Постанова № 18674534, 28.09.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2315/2011

28 вересня 2011 року 15год. 57хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.,

відповідача: представник Новосад В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Малий енергетичний комплекс"

доМлинівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малий енергетичний комплекс" (далі ТОВ "Малий енергетичний комплекс") звернулося в суд з позовом до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі Млинівська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000102340/0 та №0000202340/0 від 26.11.2010 року.

Позовні вимоги в повній мірі підтримані представником позивача в судовому засіданні, яка на їх обґрунтування покликалася на відсутність з боку ТОВ "Малий енергетичний комплекс" порушень вимог податкового законодавства, що зазначені в спірних податкових повідомленнях-рішеннях. Зокрема, зазначила, що Млинівською МДПІ безпідставно знято з валових витрат позивача суми коштів, сплачених за отримання послуг по транзиту електроенергії, наданих ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", позаяк такі в повній мірі оформлені первинними документами обліку, копії яких надавалися, як під час перевірки, так і під час процедури адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень. Вказала, що фактично перевіряючими в основу своїх висновків було покладено виключно ту обставину, що відповідна сума видатків вже виключалася зі складу валових витрат позивача за результатами попередньої податкової перевірки. Разом з тим, наголосила, що такий підхід ревізорів нівелює передбачене пп.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року право платника податків на коригування валових витрат. Що стосується висновків Млинівської МДПІ про завищення ТОВ "Малий енергетичний комплекс" суми податкового кредиту по операції з придбання в березні 2010 року у ТОВ "Укртрансрейл" послуг по пошуку та визначенню найбільш перспективних обєктів для будівництва та/або реконструкції малих ГЕС, вказала, що такі не ґрунтуються ні на вимогах відповідного податкового законодавства, ні на встановлених в ході податкової перевірки фактичних обставинах. Так, податковим органом в акті перевірки констатовано, що відповідний правочин позивача є нікчемним, а сама операція не підтверджена належними первинними документами обліку. Разом з тим, доводила, що вказана операція оформлена належним чином, а саме: відповідним письмовим договором з додатками, актом здачі-приймання робіт та актом приймання-передачі документів, а також податковими накладними. Більше того, і під час перевірки, і під час процедури апеляційного узгодження податковому органу предявлявся матеріальний результат наданих послуг у вигляді Технічного звіту по 1-му етапу виконання робіт, який, в той же час, не був взятий до уваги з огляду на те, що складений ВАТ "Укрводпроект", а не ТОВ "Укртрансрейл". Однак, податковий орган не врахував, що за умовами договору ТОВ "Укртрансрейл" надавалося право залучати до виконання робіт субпідрядні організації. Отримання позивачем вказаного виду послуг повністю узгоджується із здійснюваним ним видом діяльності. Контрагент позивача, на підставі податкових накладних якого сформовано податковий кредит був і є зареєстрованим платником ПДВ, і жодних обставин щодо фіктивності його господарської діяльності встановлено не було. Більше того, в листопаді 2010 року ТОВ "Укртрансрейл" здійснено зворотній викуп у ТОВ "Малий енергетичний комплекс" Технічного звіту по 1-му етапу виконання робіт, за результатами чого, позивачем віднесено до складу податкових зобовязань суму аналогічну попередньо сформованому по цій операції податковому кредиту. Відповідно, в податковому обліку загальний результат даної операції дорівнює нулю. За сукупністю наведених обставин, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. Суду пояснив, що під час планової виїзної перевірки ТОВ "Малий енергетичний комплекс" було встановлено ряд порушень вимог податкового зобовязання, зокрема щодо правомірності формування валових витрат та податкового кредиту охопленого перевіркою періоду. Так, під час перевірки відображених у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток показників, встановлено завищення суми валових витрат, понесених позивачем на придбання товарів (робіт, послуг) у IV кварталі 2009 року на 38665,00 грн., з огляду на те, що вказану суму витрат було знято попередньою перевіркою по причині ненадання первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання послуг транзиту електроенергії від ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго". Доводив, що не були надані такі документі і під час перевірки, результати якої оскаржуються в межах даної справи. Аналогічним чином, це стосується і встановленого під час перевірки факту завищення суми валових витрат на 70012,00 грн., через відображення у рядку 05 декларацій, як коригування валових витрат попередніх періодів в сторону збільшення. Що стосується податкового кредиту, то під час перевірки податковим органом констатовано його завищення в березні та травні 2010 року на загальну суму 25000,00 грн. Вказані висновки зроблені за рахунок того, що позивачем на підтвердження правомірності формування вказаної суми податкового кредиту за операціями з ТОВ "Укртрансрейл" до перевірки надано акт приймання-здачі робіт, який не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року. Відсутнє фактичне виконання умов договору з даним контрагентом у вигляді проекту кошторисної документації, технічного звіту та розрахунки економічного ефекту, які б надавали право позивачу дані роботи повязати з господарською діяльністю. З огляду на наведене, у ревізорів були всі підстави трактувати відповідну суму ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ "Укртрансрейл", як завищення податкового кредиту. Додатково до висновків, зазначених в акті перевірки, на підставі яких винесено спірні податкові повідомлення-рішення, зазначив, що угода від імені ТОВ "Укртрансрейл", підписана в.о. директора Яценко І.В., в той час, як згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, керівником даного товариства являється Мірошніченко Анжела Ельбрусівна, яка, в той же час, являється і керівником ТОВ "Малий енергетичний комплекс". З огляду на наведене, договір від імені ТОВ "Укртрансрейл", підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень, а інша сторона цього договору не могла про це не знати. Відтак, оцінив правочин, укладений позивачем з вказаним субєктом, як нікчемний, з огляду на що, доводив, що не можуть в податкового обліку братися до уваги документи, оформлені на виконання такого нікчемного договору. За сукупністю наведених обставин, просив відмовити в позові повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що з 19.10.2009 року по 30.10.2009 року Млинівською МДПІ проводилась планова виїзна перевірка ТОВ "Малий енергетичний комплекс", якою охоплено період діяльності позивача з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року. Її результати оформлені актом №406/23/30719165 від 04.11.2009 року (а.с.29-55, 217-224 том 1), в якому відображений факт завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за II квартал 2009 року на 296177,44 грн., в тому числі витрати на транзит електроенергії наданий ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" в загальному розмірі 108677,45 грн., в тому числі в сумі 35536,59 грн. (ПДВ 7107,31 грн.) згідно податкової накладної від 30.04.2009 року, в сумі 38665,08 грн. (ПДВ 7733,02 грн.) згідно податкової накладної від 31.05.2009 року, в сумі 34475,78 грн. (ПДВ 6895,16 грн.) згідно податкової накладної від 30.06.2009 року.

З 20.10.2010 року по 10.11.2010 року Млинівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Малий енергетичний комплекс", якою охоплено період діяльності позивача з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. Її результати оформлені актом №346/23/30719165 від 16.11.2010 року (а.с.204-213 том 1, а.с.80- 105 том 2), в якому відображений факт завищення валових витрат на загальну суму 108677,00 грн., в тому числі на 38665,00 грн. за рахунок завищення показників у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за IVквартал 2009 року, по причині включення витрат, які були зняті попередньою перевіркою та на 70012,00 грн. за рахунок завищення показників у рядку 05 декларації з податку на прибуток за I квартал 2010 року по причині коригування (збільшення) показників витрат попереднього періоду, які були зняті попередньою перевіркою, а також факт завищення податкового кредиту з ПДВ в березні та травні 2010 року на загальну суму 25000,00 грн. по операціям з ТОВ "Укртрансрейл", які не підтверджені документально та мають ознаки нікчемних. У звязку з неприбуттям посадових осіб платника податків для підписання акту перевірки, 17.11.2011 року його було скеровано на адресу позивача поштою (а.с.214-216 том 1).

23.11.2010 року ТОВ "Малий енергетичний комплекс" подало письмові заперечення до акту перевірки, до яких долучило первинну документацію, по якій формувало спірні суми валових витрат та податкового кредиту, а саме угоди, акти прийому-передачі, банківські документи, а також копії перших сторінок Технічного звіту до акту, підписаного з ТОВ "Укртрансрейл" (а.с.231-234 том 1).

26.11.2010 року Млинівською МДПІ були розглянуті письмові заперечення платника податків та надано на них відповідь (а.с.237-239 том 1).

26.11.2010 року на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000102340/0, згідно якого ТОВ "Малий енергетичний комплекс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 36286,00 грн., в тому числі 27169,00 грн. за основним платежем та 9117,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.8, 235 том 1);

- №0000202340/0, згідно якого ТОВ "Малий енергетичний комплекс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 37500,00 грн., в тому числі 25000,00 грн. за основним платежем та 12500,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.9, 236 том 1).

Вказані рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку до керівників Млинівської МДПІ, ДПА в Рівненській області та ДПА України, долучаючи щораз до скарги копії усіх первинних документів, якими в його обліку оформлено операції, на підставі яких ТОВ "Малий енергетичний комплекс" сформувало спірну суму валових витрат та податкового кредиту, в тому числі і копію Технічного звіту по 1 етапу виконання робіт "Рекогносцировочне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в басейнах річок Карпат та інших регіонів України" 01035101-210015-01-С та Перелік місць та обєктів реконструкції та будівництва малої ГЕС, щодо операцій з ТОВ "Укртрансрейл" (а.с.240-243 том 1, а.с.71-79 том 2, а.с.61-70 том 2). Рішенням керівників податкового органу усіх рівнів скарги платника податків залишено без задоволення (а.с.11-15, 244-253 том 1).

Податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до пп."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час їх прийняття.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000102340/0 від 23.11.2010 року, то воно прийняте на підставі висновків про порушення позивачем вимог абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, що був чинним в повній мірі до 01.04.2011 року, за результатами аналізу показників рядків 04.1 та 05. декларацій позивача з податку на прибуток.

Сторонами визнано, а попереднім актом планової перевірки підтверджено, що ТОВ "Малий енергетичний комплекс" безпідставно включило до рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за II квартал 2009 року витрати на транзит електроенергії наданий ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнееенрго" в розмірі 108677,45 грн. З висновками такого акту перевірки позивач погодився, про що свідчать, зокрема і дані його податкової звітності (показник, що формується наростаючим підсумком рядка 04.1 декларації за перше півріччя 2009 року більший ніж показник рядка 04.1 декларації за три квартали 2009 року)(а.с.84-90 том 1).

Частину вказаної суми, а саме 38665,00 грн. позивач включив до рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2009 рік (тобто в рамках IV кварталу 2009 року)(а.с.91-93 том 1), а решту - 70012,00 грн. включив в рядок 05 декларації з податку на прибуток за I квартал 2010 року, як коригування (збільшення) валових витрат у звязку з самостійно виявленими помилками за результатами попередніх податкових періодів (а.с.94-97 том 1).

За даними податкового обліку позивача вказані суми сформовані на підставі таких документів: 38665,00 грн. акт ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" за травень 2009 року, 70012,37 грн. - акти ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" за квітень, червень 2009 року (а.с.124-132 том 2).

На обґрунтування правомірності формування валових витрат, позивачем до матеріалів справи долучено трьохсторонній договір на передачу електричної енергії електромережами ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", за умовами якого ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" взяло на себе зобовязання передавати своїми електромережами вироблену ТОВ "Малий енергетичний комплекс" електроенергію до споживача - ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", а ТОВ "Малий енергетичний комплекс" взяло на себе зобовязання здійснювати оплату таких послуг (а.с.66-71 том 1). Факт виконання умов даного договору в квітні-червні 2009 року підтверджено трьохсторонніми актами прийому-передачі електроенергії, де вартість транзиту визначена на рівні 42643,90 грн. з ПДВ, 46398,10 грн. з ПДВ та 41370,94 грн. з ПДВ, відповідно (а.с.121-123 том 2). На підтвердження факту оплати позивачем для ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" коштів, до матеріалів справи долучено рахунки-фактури та банківські виписки (а.с.72-83 том 1). На підтвердження звязку даних витрат з власною господарською діяльністю позивачем до матеріалів справи долучено документи, якими підтверджено, що ТОВ "Малий енергетичний комплекс" відповідно до отриманих ліцензій, має право здійснювати такі ліцензовані види діяльності, як постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та виробництво електричної енергії (а.с.56-57 том 1) та має в користуванні обладнання, яке дозволяє здійснювати такі види діяльності (а.с.58-65 том 1). Матеріалами підтверджено, що позивачем в квітні - червні 2009 року було відпущено для ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" електроенергію, яку і передано електромережами ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (а.с.98-100), на суму ПДВ в ціні електроенергії позивачем для споживача виписано податкові накладні з віднесенням її до складу своїх податкових зобовязань (а.с.112-126 том 1). ТОВ "Малий енергетичний комплекс" отримало від операцій з продажу електроенергії відповідний прибуток (а.с.101-111 том 1).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного в повній мірі до 01.04.2011 року, валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. А згідно з абзацом 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного в повній мірі до 01.04.2011 року, (Правила ведення податкового обліку) не встановлювала вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових. Разом з тим, щоб мати статус первинного документу, документ повинен містити всі реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року.

Так, частинами 1 та 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, видатки ТОВ "Малий енергетичний комплекс" по оплаті ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" послуг по передачі своїми електромережами виробленої позивачем електроенергії підтверджені трьохсторонніми актами прийому-передачі електроенергії, які є первинними документами, оскільки мають всі необхідні обов'язкові реквізити, в тому числі, повністю розкривають зміст і обсяг господарських операцій.

Висновки акту перевірки про відсутність таких документів під час перевірки судом оцінюються критично, як з огляду на те, що акт перевірки не підписано посадовими особами позивача, так і з огляду на долучення позивачем таких документів до заперечень на акт перевірки та до скарг, що подавалися ним під час процедури апеляційного узгодження.

Видатки, понесені ТОВ "Малий енергетичний комплекс" на оплату ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" послуг по передачі своїми електромережами виробленої позивачем електроенергії, повязані з господарською діяльністю позивача, спрямованою на отримання прибутку, а тому ТОВ "Малий енергетичний комплекс" мав повне право віднести їх до складу своїх валових витрат.

Що стосується права платника податків коригувати валові витрати у звязку із самостійним виявленням помилок то таке прямо передбачене, пп.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного в повній мірі до 01.04.2011 року, яким встановлено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Таким чином суд приходить до висновку, що валові витрати за охоплений перевіркою період формувалися позивачем у повній відповідності до вимог чинного на той час податкового законодавства на підставі належним чином оформлених первинних документів обліку, обґрунтовано та правомірно, а висновки податкового органу про протилежне не знайшли жодного свого підтвердження в ході судового розгляду.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000202340/0 від 23.11.2010 року, то воно прийняте на підставі висновків про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що був чинним до 01.01.2011 року, за результатами аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Укртрансрейл".

Вказані операції в документообігу позивача оформлені договором на виконання робіт (надання послуг) №05-01/31 від 05.03.2010 року, за умовами якого ТОВ "Малий енергетичний комплекс" доручило, а ТОВ "Укртрансрейл" взяло на себе зобовязання за завданням та за рахунок замовника виконати роботи по пошуку та визначенню (вибору) найбільш перспективних обєктів для будівництва та/або реконструкції малої ГЕС з потужністю 300 і вище кВт. Виконання робіт передбачено етапами і перший етап це збір інформації та пошук місць розташування старих непрацюючих ГЕС, які підлягають реконструкції, гребель (споруд), де існує перспектива будівництва малої ГЕС, створів для зведення нової ГЕС з потужністю 300 і вище кВт. Відповідно до п.1.3 договору, за результатами роботи виконавець повинен надати замовнику Перелік місць та обєктів і Технічний звіт місць та обєктів (а.с.133-136 том 1). Відповідно до календарного плану виконання робіт, що є додатком №2 до договору, термін виконання першого етапу робіт з 10.03.2010 року по 01.07.2010 року, вартість цього етапу 150000,00 грн., в тому числі ПДВ 25000,00 грн.(а.с.138 том 1). Дія договору була достроково припинена після виконання першого етапу робіт згідно з додатковою угодою №1 від 28.05.2010 року (а.с.139 том 1).

Позивач обґрунтував необхідність укладення такого договору з ТОВ "Укртрансрейл" тією обставиною, що за вимогами Постанови НКРЕ №32 від 22.01.2009 року, субєкти господарювання, які тримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії та здійснюють будівництво нових або реконструкцію (модернізацію) діючих установок із використанням альтернативних джерел енергії отримують право на затвердження "зеленого" тарифу (а.с.194-196 том 1), що є вигідною інвестиційною складовою для субєкта господарювання.

На підтвердження факту виконання сторонами договору в рамках першого етапу робіт, позивачем до матеріалів справи долучено акт здачі-приймання робіт №УТ-0000032 від 11.05.2010 року з додатком у вигляді акту приймання-передачі документів, до якого долучено "Перелік місць та обєктів для реконструкції та будівництва малої ГЕС загальною потужністю 300 кВт та вище", складений Технічним директором ТОВ "Укртрансрейл" та Технічний звіт по 1 етапу виконання робіт "Рекогносцировочне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в басейнах річок Карпат та інших регіонів України" 01035101-210015-01-С, складений ВАТ "Укрводпроект" (а.с.140-160 том 1). На підтвердження факту оплати виконавцю 150000,00 грн. надано картку рахунку 631 та банківські виписки (а.с.163-165 том 1). Вказані послуги після їх отримання позивачем обліковані на рахунку №15, як капітальні інвестиції (а.с.166 том 1, а.с.44-49 том 2). На загальну суму ПДВ 25000,00 грн. в складі вартості послуг ТОВ "Укртрансрейл" виписано для позивача податкові накладні №22 від 11.03.2010 року та №41 від 11.05.2010 року. (а.с.161-162 том 1).

В силу вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного до 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу). А згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), відповідно до пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 цього Закону, не включається до складу податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, податковий кредит ТОВ "Малий енергетичний комплекс" за березень 2010 року в розмірі 16667,00 грн. та за травень 2010 року в розмірі 8333,00 грн., разом 25000,00 грн. по операції з отримання послуг від ТОВ "Укртрансрейл" підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, виписаними субєктом господарювання, який був і є зареєстрованим платником ПДВ (а.с.197 том 1). Позивачем доведено, що вказані послуги придбані ним з метою використання у рамках власної господарській діяльності, і доказів про зворотне податковим органом для суду не надано.

Висновки акту перевірки про відсутність під час перевірки акту приймання-передачі документів, до якого долучено "Перелік місць та обєктів для реконструкції та будівництва малої ГЕС загальною потужністю 300 кВт та вище", складений Технічним директором ТОВ "Укртрансрейл" та Технічний звіт по 1 етапу виконання робіт "Рекогносцировочне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в басейнах річок Карпат та інших регіонів України" 01035101-210015-01-С, складений ВАТ "Укрводпроект" судом оцінюється критично, як з огляду на те, що акт перевірки не підписано посадовими особами позивача, так і з огляду на долучення позивачем таких документів до заперечень на акт перевірки та до скарг, що подавалися ним під час процедури апеляційного узгодження.

Твердження Млинівської МДПІ про те, що Технічний звіт по 1 етапу виконання робіт "Рекогносцировочне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в басейнах річок Карпат та інших регіонів України" 01035101-210015-01-С, складений не контрагентом позивача, а третьою особою, що на переконання податкового органу свідчить про відсутність документального підтвердження факту надання ТОВ "Укртрансрейл" послуг для ТОВ "Малий енергетичний комплекс" та про нікчемність відповідного господарського правочину, суд відхиляє як надумане з огляду на те, що за умовами договору на виконання робіт (надання послуг) №05-01/31 від 05.03.2010 року ТОВ "Укртрансрейл" надано право залучати до виконання робіт спеціалізовані субпідрядні організації. Вказана особа підтвердила для ТОВ "Малий енергетичний комплекс" ту обставину, що через неспроможність самостійного виконання всього обсягу дорученої роботи, вона для виконання зобовязань перед позивачем 10.03.2010 року уклала договір з ВАТ "Укрводпроект", в рамках якого отримала Технічний звіт по 1 етапу виконання робіт "Рекогносцировочне обстеження та вибір майданчиків під будівництво малих ГЕС в басейнах річок Карпат та інших регіонів України" 01035101-210015-01-С, що в подальшому передала для позивача (а.с.27-43 том 2).

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 29.06.2011 року, ВАТ "Укрводпроект" надано копії первинних документів, якими у нього оформлена операція з виконання для ТОВ "Укртрансрейл" робіт по рекогносцирувальному обстеженню та вибору майданчиків під будівництво малих ГЕС в басейнах річок Карпат та інших районів України (а.с.10-22 том).

Відповідно до цього, в ході судового розгляду підтверджено реальність здійснення відповідних господарських операцій, правомірність набуття позивачем у власність Технічного звіту, і як наслідок, належність документального оформлення господарських операцій ТОВ "Малий енергетичний комплекс" з ТОВ "Укртрансрейл".

При цьому, суд не може не звернути увагу на ту обставину, що 01.11.2010 року було укладено договір, за умовами якого ТОВ "Малий енергетичний комплекс" зобовязалося передати у власність ТОВ "Укртрансрейл" документи по збору інформації та пошуку місць розташування старих непрацюючих ГЕС, які підлягають реконструкції, гребель (споруд), де існує перспектива будівництва малої ГЕС, створів для зведення нової ГЕС з потужністю 300 і вище кВт, на виконання якого, позивач відчужив ТОВ "Укртрансрейл" документи попередньо передані йому на виконання договору №05-01/31 від 05.03.2010 року за тією ж ціною 150000,00 грн., де ПДВ 25000,00 грн. Відповідно до цього, 05.11.2010 року ТОВ "Малий енергетичний комплекс" виписало для ТОВ "Укртрансрейл" податкову накладну №33 на суму ПДВ 25000,00 грн., в результаті чого, сума податкового кредиту, отриманого позивачем у складі вартості документів від ТОВ "Укртрансрейл" стала дорівнювати сумі податкового зобовязання, задекларованого позивачем у складі вартості документів переданих для ТОВ "Укртрансрейл" (а.с.167-193 том 2). Тобто в жодному разі заниження бази оподаткування ПДВ за даними операціями не виникло.

Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про несплату ТОВ "Укртрансрейл" до бюджету зобов`язань з податку на додану вартість, як і не надано будь-яких доказів ведення даною особою фіктивної діяльності.

Доводи податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ "Малий енергетичний комплекс" та ТОВ "Укртрансрейл" судом відхиляються, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, за правилами статті 228 ЦК України, нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок, тобто правочин, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. І за правилами ч.2 ст.215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, висновки податкового органу про нікчемність правочину позивача з таким його контрагентом, як ТОВ "Укртрансрейл" по своїй суті зводяться не до того, що він спрямований на незаконне заволодіння майном чи коштами держави, як того вимагає ст.228 ЦК України, а до того, що сторони вчинили такий правочин лише про людське око, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний, з метою, іншою ніж та, що передбачена таким правочином. В той же час, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, і такий правочин в силу вимог ст.234 ЦК України, на відміну від нікчемного, може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, тобто є оспорюваним.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду, без фактичного його виконання, є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними.

Враховуючи, що законодавством нікчемність таких правочинів не встановлена, а на момент розгляду даного спору, судового рішення про визнання недійсним правочину позивача з ТОВ "Укртрансрейл", або первинних документів, що складені за участю названих сторін, у яких відображений вчинений сторонами правочин, не прийнято, правових підстав для кваліфікації його як такого, що не створює жодних правових наслідків, у адміністративного суду немає.

З цих же підстав, не беруться до уваги припущення представника відповідача про укладення позивачем правочину з ТОВ "Укртрансрейл" виключно з тією метою, щоб незаконно отримати "зелений" тариф (а.с.136-141 том 2) та відхилено його клопотання про витребування відповідної інформації з НКРЕ.

Доводи представника відповідача про те, що угода від імені ТОВ "Укртрансрейл", підписана в.о. директора Яценко І.В., в той час, як згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, керівником даного товариства являється Мірошніченко Анжела Ельбрусівна (а.с.134 том 2), яка, в той же час, являється і керівником ТОВ "Малий енергетичний комплекс" (а.с.135 том 2), з огляду на що, договір від імені ТОВ "Укртрансрейл", підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень, а інша сторона цього договору не могла про це не знати, суд не може прийняти, як належні, позаяк такі обставини також не можуть свідчити про нікчемність правочину.

За правилами ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Відсутність схвалення є підставою для визнання правочину недійним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України.

Судового рішення про визнання недійсним правочину позивача з ТОВ "Укртрансрейл" через відсутність необхідних повноважень у особи, яка його підписала від імені ТОВ "Укртрансрейл" немає, натомість матеріалами справи в повній мірі підтверджено виконання даного правочину, що свідчить про його визнання.

Крім того, суд не може прийняти Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як належний доказ того, що на момент укладення договору №05-01/31 від 05.03.2010 року між ТОВ "Малий енергетичний комплекс" та ТОВ "Укртрансрейл" Мірошніченко Анжела Ельбрусівна була керівником обох субєктів господарювання, позаяк у Витягах наведене інформація станом на 31.08.2011 року, а не на день укладення договору. Інформація ж про всі послідовні записи, здійснені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наводиться у Довідці, а не у Витягу.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд не знаходить підстав для визнання правильним висновку відповідача про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що був чинним до 01.01.2011 року. Як наслідок, відповідач не довів належними доказами наявність порушень, які стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0000202340/0 від 23.11.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ДПІ у м.Рівне є органом державної влади, і відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року. Здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Право самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків до 01.01.2011 року повинно було реалізуватися з дотриманням норми п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, тобто за умови встановлення за результатами документальних перевірок діяльності платника податків, факту заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Оскільки наведені в акті документальної перевірки позивача обставини щодо заниження бази оподаткування податком на прибуток за рахунок завищення валових витрат та заниження бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту не знайшли жодного свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладено ці висновки, є протиправними.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102340/0 від 26.11.2010 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Малий енергетичний комплекс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 36286,00 грн., в тому числі 27169,00 грн. - за основним платежем та 9117,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції №0000202340/0 від 26.11.2010 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Малий енергетичний комплекс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 37500,00 грн., в тому числі 25000,00 грн. - за основним платежем та 12500,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Малий енергетичний комплекс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.