Ухвала суду № 18682869, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.Справа № 2а-13154/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого суддіСіренко О.І.

СуддівЛюбчич Л.В.

Спаскіна О.А.

За участю секретаряСавченко О.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. по справі №2а-13154/10/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

17 січня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-13154/10/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0001112330/0 від 15 квітня 2010 року (№0001112330/1 від 16 червня 2010 року, №0001112330/2 від 26 липня 2010 року) про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 53839,00 грн. за основним платежем та 21535,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001102330/0 від 15 квітня 2010 року (№0001102330/1 від 16 червня 2010 року, №0001102330/2 від 26 липня 2010 року) про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 43071,00 грн. за основним платежем та 21535,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: судом першої інстанції не враховано, що первинні документи від імені головного бухгалтера ПП «Тіра-2007» були підписані не уповноваженою особою, є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства і не можуть спричиняти юридичних наслідків для позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «LEGIO»має статус юридичної особи, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.04.2004р. із включенням відомостей до ЄДР.

З 26.02.2010р. по 12.03.2010р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

24.03.2010р. складено акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «LEGIO», код ЄДРПОУ 32947782, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.», яким встановлено порушення по податку на прибуток п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 53839,00 грн., у т. ч. у 2 кварталі 2009 року в сумі 53839,00 грн.; по податку на додану вартість п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 43071,00 грн., в тому числі у квітні 2009 року в сумі 2542,00 грн., в травні 2009 року в сумі 16020,00 грн., в червні 2009 року в сумі 24509,00 грн.

15.04.2010р. на підставі акту перевірки №575/23-304/32947782 від 24.03.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001102330/0, яким встановлено суму податкового зобовязання ТОВ «LEGIO» за платежем з податку на додану вартість у сумі 64606,50 грн., в тому числі за основним платежем 43071,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 21535,50 грн.

15.04.2010р. на підставі акту перевірки №575/23-304/32947782 від 24.03.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0001112330/0, яким встановлено суму податкового зобовязання ТОВ «LEGIO»за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 75374,60 грн., в тому числі за основним платежем 53839,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21535,60 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення від 15.04.2010р. №0001102330/0, №0001112330/0 залишено без змін. Позивачу направлено повторні податкові повідомлення-рішення №0001112330/1 від 16.06.2010р., №0001102330/1 від 16.06.2010р., №0001112330/2 від 26.07.2010р., №0001102330/2 від 26.07.2010р.

Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «LEGIO», суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, видані позивачу ПП «Тіра-2007», оформлені належним чином, суми ПДВ по них враховані позивачем у складі податкового зобовязання. Правочин, укладений між позивачем та ПП «Тіра-2007», відповідає вимогам цивільного законодавства, має реальний характер, ознаки нікчемності вказаного правочину відсутні. Сума витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, отриманих за договором між позивачем та ПП «Тіра-2007»правомірно включена позивачем до складу валових витрат, оскільки підтверджена належними первинними документами в повному обсязі. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не повинен нести відповідальність за порушення контрагентом вимог законодавства у сфері оподаткування та бюджетних відносин.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 7.4.1 Закону №168/97).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Тіра -2007»та ТОВ «LEGIO»було укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей відповідно до накладних, які є невідємною частиною договору, від 01.04.2009р. №01/04-09. На виконання договору ПП «Тіра-2007»поставлено, а позивачем прийнято та оплачено товар (тканини і фурнітура) на суму 258426,40 грн., в т. ч. ПДВ 43071,06 грн. , що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи видаткових накладних (т. 1 а. с.29-31, 152-154), податкових накладних (т. 1 а. с. 32-34). Рух товару по складах на підприємстві позивача також засвідчено наявними у матеріалах справи копіями відповідних довідок про рух товарів з 03.04.09р. по 31.07.09р., з 03.04.09р. по 31.12.09р. та накладними на внутрішнє пересування.

Відповідно до копії довідки серії АА №119151 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ «LEGIO»за КВЕД є виробництво верхнього одягу, виробництво робочого одягу, виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, оптова торгівля текстильними товарами, оптова торгівля одягом. Даний факт також підтверджується положеннями статуту підприємства позивача (ст. 8 Статуту).

Відтак, придбані товарно-матеріальні цінності позивачем були використані у власній господарській діяльності для виробництва костюмів, що підтверджується копіями договорів про виконання послуг від 08.05.2009р. №20, від 08.07.2009р. №34, від 13.03.2009р., від 22.04.2009р. №23 із додатками до них, а також актів про виконання послуг за вказаними договорами.

Тобто, матеріалами справи повністю підтверджений факт використання підприємством позивача придбаних у контрагента за договором купівлі-продажу ПП «Тіра-2007»товарно-матеріальних цінностей при здійсненні господарської діяльності. Наведене дає підстави стверджувати, що на виконання вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання товарів ПП «Тіра-2007».

П. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону№168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97).

Тобто підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду є податкова накладна, оформлена належним чином, що містить всі необхідні реквізити, встановлені Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, видані ПП «Тіра-2007»підприємству позивача, виписані належним чином, всі передбачені п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вимоги щодо їх змісту сторонами дотримані.

Крім того, матеріалами справи підтверджено та доведено під час розгляду справи у суді першої інстанції, що на момент проведення відповідних господарських операцій з позивачем ПП «Тіра-2007» було зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, мало статус юридичної особи (відповідно до копії свідоцтва серії А01 №256704) та платника податку на додану вартість, як вбачається з копії свідоцтва №100046094, виданого Державною податковою адміністрацією України. Укладений між позивачем та ПП «Тіра-2007»договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей не було визнано недійсним, також не заперечувалась дійсність податкових накладних та факту сплати ціни товарів за договором з урахуванням ПДВ. Все вказане у сукупності свідчить про відповідність податкової звітності позивача вимогам чинного законодавства.

Щодо включення ТОВ «LEGIO»до складу валових витрат за договором з ПП «Тіра-2007»суми у розмірі 215355,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, п.п.5.2.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п. 5.3 ст5 Закону №334/94-ВР).

Матеріалами справи підтверджено, що товарно-матеріальні цінності за договором з ПП «Тіра-2007»позивачем прийняті та оплачені належним чином відповідно до копій податкових накладних та видаткових накладних. Всі понесені позивачем витрати підтверджені необхідними первинними документами в повному обсязі, тому колегія суддів не вбачає підстав для визнання неправомірним їх включення до складу валових витрат.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про нікчемність укладених з ПП «Тіра-2007»угод та недійсність виписаних ним податкових накладних, у звязку із складенням завідомо неправдивих первинних бухгалтерських документів від імені ПП «Тіра-2007»не уповноваженою на те особою, що підтверджено рішенням висновком відділу криміналістичних експертиз науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки чинним законодавством передбачений індивідуальний характер відповідальності, порушення контрагентом позивача норм чинного законодавства, і в тому числі податкових зобовязань, не може спричиняти негативних наслідків для позивача та бути підставою для визнання податкової звітності останнього недійсною. Колегія суддів також зазначає, на момент укладення та виконання договору з позивачем ПП «Тіра-2007»було зареєстроване у ЄДРПОУ, мало статус платника податку на додану вартість, позивач не мав жодних підстав вважати виписані ПП «Тіра-2007»податкові накладні недійсними. Жодних підстав, передбачених ст. 203, 228, 215, 219, 220, 221 ЦК України, що свідчать про нікчемність укладеного між позивачем та ПП «Тіра-2007»правочину, колегією суддів не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011р. по справі №2а-13154/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20 травня 2011 року.

ГоловуючийСіренко О.І.

СуддіЛюбчич Л.В.

Спаскін О.А.