Ухвала суду № 18682238, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р.Справа № 2а-6215/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Автоальянс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011р. по справі№2а-6215/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Автоальянс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Автоальянс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просило суд:

- визнати нечинним і скасувати Рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 травня 2010 р. № 0003682301.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Автоальянс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 3 ст.3, ст.. 8, 9, ч. 4 ст. 11, ст. ст. 69, 70, 71, 159 КАС України, неправильно застосувавши при цьому п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статті 11, 11-1,11-2 Закону України «Про державну податкову службу».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Автоальянс» в якості юридичної особи субєкта господарювання, про що 06.04.2000 року за № 10004831850 зроблено відповідний запис у реєстраційному журналі

Основним видом діяльності позивача відповідно до наданої копії статуту (розділ 4 ) в тому числі є торгівля автомобілями (легковими, вантажними, автобусами, мотоциклами, мопедами, гідроциклами, ін..), яхтами, водними човнами та ін., та торгівля автозапчастинами, мастильними матеріалами (а.с.160 т.1)

07.04.2010 року фахівцями ДПА у Харківській області на підставі направлення № 3475 від 06.04.2010 року проведена перевірка автосалону за адресою: м. Харків ,вул. Мельникова 21, що належить ТОВ фірма «Автоальянс»з питань дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР « Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»; закону України від 19.12.1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Перевірки проведена у присутності директора та головного бухгалтера позивача.

При проведенні перевірки складено акт від 07.04.2010 року № 359/20/30/23/30882092 (дата реєстрації акту в органі податкової служби за місцем здійснення діяльності субєкта господарювання - 12.04.2010 року, реєстраційний № 2832/30/70/23/30882092), яким зафіксовані порушення вимоги п.12. ст..3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» частині ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання з порушенням встановленого законом порядку на загальну суму 230884,37 грн.

Результати проведення перевірки стали підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.05.2010 року № 0003682301, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 461768,74 грн. (особисто отримано директором ТОВ фірми «Альянс» 07.05.2010 року (а.с.51 т.1).

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту статті 15 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР приписів ст..ст.8.,9 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, згідно з статтею 16 цього Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Вимоги щодо направлення не пізніш ніж за десять днів до дня проведення планової виїзної перевірки письмового повідомлення з зазначенням дати її початку та закінчення, які передбачені ч. 4 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” застосовуються в разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ними податків та зборів (обовязкових платежів) і не поширюються на перевірки з питань дотримання положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг діючим законодавством не визначено в якості податку або збору (обовязкового платежу).

Закон № 1776 є спеціальним у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій, а тому інші нормативні акти, у тому числі Закон України “Про державну податкову службу України” № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Колегія суддів зазначає, що ст. 112 Закону № 509-ХІІ, яка встановлює умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, також передбачає наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Так, згідно частини другою цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Проте позивач таким правом не скористався, визнавши проведення перевірки правомірною.

Посилання представника позивача на нерозгляд заперечень на акт перевірки, поданих 22.04.2010 року, спростовуються копією відповіді відповідача від 05.05.2010 року № 1843/10/23-111, яка наявна у матеріалах справи (а.с.205-207) зі змісту якої вбачається, що заперечення на акт перевірки були розглянуті, проте залишені без задоволення та розяснено право позивача звернутися до суду у випадку незгоди із прийнятим рішенням.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивача просить суд скасувати оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій з тих підстав, що фахівцями відповідача при проведенні перевірки порушено приписи п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних фінансових санкцій затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 10 в частині відсутності чіткого викладення змісту порушень в акті перевірки; недоведеністю порушення порядку обліку товарно - матеріальних цінностей у встановленому законом порядку.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року № 534 факт відмови від представника субєкта господарювання від підписання акту перевірки відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акту перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилася у присутності головного бухгалтера та директора підприємства, які від надання пояснень та підпису та одержання другого примірника акту відмовилися, про що фахівцями ДПА у Харківській області зроблено відповідний запис в прикінцевих положеннях акту перевірки.

У відповідності до п. 12 ст. 3, ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаних норми вбачається, що вони мають бланкетний характер та містять посилання на порядок, встановлений законодавством, а саме до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2.

Також вбачається, що при проведенні перевірки фахівцями податкового органу було встановлено наявність матеріальних цінностей, наявність яких на момент перевірки не була підтверджена первинними бухгалтерськими документами (а.с.37-45 т.1), тоді як відповідно до частини 3 статті 3, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило , належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Із дослідженої копії розпорядження від 12.03.2010 року (а.с.55) вбачається, що зберігання документації стосовно руху товарно-матеріальних цінностей на складах здійснюється по місту розміщення відповідних складів, тобто по вул. Мельникова, 21.

Колегія суддів зауважує, що ненадання зазначених документів до перевірки, яка проводилася у присутності головного бухгалтера та керівника, та представлення їх у судове засідання до суду першої інстанції до уваги прийматися не може, оскільки встановлення факту порушення вимог податкового законодавства позивачем проводилося під час проведення перевірки і на підставі наданих перевіряючим документів. Колегія суддів перевіряє правомірність висновків податкового органу здійснених ним на момент перевірки на підставі наданих йому на той момент документів.

Крім того колегія суддів зазначає, що із дослідженого заперечення на акт перевірки (а.с.143), який надавався позивачем до податкової інспекції вбачається, що зазначені документи при оскарженні акту перевірки також не надавалися.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Автоальянс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011р. по справі№2а-6215/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.