Постанова № 18683514, 19.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.11 Справа № 5015/1124/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіЗварич О.В.

суддівЯкімець Г.Г.

Хабіб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Іскра» (надалі ПАТ «Іскра») за № 112/109-1 від 26.05.2011р. (вх. №1409 від 23.06.2011р.)

рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2011р.

у справі №5015/1124/11

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(надалі ПАТ «СК «ПЗУ Україна»), м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Іскра» (надалі ВАТ «Іскра»), м.Львів

за участю третьої особи: 1) ОСОБА_4, м. Львів

2) ОСОБА_1, м. Львів

провідшкодування шкоди в порядку регресу

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність № 0191 від 25.11.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність № 01/46 від 14.04.2011р.);

від третіх осіб: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.05.2011р. у справі №5015/1124/11 (суддя Фартушок Т.Б.) задоволено позов ПАТ «СК «ПЗУ Україна», стягнуто з ВАТ «Іскра»в порядку регресу 8561,06 грн. шкоди, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оплатив вартість ремонтних робіт застрахованого автомобіля третьої особи-1 та звернувся з регресною вимогою до позивача, оскільки постановою Сихівського районного суду від 20.07.2007р. у справі № 3-0065/07 встановлено вину третьої особи-2 (президента ВАТ «Іскра»Приставського П.А.), у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, внаслідок керування належним відповідачу транспортним засобом .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що позивач не надав достатньо доказів, які б беззаперечно підтвердили стягувану з відповідача в порядку регресу суму. При цьому посилається на те, що 17.09.2007р. експертом страхової компанії «Декра Експерт»проведено оцінку матеріальних збитків, завданих автомобілю RAV 4». Відповідно до калькуляції №351/09/07 вартість відновлювального ремонту становить 6781,66 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що ремонт пошкодженого автомобіля yota RAV 4»здійснювався на профільній сервісній СТО «Діамант», яка є офіційним ділером автомобілів ta»у м. Львові, відтак саме документи, надані цим СТО, визначають розмір прямого збитку, завданого страхувальнику ОСОБА_4 внаслідок ДТП, який становить предмет позову. Звертає увагу на те, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував розміру позовних вимог, клопотання про проведення судової авто товарознавчої експертизи ним не заявлялось. Вважає, що оскаржуване рішення суду прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

Треті особи не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.06.2011р.

З наданої апелянтом копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 777452 вбачається зміна найменування юридичної особи ВАТ «Іскра»на ПАТ «Іскра».

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 13.05.2011р. у справі №5015/1124/11 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2007р. між ВАТ «СК «ПЗУ Україна»(страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено договір страхування серії V2.0 №4646. Предметом цього договору є страхування майнових інтересів страхувальника, які виступають обєктом страхування, повязаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_1, та додатковим обладнанням, встановленим на ньому (КАСКО) (а.с. 6-10).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Програма страхування включає серед інших і такий вид страхування, як пакет VІ 6 КАСКО: пп.в) п.2.1.1 «ПДТО»- протиправні дії третіх осіб, за винятком «НЗ».

Термін дії Договору визначено з 16 год. 00 хв. 11.04.2007р. по 16 год. 00 хв. 11.04.2008р.

Згідно копії статуту позивача в новій редакції від 16.11.2009р. та копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 623444 змінено найменування з ВАТ «СК «ПЗУ Україна»на ПАТ «СК «ПЗУ Україна»(а.с.30-45).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки Управління ДАІ ГУ МВСУ у м. Львові № 3006 від 31.08.2007р. 18.06.2007р. о 19 год. 00 хв. у м. Львові по вул. Коновальця мало місце зіткнення двох автомобілів: автомобіль марки Вольксваген, номерний знак НОМЕР_2, що належить ВАТ «ІСКРА», водій ОСОБА_1 та автомобіль марки Тойота, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 автомобіль застрахований згідно договору страхування №4646, та зазначено пошкодження застрахованого автомобіля (а.с.14).

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2007р. у справі №3-9965/07 встановлено, що ОСОБА_1 (третя особа-2), керуючи автомобілем, який належить ВАТ «Іскра»(відповідач), Вольксваген, державний номер НОМЕР_2, на перехресті нерівнозначних доріг не дав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота», під керуванням ОСОБА_4 (третя особа-1), державний номер НОМЕР_1, завдавши йому технічні ушкодження. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.15).

18 червня 2007 року страхувальник звернувся до страховика з заявою про настання страхового випадку по договору страхування (а.с.12-13).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу №351/09/07 від 17-18.09.2007р., виконаного «ДЕКРА Експерт»(сертифікат субєкта оціночної діяльності №5105/06 від 12.09.2006р.), вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу внаслідок пошкодження транспортного засобу Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 6362,37грн. (а.с.16-18).

Актом огляду транспортного засобу Toyota RAV 4, реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено пошкодження наступних деталей: накладка переднього бампера, блок фара ліва, омивач передньої лівої фари, підкрилок переднього лівого колеса, крило праве переднє, обвіс передній, кронштейн кріплення обвісу переднього (а.с. 21).

Згідно рахунку-фактури №Д-00007980 від 17.09.2007р., виставленого страхувальнику ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», вартість робіт та деталей становить 8561,06 грн. (а.с.24).

Відповідно до акту виконаних робіт №Д-00000179 від 03.01.2008р., підписаного ТзОВ «Сервісний центр «Діамант», виконано роботи та використано деталі на суму 8561,06грн. (а.с.25).

Згідно страхового акту №V2.0.04646.L02.03 від 30.10.2008р., позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 8561,06грн. (а.с.26-27).

Наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 40122 від 06.11.2008р. підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок ТзОВ «Сервісний центр «ДІАМАНТ» суми 8561,06грн. за авторемонтні роботи згідно рахунку № Д-7980 від 17.09.2007р. по акту №V2.0.04646.L02.03 від 30.10.2008р. (а.с.28).

08 грудня 2008 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою здійснити відшкодування шкоди в розмірі 8561,06 грн. (а.с.29).

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної суми.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В статті 1188 ЦК України, яка передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, зазначено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (п.1 ст. 1191 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та третьою особою-1 договору страхування серії V2.0 №4646 та виплата відшкодування в розмірі 8561,06 грн. шляхом перерахування вказаної суми коштів за авторемонтні роботи, здійснені ТзОВ «Сервісний центр «ДІАМАНТ».

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В силу положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8561,06 грн. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу підлягають до задоволення.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві.

Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу суду посилання апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги акту огляду транспортного засобу експерта страхової компанії «Дека Експерт»від 11.09.2007р., згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV 4 на дату ДТП становить 6781,66 грн., оскільки матеріалами справи підтверджується факт виконання ремонтних робіт пошкодженого застрахованого автомобіля ТзОВ «Сервісний центр «ДІАМАНТ», яке є офіційним ділером автомобілів вказаної марки, відтак документи, надані ТзОВ «Сервісний центр «ДІАМАНТ», визначають розмір прямого збитку, завданого страхувальнику внаслідок ДТП, який становить предмет даного позову, а саме: 8561,06 грн.

З відзиву відповідача на позовну заяву вбачається, що він не заперечував розміру позовних вимог (а.с. 56, 57).

Також судова колегія констатує, що ВАТ «Іскра»не заявляло клопотань про проведення судової автотоварознавчої експертизи ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в ході апеляційного провадження у справі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Львівської області від 13.05.2011р. у справі №5015/1124/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяЗварич О.В.

судді Якімець Г.Г.

Хабіб М.І.