Ухвала суду № 18680114, 11.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4913/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Літвіної Н.М.,

Суддів: Коротких А.Ю. Чаку Є.В.

при секретарі: Корж В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової інспекціії у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юком»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва, за участю прокуратури Дарницького району м. Києва про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року адміністративний позов ТОВ «Юком»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва, за участю прокуратури Дарницького району м. Києва про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0006572302/0 від 19 серпня 2009 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва та Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва звернулися з апеляційними скаргами в яких просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06 серпня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку TOB «Юком»якою встановлено порушення позивачем п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток у розмірі 5 563383, 00 грн. внаслідок оприбуткування та віднесення TOB «Юком»до складу валових витрат вартості товару без наявності сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання) на загальну суму 22 253 533, 42 грн., за результатами якої було складено Акт № 467/32-2/31575358.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0006572302/0 від 19 серпня 2009 року яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10092591, 00 грн., в тому числі штрафні санкції 4 867432, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та TOB «Аура»було укладено договір поставки №30/04-Ю від 30 квітня 2008 року за яким TOB «Аура»зобов'язувалось передати у власність покупця нафтопродукти, а позивач - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору якість товару, який продається, повинна відповідати діючими техніко-юридичними документами (ГОСТ, ТУ, ДСТУ і інші) і підтверджується паспортом якості заводу виробника (постачальника) і при необхідності сертифікатом відповідності.

На виконання вказаного договору TOB «Аура»поставило TOB «Юком»дизельне паливо ЛД-0,2 у кількості 279, 308 тонн загальною вартістю 1 787 291, 89 грн. (з ПДВ) відповідно до накладної на реалізацію №1370 від 07 травня 2008 року, а також бензин А-92 у кількості 4973, 205 тонн загальною вартістю 30177 006, 28 грн. (з ПДВ) відповідно до накладних на реалізацію №1371 від 09 травня 2008 року, №1372 від 12 травня 2008 року, №1373 від 16 травня 2008 року, №1619 від 06 лютого 2009 року, №1620 від 14 лютого 2009 року.

Згідно до банківських виписок ТОВ «Юком»було оплачено вартість палива, в тому числі податок на додану вартість.

Апелянти посилаються на те, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного палива без наявності сертифікатів відповідності товару. Крім того, позивачем не надано первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення товару, що свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Колегія суддів з доводами апелянтів не погоджується, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із змісту п. 11.2. ст.. 11 Закону, якою встановлені умови визначення дати формування валових витрат, такими розрахунковими документами є або документи, що підтверджують сплату товару або документи, що підтверджують отримання товару.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв посилання відповідача на відсутність у позивача первинних документів, які б підтверджували правомірність віднесення витрат до складу валових з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону - метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів погоджується з рішенням першої інстанції, що всі спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.

Зобов'язання за Договором між TOB «Юком»та ТОВ «Аура»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними накладними на реалізацію, актами прийому-передачі, податковими накладними та банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, реальність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аура»також підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки та надання послуг з приймання, зберігання та відпуску товарів між TOB «Юком»та ВАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», актами прийому-передачі, накладними, податковими накладними, паспортами якості, сертифікатами відповідності, оформленими як під час здійснення поставки на підставі Договору між TOB «Юком»та TOB «Аура», так і під час подальшого продажу позивачем зазначених нафтопродуктів.

Колегія суддів вважає також за необхідне додатково зазначити, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару від ТОВ «Аура», як зазначалося вище, підтверджено видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Здійснення позивачем оплати отриманого товару підтверджується банківськими виписками, копії яких також наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів, вважає помилковими твердження апелянтів, що відсутність сертифікатів відповідності, наявність яких передбачено Правилам обов»язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджених наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 19 січня 1997 року №19, та товарно-транспортних накладних, дорожніх відомостей може свідчити про відсутність самої господарської операціїї.

Метою складання зазначених документів є визначення кількісних та якісних характеристик нафтопродуктів що поставлялися ТОВ «Аура»з метою проведення майбутнього коригування вартості.

Крім того, їх відсутність не впливає на формування валових витрат за спірними господарськими операціями. Наявність цих документів, не повязана з датою збільшення валових витрат, яка за правилами ведення податкового обліку визначена п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»або датою списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку днем їх видачі з каси платника податку, або датою оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) датою фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Про порушення позивачем даної норми відповідач не зазначає і, як було встановлено, факт оплати коштів за отриманий товар доведений та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Абзац третій даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вищевикладеного, долучені до матеріалів справи письмові докази, а саме укладений договір поставки, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, спростовують висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування валових витрат, податкового кредиту, та підтверджують правильність їх формування позивачем.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції з приводу посилання відповідача на відсутність на одному з наданих примірників сертифікату відповідності UA1.072.0066901-08 відміток Енергетичної регіональної митниці «ВМД №124020000/8/135276 та вага 316 450 кг, залишок: серійне виробництво»та «ВМД №124020000/8/135279 та вага 365 536 кг», з огляду на те, що вказані обставини не можуть бути підставою для виключення витрат на придбання товару зі складу валових витрат, оскільки зазначені відмітки фіксують етапи проведення митних процедур при імпорті товару на територію України, тоді як позивачем було придбано товар вже після його митного оформлення.

Отже, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової інспекціії у Дарницькому районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 18 жовтня 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 17 жовтня 2011 року.