Постанова № 18679267, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2010 року 09:07 № 2а-12217/10/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Газінтек»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування повідомлення-рішення №0000082200/0 від 03.02.2010р.,

№0000082200/1 від 24.03.2010р., №00000822002/2 від 13.08.2010р.,

№000082200/3 від 13.08.2010р., №0000032302/2 від 11.06.2010р.,

№0000032302/3 від 13.08.2010р.,

Суддя Смолій І.В.

Секретар Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 17.08.10),

Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 7083/9/10-008 від 25.11.09),

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.12.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариства «Газінтек»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про скасування повідомлення-рішення №0000082200/0 від 03.02.2010р., №0000082200/1 від 24.03.2010р., №00000822002/2 від 13.08.2010р., №000082200/3 від13.08.2010р., №0000032302/2 від 11.06.2010р., №0000032302/3 від13.08.2010р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2010р. відкрито провадження по справі та призначено судовий на 15.09.2010р.

В судових засіданнях 15.09.2010р., 05.10.2010р. оголошувалась перерва для надання можливості сторонам підготувати додаткову інформацію по справі.

19.10.2010р. розгляд справи відкладено до 04.11.2010р. в звязку з неявкою представника позивача.

В судовому засіданні 04.11.2010р. оголошено перерву до 18.11.2010р. для надання можливості отримання пояснень від інспектора котрий робив перевірку.

18.11.2010р. розгляд справи відкладено до 25.11.2010р. для отримання від відповідача додаткових документів по справі.

В судовому засіданні 25.11.2010р. оголошено перерву до 02.12.2010р.

02.12.2010р. розгляд справи відкладено на 14.12.2010р. в звязку з неявкою представників сторін.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримував з урахуванням збільшення та уточнення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини викладені в позовній заяві з урахуванням уточнень та змін до позовних вимог, а також наданих суду матеріалів справи.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував в повному обсязі, в обґрунтування своїх заперечень посилався на обставини викладені в письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ПАТ «Газінтек»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р.

За результатами перевірки складено акту від 26.01.2010р. №26-23-2/14274345, яким встановлено порушення вимог п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9, пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого ПАТ «Гвзінтек»занижено податок на прибуток на 206858,00грн. та вимоги п. 13.1 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ПАТ «Газінтек»донараховано податок на прибуток нерезидента, отриманий ним з джерело його походження з України в розмірі 196762,37грн.

В звязку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2010р. №0000082200/0 на суму 590287,11грн. (основний платіж 196762,37грн., штрафні (фінансові) санкції 393524,74грн.) та від 04.02.2010р. №0000032301/0 на суму 305425,50грн. (основний платіж 203617,00грн., штрафні (фінансові) санкції 101808,50грн.).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до ДПІ у Облонському районі м. Києва. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 24.03.2010р. № 6953/10/25-008 ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010р. №0000082200/1 суму 590287,11грн. (основний платіж 196762,37грн., штрафні (фінансові) санкції 393524,74грн.) та від 23.03.2010р. на суму 305425,50грн. (основний платіж 203617,00грн., штрафні (фінансові) санкції 101808,50грн.).

Не погоджуючись з результатами розгляду первинної скарги підприємством подано скаргу до ДПА у м. Києві. За результатами розгляд повторної скарги ДПА у м. Києві своїм рішення від 31.05.2010р. №2776/10/25-114, залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 03.02.2010р. №0000082200/0 (від 24.03.2010р. №0000082200/1) на суму 590287,11грн. (основний платіж 196762,37грн., штрафні (фінансові) санкції 393524,74грн.). та скасовує податкове повідомлення-рішення винесено ДПІ у Оболонському районі м. Києва 04.02.2010р. №0000032302/0 (від 25.03.2010р. №0000032302/1) в частині донарахування податку на прибуток в сумі 183864,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 31932, грн., а скаргу ПАТ «Газінтек»задовольняє частково та винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010р. №0000032302/2 на суму 29629,50грн. (основний платіж 19753,00грн, штрафні (фінансові) санкції 9876,50грн.).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішення позивач оскаржив їх до ДПА України. За результатами розгляду повторної скарги від ДПА України своїм рішення від 09.08.2010р. №7828/6/25-0115, винесені податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу без задоволення. В звязку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.08.2010р. №0000032302/3 на суму 29629,50грн. (основний платіж 19753,00грн, штрафні (фінансові) санкції 9876,50грн.) та від 13.08.2010р. №0000082200/3 на суму на суму 590287,11грн. (основний платіж 196762,37грн., штрафні (фінансові) санкції 393524,74грн.).

Представник позивача вважає зазначені податкові повідомлення-рішення такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи, однак суд з твердженням позивача не може погодитися виходячи з наступного.

ПАТ «Газінтек»мало взаємовідносини з нерезидентами фірмою INTERGRAPH Polska Sp.z (Польща) та фірмою «EDL Anlagenbau»(Німеччина).

В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді позивач придбав роботи (послуги) з оренди ліцензій програмного забезпечення на підставі імпортних контрактів з фірмою INTERGRAPH Polska Sp.z (Польща) з метою використання ліцензійних програм «Plant Design System Lease», «Batch Services», «RIS Oracle Data Server», «RIS Informix Data Server», «RIS Microsoft SQL Server Data Server», «isogen»у власній господарській діяльності. Перевіркою встановлено, що в порушення п. 13.1 «в», п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не сплачено до бюджету податок на доходи нерезидента, отримані з джерелом їх походження з України, у сумі 10%, що в свою чергу складає 196762,37 грн.

Актом перевірки також встановлено, що позивачем укладено контракт з фірмою INTERGRAPH Polska від 16.02.2009р. №INT/GI-017-09 по наданню послуг із зміни програмного забезпечення, предметом якого є заміна програмного забезпечення PDS PID на Smart Plan PSD SXCH864. Підтвердженням виконання даного контракту є акт прийому-передачі від 01.04.2009р. Перевіркою встановлено, що підприємством порушено пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1, п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення позивачем валових витрат на суму 61481,00грн.

ПАТ «Газінтек» уклало контракт з фірмою «EDL Anlagenbau»(Німеччина) від 09.09.2008р. №EDL/GL-014-08 про надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до умов даний контракт визначає послуги, які були наданні фірмою EDL Anlagenbau», група PORNER в м. Москві, а саме інформаційно-консультаційні послуги по вивченню ринку потенційних замовників в Росії га виставці «Нафтогаз-2008». Умовами даного контракту є акт виконаних робіт та інвойс. Перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткуванню прибиту підприємств», що призвело до завищення валових витрат на вартість послуг, що не повязані з веденням власної господарської діяльності та не підтверджених відповідними документами на суму 17533,00грн.

Абзацом першим п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Підпунктом 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг».

Відповідно до пп. 13.2 даної статті визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно пп. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до Конвенції укладеної між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, роялті які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним бенефіціаром цих роялті і підлягає оподаткуванню стосовно роялті в цій другій Договірній Державі (пункт 1 стаття 12). Однак, ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми надходжень (пункт 2 стаття 12). Термін «роялті»при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацією («ноу-хау»), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (пункт 3 стаття 12).

Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №470, а саме пунктом 4 визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Пунктом 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків платника податку, зазначених у пункті 7.8, пункту 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податків, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункту 7.8 та статті 13 цього Закону, здійснюється та/або разом із здійсненням виплат.

Відповідно до пп. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Окрім того, згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, суд звертає увагу на наступне, що відповідно до порядку складання декларацій з податку на прибуток підприємств, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. №143 та зареєстрованим Міністерством юстиції України 08.04.2003р. №271/7592, визначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність»визначено, що даний Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Пунктом 2 ст. 3 даного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат не включається витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 даного Закону, визначено, що під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Крім того, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 7 даного Закону, передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами, а саме: група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, повязані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, компютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Суд, вважає, що податковим органом правомірно встановленою актом перевірки порушення чинного законодавства, а саме несплату ПАТ «Газінтек»податок на прибуток підприємств отриманого ним з джерелом походження з України у розмірі 10% від загальної суми 1967623,72грн., тобто 196762,37грн.

Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає, що зазначені відповідачем в акті перевірки порушення відповідають обставинам справи. Отже оскаржувані рішення винесені з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому не підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.