовник (Відповідач) робить оплату фактично наданих послуг протягом 30 днів після надання Виконавцем (Позивачем) всіх необхідних документів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця (Позивача).

На виконання умов договору, відповідачем було сплачено позивачу 231000,00 грн. вартості наданих позивачем послуг, що підтверджується банківською випискою, а.с. 23-29.

Однак, відповідачем не було здійснено оплату вартості послуг екскаватора ЕО 3322 на суму 93800,00 грн., у звязку з чим станом на 01.07.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 93800,00 грн.

11 березня 2011 року Позивач направив в адресу Відповідача Претензію про сплату суми заборгованості.

Але, суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем до стягнення заявлено суму основного боргу у розмірі 93800,01 грн., в той час як матеріалами справи, наданими суду доказами підтверджена наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 93800,00 грн., на підставі чого суд не вбачає обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача 0,01 грн. суми основного боргу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 93800,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції 57580,39 грн., 3% річних 7007,04 грн.

Суд звертає увагу на те, що розрахунок 3% річних та збитків від інфляції зроблений позивачем виходячи з суми основного боргу у розмірі 93800,01 в той час, як на думку суду, обґрунтованою є сума основного боргу у розмірі 93800,00 грн., у звязку з чим судом здійснено власний розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, з урахуванням діючих на період нарахування індексів інфляції.

Так, згідно до розрахунку суми 3% річних, зробленого судом за формулою:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Отже, 3% річних складають: 93800,00х3х911/365/100=7023,43 грн.

Однак, враховуючи те, що позивачем до стягнення було заявлено суму 3% річних у розмірі 7007,04 грн., суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується збитків від інфляції, які розраховуються як (сума боргу помножена на сукупний індекс інфляції) сума боргу, тобто (93800,00 грн. х 1,281) 93800,00 грн. = 26357,80 грн.

Таким чином, позивачем було необґрунтовано нараховано відповідачу 31222,59 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, на суму 127164,84 грн., у тому числі: сума основного боргу 93800,00 грн., збитки від інфляції 26357,80 грн., 3% річних 7007,04 грн. В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 0,01 грн. основного боргу та 31222,59 грн. збитків від інфляції суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26000440231401 КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 33131163) на користь ДП «ТБС» (08140, Київська область, Києво святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, рахунок № 260013015456 в ПАТ «Банк Перший», МФО 320995, ЄДРПОУ 32999728) заборгованість в сумі 127164,84 грн., у тому числі: сума основного боргу 93800,00 грн., збитки від інфляції 26357,80 грн., 3% річних 7007,04 грн.

3.Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26000440231401 КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 33131163) на користь ДП «ТБС» (08140, Київська область, Києво святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, рахунок № 260013015456 в ПАТ «Банк Перший», МФО 320995, ЄДРПОУ 32999728) 1271,64 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, рахунок № 26000440231401 КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 33131163) на користь ДП «ТБС» (08140, Київська область, Києво святошинський район, с. Білогородка, вул. Щорса, 98, рахунок № 260013015456 в ПАТ «Банк Перший», МФО 320995, ЄДРПОУ 32999728) 189,48 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні частини вимоги позивача про стягнення з відповідача 0,01 грн. основного боргу та 31222,59 грн. збитків від інфляції відмовити.

Повне рішення складено 27.09.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.