Постанова № 18683526, 28.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа № 5015/2333/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер»за вих. № ю-694 від 01.07.11

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.11

у справі № 5015/2333/11

за позовом Приватного підприємства «ТрастТер», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів

про відновлення становища п’яти залізничних на піввагонів № 562663064, № 56263072, № 56263080,№ 562663106, № 56263114 станом на 04.05.2008 року шляхом зняття з реєстрації станції приписки ст.Скнилів, встановити місцезнаходження станція Стрий, зняти з курсування, зняти з реєстрації з юридичної особи на яку вони рахуються, повернути на піввагони на баланс ПП «ТрастТер»

представники сторін –не з’явилися (належним чином повідомлені про час та місце судового засідання - повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.11 у справі № 5015/2333/11 у задоволенні позову, із врахуванням заяви №ю-655 від 16.06.11, відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, тим, що для того, щоб звернутися з позовом про відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. У даному випадку, позивачем залишені без обґрунтування та не підтверджені належними доказами ті обставини, що суб'єктивне право позивача щодо майна було порушене відповідачем.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ПП «ТрастТер»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, відновити становище п’яти залізничних напіввагонів № 562663064, № 56263072, № 56263080,№ 562663106, № 56263114 станом на 04.05.2008 року шляхом зняття з реєстрації станції приписки ст. Скнилів, встановити місцезнаходження станція Стрий, зняти з курсування, зняти з реєстрації з юридичної особи на яку вони рахуються, повернути на піввагони на баланс ПП «ТрастТер».

Зокрема, скаржник мотивує свої доводи тим, що в період з 11 березня 2008 р. по 27 квітня 2011 р. вимоги про сплату коштів за договором поставки ПП «ТрастТер»відповідачу не надсилалися, тому не має строку сплати платежів згідно графіку. Відтак, оскільки обов’язок відповідача щодо оплати за товар не настав, то зазначене майно слід повернути позивачу, адже договір не вступив в силу.

Також, скаржник вказує на те, що безпідставним є посилання суду на рішення від 03.03.10 у справі № 22/241 та рішення у справах №№ 32/166, 17/154, оскільки вони не мають жодного відношення до цієї справи, що є порушенням вимог ст. 35 ГПК України.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Сторони в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином відповідно до ст. 98 ГПК України були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2008 року між ПП «ТрастТер»(постачальник) та ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»(покупець) було укладено договір поставки № 07/0308-КП, відповідно до умов якого предметом даного договору є комплект обладнання (далі - товар) згідно специфікації №1 до даного договору, яка з моменту підписання є його невід’ємною частиною.

Згідно з п. 1.2 договору поставки постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити вартість вищевказаного товару для передачі у фінансовий лізинг ПП «ТрастТер»

За умовами п. п. 2.1 3.1 договору загальна ціна товару на момент підписання Договору складала 1 575 000 грн. з ПДВ. Покупець зобов'язувався проводити оплату згідно нижче наведеного графіку: 20% авансовий платіж після чого договір вступає в силу; 80 % Покупець перераховує на рахунок Постачальника протягом 15-ти банківських днів після сплати авансового платежу. За умовами п.п.9.1, 9.2. договору він набуває чинності з моменту отримання постачальником авансового платежу від покупця та діє до виконання обов’язків сторонами.

Як вбачається із Специфікації (додатку №1 до договору на поставку № 07/0308-КП), яка є невід’ємною частиною договору, предметом договору були п’ять (5) напіввагонів 4-х вісних моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, вартістю 1 575 000 грн. з ПДВ .

На підставі акта прийому-передачі від 05.05.08 ПП «ТрастТер»передало, а ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»прийняло напіввагони в кількості п’яти штук, а саме: № 562663064, № 56263072, № 56263080, № 562663106, № 56263114. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

За отриманий від позивача товар відповідач провів оплату згідно з договором поставки № 07/0308-КП від 11.03.08, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з особового рахунку відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від договору чи повернення відповідачу сплачених ним коштів.

Відтак, як правомірно встановлено місцевим господарським судом, сторонами виконано умови договору поставки № 07/0308-КП від 11.03.08.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.09 у справі № 22/241 за позовом ПП «ТрастТер»до ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»про визнання дій відповідача незаконними (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.10) встановлено, що 11.03.08 між ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»(Лізингодавець) та ПП «ТрастТер»(Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу (оренди) № 394/0308, за умовами якого відповідач передає позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу напіввагони чотирьохвісні в кількості 5 шт. згідно Додатку № 1, а саме: №№ 562663064, 56263072, 56263080, 562663106, 56263114.

Вказаним рішенням встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивачу було передано за актом прийому –передачі майна від 01.07.09 напіввагони чотирьохвісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 8 шт., в тому числі 5 (п’ять) напіввагонів №№ 562663064, 56263072, 56263080, 562663106, 56263114 за договором фінансового лізингу № 394/0308.

Судом по справі № 22/241 встановлено, що повернення майна здійснено на умовах, укладених між сторонами договорів фінансового лізингу (№ 394/0308 та № 396/0308) і підстави до задоволення позову відсутні.

Суд встановив зокрема, що вилучення майна з користування позивача (лізингоодержувача), тобто ПП «ТрастТер», здійснено у добровільному порядку відповідно до п. 10.1 договору фінансового лізингу, на підставі акту прийому-передачі від 01.07.09, оскільки у зв’язку із достроковим припиненням, зокрема, договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.08 р сторони досягли згоди про передачу лізингу –напіввагонів 4-х вісних моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, сітьові номера 562663064, №56263072, №56263080,№562663106, №56263114.

Відповідно до п. 4.1. договору фінансового лізингу позивач (лізингоодержувач) зобов’язувався за користування майном вносити періодичні лізингові платежі згідно з графіком платежів, погодженого сторонами (додаток № 3 до договору).

Окрім того, вказаним судовим актом встановлено, що повернення напіввагонів відповідачу відбулася на підставі п.10.1 договору та внаслідок порушення позивачем п. 4.1. договору, в якому передбачено періодичне та своєчасне внесення лізингових платежів. Також, із згаданого рішення вбачається, що позивач добровільно здійснив повернення майна відповідачу, про що, сторони підписали акт прийому-передачі від 01.07.09.

Згідно з ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що на момент звернення до суду з позовом у даній справі ПП «ТрастТер»не є ні власником, ні користувачем п’яти спірних залізничних на піввагонів № 562663064, № 56263072, № 56263080,№ 562663106, № 56263114.

Відповідно до ст.8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

За умовами п.4 ч.2 ст.16 ЦК України такий спосіб захисту порушеного права, як відновлення становища, яке існувало до порушення права пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.

Звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Після з’ясування фактичних обставин справи, суд може зробити висновок щодо відповідності заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. Якщо буде встановлено, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

Тобто, для того, щоб звернутися із даним позовом необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене і його можна було б відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

Відповідно до норм процесуального права порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В даному випадку, як правомірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не подано належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів про те, що у нього існувало право щодо спірного майна і воно було порушене відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеним та не можуть слугувати підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.11 у справі № 5015/2333/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.