Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.11 Справа № 5015/2500/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддівЮркевича М.В.
Юрченка Я.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд»від 25.06.11
на рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.11
у справі № 5015/2500/11
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Мукачево, Закарпатська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд», м. Львів
про стягнення 38608 грн.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_3 - підприємець;
від відповідача не зявився (належно повідомлений).
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.11 до складу судової колегії внесено зміни, замість судді Желіка М.Б. введено суддю Юрченка Я.О.
Права та обовязки позивача, передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України, розяснено, заяви про відвід суддів та клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.11 у справі № 5015/2500/11 (суддя Костів Т.С.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Будівельна компанія «Прогрестехбуд»на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 20 000 грн. боргу, 200 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «БК «Прогрестехбуд»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.11 у справі № 5015/2500/11 в частині стягнення 20000 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Скаржник вважає, що дане рішення прийняте за неповного зясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Зокрема, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що претензією від 24.06.08 ТОВ «БК «Прогрестехбуд»вимагало від ФО-підприємця ОСОБА_3 відшкодування витрат в розмірі 20000 грн., понесених на залучення для вивезення 19.06.08 зі складу продавця крану спеціальної техніки, добровільною сплатою яких останній підтвердив факт понесення цих витрат та обставини, за яких вони були понесені.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що обставини не вивезення крану зі складу продавця знайшли своє відображення під час проведеної прокуратурою м. Мукачево перевірки в межах справи № 12/82, на рішення по якій покликається позивач.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
02 серпня 2011 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника у судовому засіданні через перебування останнього у черговій щорічній відпустці.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 20.07.11 участь представників сторін обовязковою не визнавалась, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що подане клопотання є необґрунтованим, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.
Позивач у судовому засіданні навів свої доводи та міркування, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача у судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.11 у справі № 5015/2500/11 відсутні, з огляду на наступне:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 09.06.08 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 01-08/09-06, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупцю кран гусеничний ДЕК-251 в зборі зі стрілою та гуськом довжиною 32,75 м. 1990 р.в., заводський №6304, реєстраційний №3-2000, а покупець зобовязався прийняти та оплатити його (п.1.1.). Кран вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 3.3.). Акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу №01-08/09-06 від 09.06.2008 р. був підписаний сторонами 19.06.08.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.10 у справі № 12/82 (яке набрало законної сили 23.02.11) було задоволено позовні вимоги ФО підприємця ОСОБА_3 та стягнуто з ТОВ БК «Прогрестехбуд»15 0000 грн. боргу за договором № 01-08/09-06 від 09.06.08 та констатовано, що договір розірваний не був.
Як встановлено судом першої інстанції, 06.08.2008 р. позивач сплатив відповідачеві 20 000 грн. в якості відшкодування збитків відповідно до претензії відповідача № 24/06 від 24.06.08 за розірвання договору купівлі-продажу від 09.06.08 № 01-08/09-06, що підтверджується розпискою від 06.08.08, виданою відповідачем, та останнім не заперечується.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідачем як суду першої так і суду апеляційної інстанції не подано жодних доказів заподіяння йому позивачем збитків, понесення ним витрат, що були спрямовані на виконання умов договору щодо вивезення крану, а також, що договір був розірваний з вини позивача, і ці обставини в порядку ч. 2 ст. 35 ГПК України підтверджуються судовим рішенням по справі № 12/82.
Адже, як вбачається з матеріалів справи, у претензії відповідача від 24.06.08 за вих. № 24/06 (а.с. 16) зазначено, що 19.06.08. продавцем (позивач у справі) було повідомлено його про відмову передати кран. Однак, саме цим днем між сторонами складено акт приймання-передачі, який визнаний судом належним доказом передачі крана при винесенні рішення по справі № 12/82.
З урахуванням наведеного, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення 20000 грн., оскільки зазначені кошти були сплачені позивачем відповідачу без належних підстав.
Доводи скаржника спростовуються вищенаведеними висновками суду та не слугують підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення 7058 грн. інфляційних втрат та 1550 грн. 3 % річних за період з серпня 2008 року по березень 2011 року. Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази звернення позивача до відповідача в порядку ст. 530 ЦК України з вимогою щодо повернення коштів в розмірі 20000 грн., а відтак нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних від цієї суми є безпідставним.
Також, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про стягнення 10000 грн. моральної шкоди, з огляду на те, що позивачем не визначено, з яких міркувань він виходив, визначаючи моральну шкоду у зазначеному розмірі та не доведено належними доказами факту спричинення йому моральної шкоди.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду Господарського суду Львівської області від 07.06.11 у справі № 5015/2500/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Юркевич М.В.
Суддя Юрченко Я.О.
Судове рішення № 18683718, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 04.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2500/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: