Постанова № 18672796, 13.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2011 р. Справа № 5023/4364/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Бондаренко В.П. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, приватний підприємець,

відповідача - ОСОБА_2, дов. №37 від 01.06.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3433 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 13.07.11 у справі № 5023/4364/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

до ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс", м. Харків,

про стягнення 283 999,13 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агентства комплексної безпеки "Стелс", відповідача, компенсації за завдані збитки у розмірі 283 999,13 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2011 року (суддя Жигалкін І.П.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 17.10.2009 року працівники ТОВ АКБ «Стелс»без будь-яких правових підстав проникли до домоволодіння позивача, зайняли все приміщення до 16.08.2010 року. На неодноразові звернення позивача до ТОВ АКБ «Стелс»з вимогами звільнити домоволодіння, відповідач надавав відповіді про те, що охоронці ТОВ АКБ «Стелс»перебувають у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 законно. Своїми діями відповідач перешкоджав позивачеві здійснювати підприємницьку діяльність по передачі в оренду приміщень за вищевказаною адресою іншим особам.

Як вказує позивач, незаконні дії відповідача призвели до збитків відповідача. Так, позивачем у 2009 році укладені договори оренди приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2., а саме з: ОСОБА_3 (договір від 15.07.2009р.), ОСОБА_4 (договір від 03.03.2009р.), ОСОБА_5 (договір від 01.02.2009р.), ОСОБА_6 (договір від 01.10.2009р.).

17.10.2009 року працівники ТОВ АКБ «Стелс» незаконно увійшли до будинку за адресою: АДРЕСА_2, самостійно змінили замки на дверях, чим обмежили доступ до домоволодіння як позивачу та його дружини, так і вищевказаним орендарям, що призвело до розірвання укладених договорів оренди.

За договором оренди з ОСОБА_3 збитки (упущена вигода) позивача складають 48 300,00 грн. Розрахунок: (з 17.10.2009р. по 16.08.2010р.) 4 830,00 грн. х 10 міс. = 48 300,00 грн.

За договором оренди з ОСОБА_4 збитки (упущена вигода) позивача складають 2 500,00 грн. Розрахунок: (з 17.10.2009р. по 31.12.2009р.) 1 250,00 грн. х 2 міс. = 2 500,00 грн. Позивачем були понесені додаткові витрати по договору з ОСОБА_4, а саме - ОСОБА_4 звернувся до позивача з претензією про компенсування йому внесеної ним орендної плати у подвійному розмірі з урахуванням сплати за електроенергію на загальну суму 20 100,00 грн.

За договором оренди з ОСОБА_7 збитки (упущена вигода) позивача складають - 17 500,00 грн. Розрахунок: 1 750,00 грн. х 10 міс. = 17 500,00 грн.

За договором оренди з ОСОБА_5 збитки (упущена вигода) позивача складають -13100 грн. Розрахунок: 1 310,00 грн. х 10 міс. = 13 100,00 грн.

За договором оренди з ОСОБА_6 збитки (упущена вигода) позивача складають 7 000,00 грн. Розрахунок: 700,00 грн. х 10 міс. = 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову, позивач вказує, що він здавав в оренду вищевказані приміщення та отримував прибуток, але через незаконні дії відповідача не мав можливості здавати в оренду ці приміщення та отримувати прибуток на протязі 10 місяців (коли відповідач там знаходився), саме тому розрахунок збитків провадиться з урахуванням саме цього строку - 10 місяців.

Окрім того, за час перебування працівників ТОВ АКБ «Стелс»у домоволодінні позивача були пошкоджені меблі на загальну суму 2200 грн. та використано електроенергію на суму 8399,13 грн., що підтверджується копією довідки від 07.02 2011р.

Крім того, під час знаходження працівників ТОВ АКБ «Стелс»у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, ними були самовільно, без будь-яких дозволів власників домоволодіння, зайняті також приміщення «1-26»(яке займав ОСОБА_4.), площею 15,6 кв.м, приміщення в підвалі - XXV11, площею 52,3 кв.м, приміщення на першому поверсі: 1-17, 1-18, 1-19, загальною площею 66,3 кв.м, приміщення 1-1, площею 67,2 кв.м; приміщення на другому поверсі: 1-36, 1-37, 1-38, які мають загальну площу - 65,3 кв.м, та приміщення 1-20, площею 67,5 кв.м. До вказаних приміщень вхід був заблокований позивачеві, членам його родини та майбутнім Орендарям. Таким чином, через незаконне самовільне зайняття приміщень в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, працівниками ТОВ АКБ «Стелс», позивач поніс збитки в розмірі щонайменше 167 100 грн. Розрахунок: (15,6 кв.м + 52,3 кв.м + 66,3 кв.м + 67,2 кв.м +65,3 кв.м +67,5 кв.м) х 50 грн.) х 10 міс), = 167100 грн., де 1 кв.м = 50 грн., відповідно до договорів оренди та актів виконаних робіт.

Отже, на підставі вищевикладеного загальна сума завданих позивачеві збитків складає 283 999,13 грн.

В обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач вказує, що працівники ТОВ АКБ «Стелс»правомірно пройшли 17.10.2009 року на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, на підставі укладеного між відповідачем та ОСОБА_8 договору охорони обєкту № 9-10/09 від 17.10.2009 року. ТОВ АКБ «Стелс»не порушувало та не обмежувало будь-яких прав позивача, та не перешкоджало останньому у здійсненні ним підприємницької діяльності.

Як вказує відповідач, після закінчення виконавчого провадження 26.03.2010 року договору охорони обєкту № 9-10/09 від 17.10.2009 року було розірвано, а охорона знята на підставі акту зняття обєкту з охорони.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що у відзиві на апеляційну скаргу позивача, відповідач вказує, що після 26.03.2010 року відповідач на території приміщень за адресою: АДРЕСА_2, не перебував. В своїх правових обґрунтуваннях, наданих до господарського суду першої інстанції, відповідач вказує, що працівники ТОВ АКБ «Стелс»з 28.07.2010 року по 16.08.2010 року справді були присутні але тільки біля володіння позивача на підставі договору про охорону обєкта № 11-07/10 від 28.07.2010 року, укладеного з ОСОБА_9

Також, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує, що позивач самостійно надав приміщення для охорони, мотивуючи це тим, що позивач надав приміщення для зберігання описаного та арештованого рухомого майна.

Крім того, відповідач вказує, що працівники ТОВ АКБ «Стелс»не займали все домоволодіння позивача, а займали лише одну кімнату.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.09.1996 року. Позивач є власником нерухомого майна, що знаходиться у м. Харкові по вул. Толстого, 7. В 2008 році позивачем отримано свідоцтво про сплату єдиного податку, де визначено вид діяльності здавання в найм (оренду) нерухомості за адресою: м. Харків, вул. Толстого, 7.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснює позивач, з 2008 року останній використовував своє нерухоме майно для отримання прибутку шляхом надання нерухомого майна в оренду, про що між позивачем та фізичними особами укладались договори оренди приміщень.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.06.2009 року накладено арешт на майно ОСОБА_10, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2; житловий будинок літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_2; інше майно, де б воно не знаходилось, у межах позовних вимог.

Актом опису й арешту майна державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ серії АК № 302832 від 16.07.2009 року було описано та арештовано житловий будинок літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_2, а також земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_1 Вказані будинок та приміщення були передані ОСОБА_8 на відповідальне зберігання.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 01.09.2009 року змінено ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.06.2009 року. Скасовано ухвалу в частині накладення арешту на земельну ділянку та житловий будинок, що належать та зареєстровані на імя ОСОБА_1. Заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії направлені на відчуження майна: земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що згідно з вимогами статті 214 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України встановлено статтею 124 Конституції України. А відповідно до статті 319 Цивільного процесуального кодексу України, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Актом опису й арешту майна державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Харківського МУЮ серії АК № 302606 (зроблено з оригіналу: серія АА №771732) від 13.10.2009 року було описано та арештовано рухоме майно, що належить ОСОБА_1 Вказане майно були передані ОСОБА_8 на відповідальне зберігання. Як вказує позивач, з його згоди арештоване майно було перевезено до приміщень №11, №111, № 1V АДРЕСА_2.

17.10.2009 року між ОСОБА_8 (Замовником, замовником послуг) та ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс" (Охороною, виконавцем послуги, відповідачем по справі) був укладений договір охорони обєкту № 9-10/09 (далі - Договір). Відповідно до умов вказаного договору відповідач прийняв обовязки надання замовнику послуг з охорони майна, арештованого та описаного відповідно до акту опису та арешту майна від 16.07.2009 року серії АК № 302832 та актів опису та арешту майна від 13.10.2009 року серії АК № 302606 (зроблено з оригіналу: серія АА №771732), серії АВ № 382356 (зроблено з оригіналу: серія АА № 168435), складених державними виконавцями Дзержинського ВДВС Харківського міського управління юстиції у встановленому законом порядку (в подальшому Обєкт), щодо яких Замовником приймаються заходи зберігання в порядку проведення державною виконавчою службою виконавчих дій.

17.10.2009 року сторонами Договору ОСОБА_8 та відповідачем - ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс", підписано акт прийняття Обєкту під охорону. Того ж дня, працівники ТОВ АКБ «Стелс»пройшли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. Вказаний факт підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.

З приводу факту зайняття охоронцями ТОВ АКБ «Стелс»домоволодіння позивача, колегія суддів зазначає неступне.

Відповідно до положень статей 8, 13 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 30 Конституції України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень частини 1 статті 316, частини 1 статті 317, частин 1 та 7 статті 319, частини 1 статті 320, частин 1 та 2 статті 321 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для проникнення охоронців ТОВ АКБ «Стелс»на територію домоволодіння позивача.

Договір охорони обєкту № 9-10/09 від 17.10.2009 року, укладений між ОСОБА_8 та ТОВ АКБ «Стелс», на який посилається відповідач, в обґрунтування позиції правомірного зайняття домоволодіння позивача, є не підставою, згідно наведених вище норм Конституції України та Цивільного кодексу України, для порушення та обмеження позивача у здійсненні свого права власності нерухомим майном.

Колегія суддів критично ставиться до пояснень відповідача щодо відсутності в його діях перешкод та обмежень у здійсненні позивачем підприємницької діяльності, оскільки такі пояснення спростовуються умовами договору охорони обєкту № 9-10/09 від 17.10.2009 року, укладеного між ОСОБА_8 (Замовником, замовником послуг) та ТОВ Агентство комплексної безпеки "Стелс" (Охороною, виконавцем послуги, відповідачем по справі).

Так, відповідно до пункту 1.2 відповідач бере на себе обовязок забезпечення централізованої охорони Обєкту в цілому, шляхом забезпечення його цілісності та схоронності у період знаходження Обєкту під охороною.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, періодом охорони Обєкту вважається час з моменту прийняття Обєкту під охорону до його зняття з охорони замовником. Відповідач фактично приймає Обєкт під охорону та починає свою діяльність з моменту підписання Акту прийняття Обєкту під охорону, зняття Обєкту з охорони оформлюється Актом зняття Обєкту з охорони, які є невідємними частинами Договору.

Охорона Обєкту здійснюється цілодобово, пропускний та внутрішньообєктний режим встановлюється Замовником, а здійснюється та контролюється Відповідачем пункти 1.4 та 1.5 Договору.

Пунктом 2.1.1 Договору встановлено обовязок відповідача організувати та забезпечити охорону Обєкту від розкрадання, та не допускати проникнення сторонніх осіб на охоронюваний Обєкт; забезпечити на Обєкті пропускний та внутрішньообєктний режими по узгодженню із Замовником.

В свою чергу, в пунктах 3.1.5 та 3.1.6 Договору обумовлені обовязки Замовника щодо надання Відповідачеві безкоштовно для користування службових та підсобних приміщень, приміщення відпочинку та харчування, необхідні Відповідачеві для виконання своїх обовязків за Договором; а також оплати комунальних послуг та прибирання приміщень, що надаються Відповідачеві відповідно до пункту 3.1.5 Договору.

Пояснення відповідача також спростовуються заявами орендарів приміщень ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (т.1, а.с. 30-33, 36). Заявами ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6 (т.2, а.с. 23-26).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено право державного виконавця передавати арештоване майно на зберігання.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення Закону України «Про виконавче провадження», зберігач має право лише на користування майном, переданим йому на зберігання. В той же час, вищенаведений Закон не надає зберігачу права на розпорядження майном, переданим на зберігання.

Допуск на територію домоволодіння сторонніх осіб охоронців ТОВ АБК «Стелс», встановлення обмежень для інших осіб щодо доступу до домоволодіння, надання працівникам ТОВ АКБ «Стелс»приміщень для здійснення охорони, виходить за межі користування майном, яке надано зберігачеві майна.

Таким чином, посилання відповідача, в обґрунтування правомірності своїх дій, на те що ОСОБА_8 була відповідальним зберігачем арештованого й описаного майна, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що позивач самостійно надав приміщення для розміщення працівників ТОВ АКБ «Стелс», мотивуючи це тим, що позивач надав приміщення для зберігання описаного та арештованого рухомого майна.

Законом України «Про виконавче провадження», надання приміщення для зберігання арештованого майна передбачене право державного виконавця за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна.

Позивачем не заперечується надання згоди державному виконавцю на зберігання арештованого рухомого майна у приміщеннях, що належать позивачеві. Проте, надання приміщень державному виконавцю не повязано із умовами договору охорони обєкту № 9-10/09 від 17.10.2009 року, стороною якого позивач навіть не є, щодо надання працівникам ТОВ АКБ «Стелс»приміщень для розміщення охорони.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач надав дозвіл працівникам ТОВ АКБ «Стелс»входити на територію свого домоволодіння, та надавав відповідачеві приміщення.

Неправомірні дії відповідача призвели до розірвання укладених між позивачам та іншими особами договорів оренди приміщень домоволодіння адресою: АДРЕСА_2. Вказане підтверджується заявами орендарів приміщень ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (т.1, а.с. 30-33, 36). Заявами ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6 (т.2, а.с. 23-26); актами виконаних робіт (послуг) (т.1, а.с. 37-52, 77, 80, 83, 86, 89, 90-118).

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Позивачем на підтвердження позовних вимог та в обґрунтування своєї позиції по справі до матеріалів справи надані відеозаписи на яких зафіксовані події, що мали місце на та біля території домоволодіння позивача за адресою: АДРЕСА_2, а саме диск DVD+R «Встановлення охорони на вул. Толстого,7»від 17.10.2009 року; диск DVD+R «Розкрадання електроенергії»від 25.11.2009 року; диск DVD+R «Зняття охорони «Стелс»на вул. Толстого, 7»від 16.08.2010 року; диск DVD+R «Проникнення невідомих до Л.Толстого, 7»від 28.07.2010 року (т.2. а.с. 16-18, 113).

Вказані відеозаписи додатково підтверджують факти неправомірних дій відповідача щодо обмеження позивача у користуванні своїм майном, обмеження позивача у здійсненні підприємницької діяльності, встановлення відповідачем обмеженого доступу до домоволодіння позивача, використання відповідачем елективної енергії, пошкодження меблів.

Положеннями частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 1, пунктами 1 та 2 частини 2, частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та законні, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи оскаржуване рішення по справі, місцевий господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими не доведені, у звязку з чим, це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2011 року у справі №5023/4364/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агентства комплексної безпеки "Стелс" (61052, м. Харків, пр-т 50-річчя ВЛКСМ, 34, кв. 60, ід. код 31236203, МФО 350761, р/р 26005310014601 в ФАБ "Південний", м. Харків) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61204, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2, ІНН НОМЕР_1) компенсації за завдані збитки у розмірі 283 999,13 грн., 4259,85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Бондаренко В.П.

Суддя (підпис) Медуниця О.Є.

Повний текст постанови складено 13.10.2011 року.

З оригіналом згідно:

Секретар суду Колєснік Н.Ю.

13.10.11 р.