Постанова № 18673915, 11.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року 15:00                               Справа № 2а-0870/7538/11

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002381521 від 05.09.2011,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №27/0140 від 04.10.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1306/10/10 від 12.09.2011;

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство «Запорізький рибокомбінат» (далі – Позивач або ПАТ «Запорізький рибокомбінат») з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області (далі – Відповідач або ДПІ у Запорізькому районі) про недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002381521 від 05.09.2011.

Свої вимоги Позивач виклав в позовній заяві, зокрема зазначив, що 08 вересня 2011 року на адресу ПАТ «Запорізький рибокомбінат» поштовим відправленням (вих. № 2415/10/15-211 від 05.09.2011 року) надійшло податкове повідомлення-рішення за №0002381521 від 05.09.2011 року про нарахування штрафних санкцій у сумі 13261 грн.81 коп. за затримку на 179 календарних днів грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності.

З висновками акту перевірки та оспорюваним податковим повідомленням-рішенням Позивач не згоден з наступних підстав.

Період, за який податковим органом було складено акт перевірки за №0001331521/1521/00476642 від 19.08.2011 року становить серпень 2010 року січень 2011 року. У зазначений період порядок сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначався Законом України «Про плату за землю», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про оренду землі».

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. У 2010 році розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів визначалися Законом України «Про плату за землю». Відповідно до ст.13 цього Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку , яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки

ПАТ «Запорізький рибокомбінат», 16 вересня 2006 року уклав договори № 5102 та №5103 оренди земельних ділянок , що знаходяться на території Григорівської сільської ради Запорізького району із Запорізькою районною державною адміністрацією. За ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок, за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

ПАТ «Запорізький рибокомбінат» у січні місяці 2010 року самостійно визначив розміри орендної плати за кожним договором оренди.

Відповідно до декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної; власності орендар своєчасно та в повному розмірі сплачував орендну плату за земельні ділянки протягом 2010 року, про що свідчать додані платіжні документи.

Податковий орган, обліковуючи надходження зі сплати орендної плати за договорами оренди землі №5102 від 16.09.2006 року та № 5103 від 16.09.2006 року, не маючи відповідних підстав, перенаправляв надходження з орендної плати не за призначеннями платежів, які було вказано у платіжних документах платником орендної плати, а саме - ПАТ «Запорізький рибокомбінат».

У податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірним.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник Відповідача, в судовому засіданні, проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначив, що перевіркою встановлено, що платником порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання земельного податку та ст.17 Закону України від 03.07.92 № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (зі змінами та доповненнями - в редакції Закону, що діяв на момент вчинення порушення), п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями - в редакції Закону, що діяв на момент вчинення порушення), а також пп.16.1.4 п.16.1, ст.16. п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок ведення органами держаної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, надходять до бюджету, здійснюється ОДПС з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Відповідно до п.87.9 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 за №0002381521 винесено законно та обґрунтовано, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме – звукозаписуючого пристрою «Камертон».

У судовому засіданні 11.10.2011, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Оголошено про термін виготовлення постанови суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

19.08.2011 була проведена камеральна перевірка ПАТ «Запорізький рибокомбінат» з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За результатами перевірки було складено акт №0001331521/1521/00476642.

Перевіркою встановлено: «що платником порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання земельного податку ст.17 Закону України від 03.07.92 № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (зі змінами та доповненнями - в редакції Закону, що діяв на момент вчинення порушення), п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями - в редакції Закону, що діяв на момент вчинення порушення), пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.».

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, 05.09.2011 було винесено податкове повідомлення-рішення №0002381521, яким за затримку на 179 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 162490 грн.70 коп. Позивачу було визначено суму штрафу в розмірі 13261 грн.81 коп.

В обґрунтування винесеного податкового повідомлення-рішення Відповідач в запереченнях посилається на п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Однак, суд не погоджується з даною точкою зору виходячи з наступних обставин.

Період, за який податковим органом було складено акт перевірки за №0001331521/1521/00476642 від 19.08.2011 року становить серпень 2010 року січень 2011 року. У зазначений період порядок сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначався Законом України «Про плату за землю», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 за №161-ХІV (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.          

Відповідно до ст.21 зазначеного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою..

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. У 2010 році розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів визначалися Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 13 цього Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 за №2535-ХІІ (який діяв у 2010 році), підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, 16.09.2006 ПАТ «Запорізький рибокомбінат» уклав договори оренди земельних ділянок за №5102 та №5103, що знаходяться на території Григорівської сільської ради Запорізького району із Запорізькою районною державною адміністрацією.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі ст.27 зазначеного Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

ПАТ «Запорізький рибокомбінат» у січні місяці 2010 року самостійно визначив розмір орендної плати за кожним договором оренди.

Відповідно до декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної; власності орендар (ПАТ «Запорізький рибокомбінат») сплачував орендну плату за земельні ділянки протягом 2010 року, про що свідчать додані платіжні документи із позначкою призначення платежу, які долучені до матеріалів справи.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків у 2010 році, під час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, судом встановлено, що Позивач самостійно сплачував свої зобов’язання з орендної плати, передбачені законодавством, яке діяло у зазначений в акті перевірки період, що підтверджується платіжними дорученнями які містяться в матеріалах справи (а/с 65-84, 86-98, 100-11 та 113-124). У платіжних дорученнях Позивач чітко зазначив періоди та призначення платежу за які були сплачені податкові зобов’язання (орендна плата).

Згідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Таким чином, Відповідач з набранням чинності ПК України має право має право зараховувати кошти, які сплачує платник податків в порядку черговості виникнення податкового боргу.

Однак, враховуючи те, що правовідносини виникли до 01.01.2011, тобто до набрання чинності Податкового кодексу України та беручи до уваги, що зобов’язання з орендної плати були також були сплачені у 2010 році, відповідно слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент вчинення правовідносин.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як визначено п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому, суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був спеціальним законом з питань оподаткування до 01.01.2011 року і установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю, та направляти визначені суми платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідачем не зазначено на підставі яких норм законодавства сплачені Позивачем грошові кошти по орендній платі з призначенням платежу, за зобов’язаннями які виникли у 2010 році, зараховувались в рахунок погашення іншого податкового боргу.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області №0002381521 від 05 вересня 2011р..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» (ЄДРПОУ 00476642) 3 (три)грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 17 жовтня 2011 року.

Суддя                    (підпис)                              Н.І. Малиш