Постанова № 18684446, 29.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.11 Справа № 5015/2575/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_3

від відповідача (скаржник) Крумшин Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради, вих.№1104/вих-1951 від 07.07.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року (підписане 29.06.2011 року), суддя Костів Т.С.

по справі №5015/2575/11

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_5, м.Львів

до відповідача Львівської міської ради, м.Львів

про визнання права власності

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року по справі №5015/2575/11 позов фізичної особи підприємця ОСОБА_5 задоволено, визнано за останнім право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 326,7 кв.м відповідно до технічного паспорту, що складений 07.02.2011 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Суд у рішенні зазначає, що 30.09.2008 року між позивачем та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укладено договір купівлі-продажу №2162, згідно з яким позивач придбав приміщення у АДРЕСА_1 загальною площею 29,2 кв.м літ. 7-9, 7-13, 7-14, на які ним зареєстровано право власності, та те, що останньому належать на праві власності нежитлові приміщення за цією ж адресою загальною площею 180,8 кв.м. Судом відзначено про проведення у 2008 році позивачем реконструкції вказаних приміщень у відповідності до робочого проекту, погодженого відповідними службами, внаслідок чого збільшилась їх площа та те, що реконструкція спірних приміщень є завершеним будівництвом, що підтверджується висновком №004/11 від 14.03.2011 року будівельно-технічного дослідження. Таким чином, враховуючи те, що відповідач відмовляється оформити за позивачем право власності на майно, а також відсутність доказів належності спірного майна іншим особам, беручи до уваги ст.15, 328, 392 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року по справі №5015/2575/11. Зокрема, скаржник вважає безпідставним твердження суду першої інстанції про те, що необхідність введення обєкту в експлуатацію не спростовує факту його належності позивачу. Поряд з цим, скаржник посилається на Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій у м.Львові, Закон України «Про планування і забудову територій», яким передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю та Закон України «Про архітектурну діяльність», згідно якого будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) обєкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Представник скаржника (відповідача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі, зазначаючи при цьому, що позивачем проводились роботи без отримання відповідного дозволу та на не введення в експлуатацію приміщень відповідними службами.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просила оскаржуване рішення залишити без змін. Зокрема, вказувала, що реконструкція досліджуваних нежитлових приміщень здійснена в межах існуючих огороджуючих конструкцій, встановленням перегородок і влаштування нових дверних і віконних прорізів, а з огляду на норми постанови КМУ від 30.09.2009 року №1104, в даному випадку дозвіл на виконання будівельних робіт не був потрібний. Разом з тим, звертала увагу суду на те, що виконані роботи по реконструкції не суперечать будівельним нормам і правилам, не погіршують і не порушують архітектурно-планувальних рішень забудови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом, 30.09.2008 р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (в тексті договору - продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (в тексті договору покупець) укладено договір №2162 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу, згідно умов якого продавець зобовязувався, відповідно до ухвали Львівської міської ради від 12.08.2008 року №1869 передати у власність покупцю (ПП ОСОБА_5.) нежитлові приміщення на першому поверсі, позначені в технічній документації дітерами «7-9», «7-13», «7-14»загальною площею 29,2 кв.м., які розташовані в будинку (літ. «А-2») за адресою АДРЕСА_1.

Позивачем зареєстровано право власності на вказані приміщення, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»- 03.03.2009 року. (арк. справи 17).

Поряд з цим, позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення загальною площею 180,8 кв.м, які знаходяться у АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.08.2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»- 28.08.2008 року (арк. справи 18,19).

В 2008 році у відповідності до робочого проекту, погодженого відповідними службами, ПП ОСОБА_5 провів реконструкцію зазначених вище приміщень, внаслідок чого збільшилась їх площа та вони стали складатись з приміщень цокольного поверху вестибуль 19,5 кв.м., вестибуль 5,6 кв.м., тамбур 4,4 кв.м., технічне приміщення 4,6 кв.м., кімната відпочинку 19,1 кв.м., коридор 2,5 кв.м., вбиральня 1,2 кв.м., басейн 6,3 кв.м., кімната сухого жару 7,1 кв.м., санвузол 2,6 кв.м., кімната персоналу 9,1 кв.м., вбиральня 1,9 кв.м., санвузол 1,7 кв.м., зал 34,4 кв.м., солярій 8,2 кв.м., зал 10,7 кв.м., зал 47,5 кв.м., всього по цокольному поверху 186,4 кв.м.; з приміщень першого поверху вестибуль 14,4 кв.м., паливна 10,5 кв.м., коридор 18,8 кв.м., мийна 1,7 кв.м., санвузол 2,8 кв.м., комора 0,8 кв.м., офіс 13 кв.м., санвузол 2,4 кв.м., офіс 13,2 кв.м., коридор 6,2 кв.м. санвузол 2,5 кв.м., офіс 7,4 кв.м., офіс 46,6 кв.м., усього по першому поверху 140,3 кв.м., а загальна площа усіх приміщень 326,7 кв.м.

Зазначене підтверджується технічним паспортом, що складений 07.02.2011 р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”.

У відповідності до висновку №004/11 від 14.03.2011 р. будівельно-технічного дослідження, реконструкція спірних приміщень є завершеним будівництвом у відповідності до діючих ДБН України.

Слід зазначити, що 28.03.2011 року позивач звернувся до Львівської міської ради з заявою, в якій посилаючись на ст.7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»просив оформити за ним правовстановлюючі документи свідоцтво про право власності на реконструйовані нежитлові приміщення загальною площею 326,7 м 2 за адресою АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту, що складений 07.02.2011 року ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». До вказаної заяви ним додано копію витягу про реєстрацію права власності №22051934 від 03.03.2009 року, копію свідоцтва про право власності від 22.08.2008 року, серія САБ №725353, технічний паспорт, складений 07.02.2011 року.

У відповідь на вказаний лист Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради повідомило позивача листом (від 04.05.2011 року, вих.№2302-1106) про відсутність правових підстав для оформлення права власності на приміщення на вул.Федьковича,14, так як позивачем подано неповний пакет документів для оформлення права власності на приміщення, передбачений Положенням про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затверджений рішенням Виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року із змінами та доповненнями, зокрема не подано оригінали правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення, довідку БТІ про реєстрацію права власності на приміщення на цей час, копії документів про надання дозволу на розширення та реконструкцію приміщень та прийняття їх в експлуатацію після проведення розширення та реконструкції приміщень.

Як правомірно відзначено судом, посилання відповідача на необхідність введення обєкту в експлуатацію не спростовує факту його належності позивачу. При цьому, у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 22.09.2004 р. в редакції, чинній на дату існування спірних відносин, не вимагається прийняття в експлуатацію приміщень після виконання робіт по переплануванню із знесенням перегородок у відповідності до будівельних норм і правил.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Позивач, подаючи такий позов повинен підтвердити наявність права власності на спірне майно.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Доказів того, що спірне майно належить іншим особам відповідачем не подано. При цьому, заперечень як власник земельної ділянки відповідач не заявляв, не посилався на ту обставину, що реконструкцією спірного обєкту порушено будь-чиї права чи охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року по справі №5015/2575/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівської міської ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.