Постанова № 18684278, 11.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

11.08.11 Справа № 5008/232/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л. розглянувшиапеляційну скаргу прокурора Шевченківського району м. Києва за № 1694 вих.-11 від 27.04.2011р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.04.2011р.

у справі № 5008/232/2011

за позовом:першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(надалі ПАТ «АКБ «Київ»), м. Київ

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір`я»(надалі ТзОВ «Сузір`я»), с. Солочин, Свалявського р-ну, Закарпатської області

провідшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895873,34грн.

за участю представників сорін:

від прокуратури: Макогон Ю.І. прокурор відділу;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: ОСОБА_1 представник (довіреність від 06.10.2010р. за № 21/215);

від відповідача: не з`явився

Права та обовязки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представнику позивача роз”яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.04.2011р. у справі №5008/232/2011 (суддя С. Швед) у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ та ПАТ «АКБ «Київ»до ТзОВ «Сузір`я»про відшкодування шкоди у вигляді збитків на суму 895873,34грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурором Шевченківського району м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, при винесенні оспорюваного рішення судом порушено норми матеріального права, в зв`язку з чим просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції в рішенні безпідставно покликається на рішення Свалявського районного суду від 12.11.2009р. у справі № 2-1141/2008, оскільки спір у даній справі стосується виключно відносин між довірителями та управителем та предмет даного спору не охоплював відносин між управителем та забудовником. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції було встановлено факт формування Управителем оперативного резерву для задоволення вимог довірителів, проте всупереч встановленому факту суд вказує на те, що Управитель порушив умови ФФБ та договорів із довірителями щодо формування оперативного резерву. Хибним, на думку скаржника, також є висновок суду щодо вини Управителя у тому, що об`єкт будівництва не було збудовано та введено в експлуатацію в установлений договором від 20.04.2007р. термін.

Розгляд даної справи відкладався з підстав, викладених в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду. В судовому засіданні 04.08.2011р. судом було оголошено перерву до 11.08.2011р.

Представники прокуратури та позивача-2 в судовому засіданні 11.08.2011р. доводи апеляційної скарги підтримали та наполягали на її задоволенні.

Позивач-1 явку уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, 30.06.2011р. надіслав пояснення на апеляційну скаргу, в яких доводи апеляційної скарги підтримує, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідач в судове засідання 11.08.2011р. не з`явився, проте в попередньому судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, наведених скаржником, заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим та просить вказане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Акціонерним комерційним банком „Київ” в особі Святошинської філії (назву змінено ПАТ «АКБ «Київ») (Управитель) та ТзОВ „Сузіря” (Забудовник) 20.04.2007р. було укладено договір про організацію спорудження обєкта будівництва, відповідно до умов якого Управитель, який діє на праві довірчої власності Довірителів( фізичних осіб) замовляє Забудовнику збудувати належної якості багатоквартирний житловий будинок в м. Ужгороді по вул. Д. Климпуша, ввести його в експлуатацію та передати обєкти інвестування Довірителям фонду фінансування будівництва (ФФБ) у власність, а Управитель зобовязується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ.

Фінансування спорудження обєкта будівництва здійснюється Управителем за рахунок коштів ФФБ, крім коштів оперативного резерву (10% від ФФБ) в порядку, встановленому цим Договором (п. 1.5. Договору).

Управитель формує оперативний резерв в розмірі 10% від суми грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями договорами про участь у ФФБ (п. 2.8. Договору).

Згідно з п. 3.3.10. вказаного договору та п.5.4.4, 4.8., 5.4.2 Правил ФФБ, затверджених рішенням Правління АКБ «Київ»від 21.03.2007р. (далі Правила ФФБ) у випадку недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати Довірителям, у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови Довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках, встановленими Правилами ФФБ та укладеними договорами про участь у ФФБ, Забудовник на першу письмову вимогу Управителя, в термін не пізніше 10 банківських днів, з дати отримання від Управителя офіційного листа, зобов»язаний перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2007р. між Акціонерним комерційним банком „Київ” в особі Святошинської філії (Управитель) та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Довірителі) були укладені договори № 03/2007 та № 04/2007 про участь у фонді фінансового будівництва (ФФБ), відповідно до умов яких Довіритель повністю визнає Правила ФФБ затверджені рішенням Правління АКБ «Київ» , надає свою згоду на участь у ФФБ та зобов`язується виконувати Правила ФФБ. Довіритель на умовах цього договору бере на себе зобов`язання передати грошові кошти до ФФБ в довірче управління Управителю. Управитель приймає кошти до ФФБ в довірче управління з подальшим використанням їх відповідно до Правил ФФБ. За умови виконання умов цього договору Довіритель набуває права вимоги на об`єкт інвестування, визначений п. 1.5. договору. Управителем створено ФФБ виду А (п.п. 1.1., 1.2., 1.4. договорів) (том І а.с. 39-48).

Згідно з п. 1.5. даних договорів об`єктом інвестування є квартири № 6 та № 9 загальною площею 67,33 кв.м., що розташовані на третьому та четвертому поверхах житлового будинку по вул.. Д. Климпуша (секція 6, під`їзд № 1) у м. Ужгороді.

У відповідності до п. 2.2.2. пудпункту а) вказаних договорів Довіритель має право відмовитись від участі у ФФБ шляхом розірвання договору про участь у ФФБ та отримати кошти в сумі, що відповідає вартості закріплених за ним вимірних одиниць об`єкта інвестування.

Відповідно до Правил фінансування будівництва виду А, затверджених рішенням Правління АКБ „Київ” від 21.03.2007 (далі Правила ФФБ) (том І а.с. 22-38), Управитель (п.2 Правил ФФБ) для виконання своїх зобовязань перед Довірителями ФФБ формує на рахунку ФФБ оперативний резерв за рахунок частини коштів Довірителів, залучених до ФФБ. Кошти оперативного резерву залишаються в управлінні Управителя та використовуються, зокрема, на виплату Довірителям на їх вимогу коштів з ФФБ на умовах Правил ФФБ (п. 3.5. Правил ФФБ).

Як вбачається з матеріалів справи, Довірителями були виконані зобов`язання передбачені умовами вищезазначених договорів про участь у фонді фінансового будівництва по внесенню грошових коштів у відповідності з погодженими сторонами графіками, а Управителем було використано за цільовим призначенням отримані від Довірителів кошти.

Проте, Довірителі 17.11.2008р. на підставі п. 2.2.2. договорів про участь у ФФБ скористались своїм правом виходу з ФФБ та подали заяви про вихід з ФФБ. У зв`язку із відмовою Довірителів від участі у ФФБ, а також відсутністю коштів оперативного резерву позивач-2 звернувся до відповідача з листом від 27.11.2008р. № 06-08/1420 щодо повернення коштів для виконання зобов`язань перед Довірителями (том І а.с. 58). Однак, відповідач не направив позивачу-2 грошові кошти для повернення їх Довірителям.

У заявлених вимогах перший заступник прокурора Шевченківського району просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «АКБ «Київ» 895873,34грн. збитків. Дані вимоги мотивовані тим, що Забудовником - ТзОВ «Сузір`я»було порушено умови договору про організацію спорудження об`єкта будівництва від 20.04.2007р., а саме неперераховано грошових коштів на рахунок ФФБ для розрахунку із Довірителями, чим Управителю ПАТ «АКБ «Київ»завдано збитки (том І а.с. 6).

Дані вимоги, на думку суду апеляційної інстанції, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 12.11.2009р. у справі № 2-1141/2008 позовні вимоги Довірителів : ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ПАТ «АКБ «Київ»та ТзОВ «Сузір`я»про стягнення коштів у розмірі 895873,34грн. та розірвання вищезазначених договорів № 03/2007 та № 04/2007 від 16.11.2007р. про участь у фонді фінансового будівництва (ФФБ) задоволено частково, а саме: з Банку стягнуто на користь ОСОБА_3374018,15грн. та на користь ОСОБА_2 374018,15грн. внесених грошових коштів на будівництво та на користь ОСОБА_3 - 70278,19грн. інфляційних збитків, а на користь ОСОБА_2 74098,85грн. інфляційних збитків (том І а.с. 60-63). Дане рішення набрало законної сили (том І а.с. 64-71).

Слід зазначити, що зазначене рішення Управителем Банком виконане у повному обсязі.

У відповідності до п. 3 ч. 16 ст. 11 Закону України «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо упрвитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур, щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.

За невиконання зобов`язань щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном. Фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду А управитель здійснює в межах отриманих в управління коштів, за винятком оперативного резерву (ст.. 16 вказаного Закону).

Як підтверджено матеріалами справи, у відповідності до вищенаведених норм права Управителем був сформований оперативний резерв у розмірі 10 % від суми внесених довірителями коштів на рахунку ФФБ, підтвердженням чого є меморіальні ордери № 4 від 01.04.2008р., № 5 від 07.02.2008р. та № 14 від 27.03.2008р. ( том І а.с. 101,104,106).

При відкріпленні від довірителя об`єкта інвестування Управитель ФФБ зобов`язаний виплатити довірителю кошти на умовах та у порядку, визначених Правилами ФФБ. Для ФФБ виду А виплата коштів довірителю не може здійснюватись за рахунок інших ФФБ або власного майна Управителя ( ч.ч. 2, 9 ст. 20 Закону).

Згідно з ст. 11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»ФФБ може бути двох видів ФФБ виду А та ФФБ виду Б. Для ФФБ виду А поточну ціну вимірної одиниці об`єкта будівництва, споживчі властивості об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, коефіцієнти поверху та комфортності визначає забудовник, при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва та зобов`язаний своєчасно ввести його в експлуатацію відповідно до проектної документації і виконати усі необхідні роботи для дотримання технічних характеристик об`єктів інвестування та об`єкта будівництва незалежно від обсягу фінансування.

Окрім того, відповідно до пп. 4.11. Правил ФФБ Забудовник приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва.

Таким чином, з огляду на те, що всі отримані від Довірителів кошти, за винятком коштів оперативного резерву, були своєчасно перераховані Забудовнику, на Управителя не може бути покладено відповідальність за недостатність залучених коштів. Більш того, всі отримані кошти Забудовник вклав у будівництво будинку, який залишився у володінні останнього.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що об`єкт будівництва не було збудовано та не введено в експлуатацію в установлений договором про організацію спорудження об`єкту будівництва від 20.04.2007р. термін з вини Управителя.

Окрім того, суд першої інстанції в обґрунтування оспорюваного рішення зіслався на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 12.11.2009р. по справі №2-1141/2008 за позовом довірителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТзОВ «Сузір»я» про стягнення моральної та матеріальної шкоди та розірвання договорів про участь у ФФБ, яким встановлено, що «невиплата коштів довірителям є наслідком порушення умов ФФБ та договорів, укладених між Управителем та Довірителями і саме Управитель з цих підстав повинен нести відповідальність»(а.с.62 т.1)

Проте, місцевим господарським судом не враховано, що спір по справі № 2-1141/2008 випливає виключно із правовідносин між Довірителями та Управителем, і предмет даного спору не охоплював відносин між Управителем та Забудовником, а тому висновок суду у справі № 2-1141/2008 не може мати преюдиційного значення для вирішення даної справи, де розглядаються правовідносини між Управителем та Забудовником.

Слід зазначити, що судом першої інстанції правомірно, на підставі наявних в матеріалах справи доказів було встановлено факт формування Управителем оперативного резерву для задоволення вимог довірителів в межах суми 547683,00грн., проте всупереч наведеному місцевий господарський суд дійшов висновку, що Управитель порушив умови ФФБ та договорів із довірителями щодо формування оперативного резерву.

Беручи до уваги все вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що внаслідок порушення Забудовником ТзОВ «Сузір`я»норм чинного законодавства України та умов вищезазначеного договору, а саме неперерахування грошових коштів на рахунок ФФБ для розрахунку із Довірителями, Управителю Банку було завдано збитків у розмірі 895873,34грн., які з нього були стягненні в процесі виконання рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 12.11.2009р.

Згідно з приписами ст.. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, зокрема розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі , якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ст.. 22 ЦК України).

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та ПАТ «АКБ «Київ»про стягнення збитків у розмірі 895873,34грн. взагалі не надав належної оцінки порушенню ТзОВ «Сузір`я»умов договору про організацію спорудження об`єкта будівництва від 20.04.2007р., в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції слід скасувати та задоволити вищезазначені позовні вимоги.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, відповідно його слід скасувати, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва - задоволити.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва - задоволити.

2.Рішення господарського суду Закарпатської області від 13.04.2011р. у справі №5008/232/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Стягнути з ТзОВ «Сузір`я»на користь ПАТ «АКБ «Київ»895873,34грн. збитків. Стягнути з ТзОВ «Сузір`я»в дохід державного бюджету 8958,73 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 4479,37 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

4.Справу передати в місцевий господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді Г.М. Гнатюк

О.Л. Мирутенко