Ухвала суду № 18681950, 28.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6485/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Є.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Губської О.А.,

секретаря Драгирук А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об»єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдинг» до Переяслав-Хмельницької об»єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдинг»до Переяслав-Хмельницької об»єднаної державної податкової інспекції та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010р. №0000122300/0 та податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010р. №0000132300/0 винесені Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, представником Переяслав-Хмельницької об»єднаної державної податкової інспекції подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, позивачем правомірно включено витрати на транспортно-заготівельні роботи при придбанні природного газу та скрапленого газу до складу валових витрат, а тому подібні витрати не збільшували балансову вартість запасів позивача та не могли призвести до заниження валового доходу на суму 395 074,00 грн. Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, на підставі податкових накладних виданих позивачу його контрагентом ТОВ «ПТО Технологія», та правомірно до складу валових витрат включено вартість послуг, які надавались позивачу на підставі укладених договорів з ТОВ «ПТО Технологія».

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Укренергохолдинг»за законодавством України є юридичною особою та згідно Свідоцтва № 100028425 Серії НБ № 398848 є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого є оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, транспортування газу трубопроводами.

Переяслав-Хмельницькою ОДПІ, в період з 31.03.2010 року по 17.05.2010 року, на підставі направлень від 31.03.2010 року № 125, від 29.04.2010 року № 174 та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Укренергохолдинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами проведеної перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ було складено акт від 25.05.2010 року за №99/23-1/34628035, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Укренергохолдинг» вимог: п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Укренергохолдинг» було занижено показник рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»у річній декларації з податку на прибуток в сумі 395074,00 грн.; а також п.п.5.3.1, п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Укренергохолдинг» було завищено валові витрати у декларації з податку на прибуток за 2009 рік на суму 1875 000,00 грн.; та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Укренергохолдинг» було занижено суму податку на додану вартість, задекларовану до сплати до бюджету за період, що перевірявся в сумі 2471000,00грн. Крім того, податковою інспекцією зроблено висновок про те, що всі укладені договори між ТОВ «Укренергохолдинг» та ТОВ «ПТО Технологія» не переслідували мету отримання послуг, а послуги за вказаними договорами фактично не надавались; мало місце ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів) шляхом зменшення податкового зобовязання, у зв»язку з чим Переяслав-Хмельницькою ОДПІ зроблено висновок про те, що всі укладені договори є нікчемними, оскільки їх ціль суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі вищевказаного акту перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 червня 2010року за №0000122300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 567 519,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 113 504,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 8 червня 2010 року №0000132300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 471 000,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 235 500,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку відповідача про те, що витрати на транспортно-заготівельні роботи при придбанні природного газу та скрапленого газу до складу валових витрат позивачем віднесені неправомірно стала тільки та обставина, що пунктом 9.3. наказу позивача №20-ОП від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку» визначено, що «транспортно-заготівельні витрати відносити на вартість тих запасів, у зв»язку з придбанням яких вони понесені», а, так як такі витрати не віднесені саме на вартість транспортно-заготівельних витрат, тому відповідачем зроблено висновок про заниження показника рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»у річній декларації з податку на прибуток в сумі 395074 грн.

Однак, з матеріалів справи судом встановлено, що вказаний пункт 9.3 Наказу позивача №20-ОП від 01.01.2009 року був виключений наказом позивача №21-ОП від 12.01.2009р., у зв»язку з чим, на думку колегії суддів апеляційного суду, судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що наказ № 20-ОП від 01.01.2009 року «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку»не може розглядатися, як підстава для висновку про заниження позивачем валового доходу на суму 395 074,00 грн., з огляду на положення п.5.1,5.2,5.9, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».(а.с.172 т.1) Крім того, як встановлено з пояснень представника позивача та не спростовано в судовому засіданні представниками відповідача, сума витрат на транспортно-заготівельні роботи при придбанні природного газу та скрапленого газу віднесені до складу валових витрат та обліковано належним чином в бухгалтерському обліку позивача, а тому не могли призвести до заниження валового доходу на суму 395074,00грн.

Щодо висновку відповідача про завищення валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2009 рік та заниження суми податку на додану вартість, задекларовану до сплати до бюджету за перевіряємий період колегія суддів апеляційного суду зважає на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укренергохолдинг»та ТОВ «ПТО «Технологія»були укладені договори: - № 15-М від 16.03.2009 року про надання маркетингових послуг по дослідженню ринків України, а саме всіх її областей та додаткова угода до цього договору від 05.05.2009 року щодо оплати послуг в розмірі 3 600 000,00 грн., в тому числі ПДВ 600000,00 грн. на протязі квітня-травня 2009 року, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний розрахунковий рахунок; - № 27-ІТ від 30.03.2009 року про надання інформаційно-технічних послуг по створенню, доступу та диспетчерсько-інформаційному обслуговуванню абонентського пункту бази даних професійної версії системи «Меtа Тгаdег 4 Мulti Теrminal»та його подальшого абонентського обслуговування та інформаційного супроводження при роботі в службовій зоні Бази даних, а також надання додаткових послуг в інформаційній базі даних, та додаткова угода до цього договору від 05.05.2009р.; - № 39-ю від 01.06.2009 року про надання юридичних послуг на виконання послуг по юридичному супроводженню документів, позовних заяв, надає допомогу замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів, організовує та веде претензійну роботу, бере участь у розгляді питань про стягнення заборгованості, представляє інтереси в суді та інше. Загальна сума робіт по договору складає 2 406 000,00 грн. (за червень-листопад 2009 року).

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «ПТО «Технологія»були виписані ТОВ «Укренергохолдинг»відповідні податкові накладні, а розрахунки між контрагентами, тобто позивачем та ТОВ «ПТО «Технологія»підтверджуються актами виконаних робіт, звітом про надання таких послуг за 2009рік і відповідними банківськими документами про оплату таких послуг, тобто первинними документами, що містяться у матеріалах справи, якими підтверджено виконання спірних господарських зобов'язань згідно умов зазначених договорів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а вказаною статтею також визначено перелік правочинів, які є нікчемними. При цьому, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З аналізу вищевказаних обставин справи випливає, що відповідачем не доведено жодними належними доказами мету ухилення від оподаткування з боку позивача при укладенні договорів з ТОВ «ПТО Технологія», оскільки такі контрагентами належним чином були укладені та належним чином виконувались.

Та обставина, що 25 березня 2010року TOB «ПТО Технологія»було визнано банкрутом обгрунтовано судом першої інстанції не було прийнято до уваги, оскільки періодом, який перевірявся, є період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, і в цей час TOB «ПТО Технологія»було юридичною особою наділеною правоздатністю та дієздатністю, і мало право укладати з позивачем будь-які договори в тому числі: - договір №39-ю від 1 червня 2009 року, - договір № 15-м від 16 березня 2009 років та договір № 27-ІТ від 30 березня 2009 року, а чинним законодавством України не встановлено наслідків нікчемності договорів, укладених юридичною особою, яка в подальшому визнана банкрутом.

Об'єктом оподаткування для платників податку на прибуток, відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є прибуток, визначений шляхом зменшення суми скорегованого валового прибутку на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати платника податків мають бути підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість по зберіганню та складанню яких передбачено правилами податкового обліку. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що факт здійснення господарської операції має бути підтверджений первинними документами, які мають містити обов'язкові реквізити.

Судом встановлено, що відповідач, не заперечуючи факт належного оформлення контрагентами за вищевказаними договорами первинних документів, не надав суду жодних доказів їх невідповідності вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначені випадки, коли витрати не відносяться до складу валових витрат. У вказаному пункті випадки про заборону включення до складу валових витрат вартості послуг, які надавалися позивачу TOB «ПТО Технологія»згідно договору № 39-ю від 1 червня 2009 року, договору № 15-м від 16 березня 2009 років та договору № 27-ІТ від 30 березня 2009 року не зазначені. Відповідно до п. 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

Відтак, позивачем правомірно включено до валових витрат суми вартості послуг, які були надані позивачу ТОВ «ПТО Технологія»за вищевказаними договорами.

Згідно положень пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Відповідач, як вірно вказав суд першої інстанції, не надав жодних доказів, які б вказували, що TOB «ПТО Технологія»не було платником податку на додану вартість на момент видачі податкових накладних позивачу, детальний перелік яких зазначено самим відповідачем в акті перевірки.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 8 червня 2010року №0000122300/0 та податкове повідомлення-рішення від 8 червня 2010 року №0000132300/0 є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2011року №К/9991/23441/11 у справі за позовом Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергохолдинг», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ПТО Технологія»про стягнення коштів встановлено, зокрема, що на виконання умов вищезазначених договорів, дійсність і реальне виконання яких поставлено податковим органом під сумнів, ТОВ «ПТО «Технологія»були виписані ТОВ «Укренергохолдинг»відповідні податкові накладні, а розрахунки між ТОВ «Укренергохолдинг» та ТОВ «ПТО «Технологія»підтверджуються виписками банку та актами виконаних робіт. Тобто первинними документами, що містяться у матеріалах справи, підтверджено виконання спірних господарських зобов'язань згідно умов зазначених договорів. Крім того, колегією суддів касаційної інстанції зазначено, що позивач(тобто податковий орган) не довів належними і допустимими доказами наявність умислу в діях ТОВ «Укренергохолдинг»на укладення і виконання правочину з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

За цих обставин доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що судом у справі № 2-а-9677/10/1070 встановлено нікчемність укладених між ТОВ «Укренергохолдинг» та ТОВ «ПТО «Технологія»договорів є необґрунтованими, оскільки постанова Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2011року по цій справі хоча і залишена в силі, але з інших мотивів, тобто мотивів, які були викладені у вищезазначеній Ухвалі ВАС України від 18.08.2011року.

Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об»єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Парінов А.Б.

Губська О.А.