Постанова № 18672833, 05.10.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року Справа № 5019/1270/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Грязнов В.В.

судді Савченко Г.І. , судді Мельник О.В. секретар судового засідання Яковлєв Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача- Губійчук К.В.;

від відповідача - не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 05.08.2011р. на рішення господарського суду Рівненської області від 19.07.2011р. по справі №5019/1270/11

за позовом Приватного акціонерного товариства «Лада-Полісся»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 132176 грн. боргу за оренду нежитлового приміщення, -

До початку розгляду скарги 04 жовтня 2011р. розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5019/1270/11 змінено склад суду у даній справі суддю Тимошенко О.М. замінено суддею Мельником О.В.(арк.справи 88).

Представнику Позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяв про відвід суддів не надходило.

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 19.07.2011р. у справі №5019/1270/11 (суддя Мамченко Ю.А.) задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Лада-Полісся»(надалі в тексті - ПрАТ «Лада-Полісся») до з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_2.); з останнього підлягає до стягнення на користь ПрАТ «Лада-Полісся»132 176 грн. заборгованості з орендої плати за користування нежитловим приміщенням та 1 557,76 грн. судових витрат.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення, майнові зобовязання Відповідачем не виконані; позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.(арк.справи 69-71).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 19.07.2011р. у даній справі, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скаржник також зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, не прийнято до уваги наданих доказів звільнення від орендної плати.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що акт прийняттяпередачі приміщення від 16 березня 2011р., в якому зазначено про відсутність заборгованості з орендної плати не може слугувати доказом сплати орендної плати, а лише свідчить про повернення орендованого приміщення. Однак, 01 січня 2011р. сторонами було досягнуто домовленості про припинення нарахування та сплати орендної плати.(арк.справи 79-81).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 22.08.2011р., апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 77).

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5019/1270/11 від 22.08.2011р. змінено склад суду у даній справі суддю Демидюк О.О. замінено суддею Савченко Г.І.(арк.справи 85).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 05.10.2011р. представник Позивача заперечив проти доводів Скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене на 05.10.2011р. судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 86-87).

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 22.08.2011р. явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством закритого типу «Лада-Полісся»-орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2- орендарем 15.08.2007р. укладено Договір оренди нежитлового приміщення №11/4 (надалі в тексті Договір), згідно з умовами якого орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 648 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.п. 4.1., 4.2 Договору, орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 05 грн./кв.м. разом з ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Договору, строк оренди з 01 вересня 2007р. по 01 вересня 2008 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом 30 (тридцяти) днів, Договір вважається пролонгованим (продовженим) на той самий термін і на тих самих умовах.

Договір підписано керівником АТЗТ «Лада-Полісся»та ФОП ОСОБА_2, скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 6-9).

Згідно Акту прийняття-передачі (повернення) приміщення від 16 березня 2011р. підписаного сторонами та скріпленого відбитками їх печаток, який міститься в матеріалах справи - орендар повернув орендодавцеві орендоване приміщення. Даним актом засвідчується, що орендар, згідно Договору, повернув орендоване приміщення, повністю виконав перед останнім свої зобовязання згідно Договору і заборгованість по орендній платі відсутня.(арк.справи 26).

Також в матеріалах справи міститься Аудиторський висновок, виданий Приватним підприємством - аудиторською фірмою «Приват аудит»(свідоцтво про внесення в реєстр субєктів аудиторської діяльності №3153, видане Аудиторською палатою України 28.03.2003р., рішення №121), відповідно до якого заборгованість по орендній платі станом на 16.03.2011р. становить 132 176 грн.(арк.справи 12-16).

Перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, колегія суддів виходить з наступного:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими акта-ми, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхіднихдля належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.759 ЦК України, задоговоромнайму(оренди)наймодавецьпередає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливостіукладеннята виконання договору найму (оренди). Договірнаймуукладаєтьсянастрок,встановлений договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтями 1087, 1088 ЦК України, Законом України «Про платіжні системита переказ грошей в Україні»передбачені розрахункові документи, за допомогою яких провадяться грошові розрахунки.

З огляду на зазначені приписи законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи Скажника щодо примітки, наявної в Акті прийняття-передачі приміщення від 16 березня 2011р. про відсутність заборгованості по орендній платі - є лише доказом повернення орендованого приміщення.

Враховуючи відсутність доказів внесення змін до Договору в частині порядку та розміру сплати орендної плати, а також відсутність доказів визнання у встановленому порядку Договору недійсним вцілому чи в частині,- місцевим господарським судом правомірно відхилено твердження Відповідача про відсутність заборгованості з орендної плати з мотиву неподання Відповідачем платіжних дорученнь (квитанцій), банківських виписок, якими може стверджуватись сплата орендарем орендної плати на виконання Договору оренди.

Відповідно до ст.43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43 ГПК України, колегія суддів вважає, що Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 101, 103, 104. 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Рівненської області від 19.07.2011р. у справі №5019/1270/11 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5019/1270/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

01-12/13222/11