Постанова № 18683530, 14.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

14.07.11 Справа № 5/5027/18-б/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Мурська Х.В.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

за участі представників: скаржника Василик І.С., боржника Мацьоцького О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 10.06.2011р. у справі №5/5027/18-б/2011 порушеній за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Будторгінвест»про банкрутство Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області (суддя Дутка В.В.) від 10 червня 2011 року по справі №5/5027/18-б/2011 про банкрутство Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації визнано грошові вимоги державної податкової інспекції у м. Чернівці до боржника Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації в сумі 747542,39 грн., в тому числі 527303,82 грн. основного боргу, 220238,57 грн. штрафних санкцій; розпоряднику майна вказано включити визнані вимоги кредитора в сумі 527303,82 грн. основного боргу в третю чергу, в сумі 220238,57 грн. штрафних санкцій у шосту чергу, судові витрати у розмірі 125 грн. погашати за рахунок боржника у першу чергу.

Частково не погоджуючись із ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2011 року по справі №5/5027/18-б/2011, державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить суд скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2011 року по справі №50/5027/18-б/2011 в частині невизнання грошових вимог на суму 199191,27 грн.; винести нову ухвалу, якою визнати ДПІ у м. Чернівці кредитором по справі №5/5027/18-б/2011 про банкрутство Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації на загальну суму 946733,66 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: не було надано правової оцінки тому факту, що заборгованість по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування виникла на підставі акта №1580/36/26-20/02127377 від 06.05.2005 року про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства боржника, на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000462600/3 від 10.11.2005 року на суму 186136,85 грн., а також не було враховано, що в разі несвоєчасної сплати податків і зборів, вимоги податкових органів можуть бути задоволені за нормами, що встановлені законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники провадження у справі про банкрутство повідомлені належним чином, про що є докази у справі.

Арбітражний керуючий Стрельніков В.В., участь якого суд визнав обов’язковою, у судове засідання не з’явився, 08 липня 2011 року надіслав суду клопотання провести розгляд справи без його участі у зв’язку з відрядженням до м. Києва, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників державної податкової інспекції у м.Чернівці та боржника, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2011 року по справі №5/5027/18-б/2011 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи господарський суд Чернівецької області ухвалою від 31 січня 2011 року порушив провадження у справі про банкрутство Чернівецького державного спеціалізованого будівельно–монтажного управління по газифікації за ст.ст. 6, 7, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою підготовчого засідання від 28 лютого 2011 року суд увів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Стрельнікова В.В.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Чернівецького державного спеціалізованого будівельно–монтажного управління по газифікації опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” від 05 березня 2011 року № 42.

У встановлений законом строк, а саме 01 квітня 2011 року, державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулась до господарського суду Чернівецької області із заявою з грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 946733,66 грн., з якої 194500,18 грн. становить заборгованість зі сплати податку на прибуток; 247979,22 грн. – заборгованість зі сплати податку на додану вартість; 24,25 грн. –заборгованість зі сплати залишку пені по податках і зборах; 81298,61 грн. –заборгованість з чистого прибутку (доходу); 216424,00 грн. –заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування; 889,37 грн. –заборгованість зі сплати податку на доходи; 49567,80 грн. –заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів; 153084,61 грн. –заборгованість із плати на землю; 2965,62 грн. –заборгованість зі сплати комунального податку.

Правовою підставою грошових вимог до боржника кредитор називає статті 5, 6, 7 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 6, 11, 14 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розпорядник майна боржника визнав частково грошові вимоги кредитора, в загальній сумі 439030,76 грн., в тому числі основний борг 395431,01 грн. та штрафні санкції 43599,75 грн. Решту вимог кредитора відхилив, як необґрунтовані. Представник боржника визнав вимоги кредитора по податку на додану вартість частково в сумі 61283,17 грн. та відхилив вимоги кредитора по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування. Щодо решти заявлених грошових вимог між сторонами немає спору, боржник вимоги визнав.

Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 10 червня 2011 року визнав грошові вимоги державної податкової інспекції у м. Чернівці до боржника частково, в загальній сумі 747542,39 грн. Вимоги кредитора до боржника з податку на додану вартість в сумі 98,00 грн. і штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування в сумі 1186136,85 грн. штрафу та 17537,18 грн. пені суд відхилив.

Як слідує із заяви державної податкової інспекції у м.Чернівці з грошовими вимогами до боржника та доданих на її обгрунтування доказів, окрім вимог щодо 98,00 грн. ПДВ, решту заявлених кредитором грошових вимог виникли до 01 січня 2011 року під час дії закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пп. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( чинного до 01 січня 2011 року) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, а у разі, коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з п. 1.2 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі, коли, відповідно до закону, контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Отже, податковим боргом визнається узгоджене платником податків або встановлене судом податкове зобов'язання. З моменту прийняття на підставі акта перевірки податкового повідомлення-рішення виникає податкове зобов'язання у платника податків за умови, що нараховані таким податковим повідомленням-рішенням суми, є узгодженими, тобто податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. До моменту узгодження податкового зобов'язання у платника податків не виникає податкового боргу, а відтак - не виникає обов'язку сплачувати нараховані суми.

Згідно з ст.1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами статей 14, 15 закону закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дати опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. У попередньому засіданні господарський суд розглядає вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Отже, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом з розпорядником майна, чи ні, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника й за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.

Господарський суд Чернівецької області розглянув грошові вимоги державної податкової інспекції у м. Чернівці до боржника та ухвалою від 10 червня 2011 року визнав частково, в загальній сумі 747542,39 грн.

Вимоги державної податкової інспекції в м.Чернівці до боржника з податку на додану вартість в сумі 98,00 грн. і штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування в сумі 1186136,85 грн. штрафу та 17537,18 грн. пені суд відхилив як необгрунтовані й не доведені.

Суд першої інстанції встановив, що боржник у лютому 2011 року самостійно узгодив податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 98,00 грн. шляхом подання податкової декларації № 7272 від 18 лютого 2011 року. Однак термін сплати 98,00 грн.. податкового боргу наступив після дати порушення провадження у справі про банкрутство ( 31 січня 2011 року). Тому суд дійшов правильного висновку про те, що означена сума вимог є поточною, а не конкурсною заборгованістю боржника.

Також на підставі заяви кредитора і доданих до заяви документів суд першої інстанції дослідив, що вимоги кредитора до боржника по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування в загальній сумі 216424,00 грн. складаються із:

- 186136,85 грн. штрафу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000462600/3 від 10 листопада 2005 року, прийнятого за результатами перевірки (акт №1580/36/26-20/02127377 від 06 травня 2005 року) ;

- 13777,68 грн. штрафу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №000329231 від 23 грудня 2008 року, прийнятого за результатами перевірки (акт №4028/23-1/02127377 від 10 грудня 2008 року);

- 21090,23 грн. пені, нарахованої за несплату зазначених сум штрафу.

Суд першої інстанції керуючись ст. 4-5 ГПК України прийняв до уваги той факт, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2006 року у справі №3/259 визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000462600/3 від 10 листопада .2005 року в частині визнання штрафних санкцій в сумі 186136,85 грн., як податкового зобов»язання, і в цій частині вимогу ДПІ у м. Чернівці до боржника суд визнав безпідставною.

Суд першої інстанції визнав вимогу кредитора щодо штрафу в сумі 13777,68 грн., нарахованого на підставі податкового повідомленням-рішенням №000329231 від 23 грудня 2008 року, оскільки таке не оскаржувалось і є чинним, відповідно у боржника виникло зобов»язання зі сплати до бюджету означеного податкового боргу.

Грошові вимоги щодо 21090,23 грн. пені суд першої інстанції визнав частково, в сумі 3553,05 грн., нарахованої на суму 13777,68 грн. несплаченого податкового боргу.

Виходячи викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд Чернівецької області на підставі всебічного, повного і об»єктивного дослідження поданих доказів і приписів закону встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку, а відтак ухвала господарського суду Чернівецької області від 10 червня 2011 року по справі №5/5027/18-б/2011 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105,106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити ухвалу господарського суду Чернівецької області від 10.06.2011р. у справі №5/5027/18-б/2011 без змін, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернівці - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Мурська Х.В.