Рішення № 18672005, 26.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа № 12/17-1627-2011 За позовом: приватного підприємства "УКРГРАНІТ ГРУП"; до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК";

про стягнення 62873,50 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді: Смелянець Г.Є.

Панченко О.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 20.09.2011р.

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватного підприємства "УКРГРАНІТ ГРУП" (далі по тексту ПП "УКРГРАНІТ ГРУП"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" (далі по тексту ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК") суми коштів в розмірі 62873,50 грн., що складається з 58088 грн. суми попередньої оплати та 4785,50 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 12/17-1627-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2011р. строк розгляду справи було продовжено до 14.07.2011р.

11.07.2011р. справу було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

12.07.2011р. справу було прийнято до свого провадження колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Смелянець Г.Є., суддя Панченко О.Л.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2011р. строк розгляду справи було продовжено до 27.09.2011р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.05.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.10.2010р. між ПП "Укрграніт Груп" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК", був укладений договір поставки №01/01/10 (далі - Договір).

За Договором ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" взяло на себе зобов'язання здійснювати поставку щебеню гранітного різних фракцій в строки та в порядку, що повинні погоджуватися Сторонами у спосіб, встановлений Договором (п. 1.1.).

Згідно з п. 1.2. Договору встановлено, що його умови розповсюджуються на поставку кожної партії товару, який передається по окремій Специфікації. Під партією товару розуміється асортимент і кількість товару, який вказаний в одній Специфікації до цього Договору.

ПП "УКРГРАНІТ ГРУП" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" склали та підписали Специфікації №1 від 01.06.2010р. та №2 від 01.10.2010р. до Договору поставки про поставку щебеню фракційного 20x40, щебеню фракційного 5x20, щебеню фракційного 0x5 (відсів).

На виконання п. 2.1.2, 5.2, 5.3 Договору ПП "УКРГРАНІТ ГРУП" сплатив на користь ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" грошові кошти у розмірі 321 616,05 грн., про що свідчать виписки по особовому рахунку ПП "УКРГРАНІТ ГРУП" та накладні наявні в матеріалах справи.

За п. 6 Специфікації від 01 жовтня 2010 р. сторони погодили встановити строк поставки товару згідно п. 2.1.2. Договору, який зобов'язував постачальника, ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК", здійснити поставку товарів упродовж 10 днів.

17.01.2011р. між ПП "УКРГРАНІТ ГРУП" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" було укладено акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2010р., відповідно до якого вбачається, що за ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" рахується заборгованість в розмірі 58088 грн.

Згідно з п. 6.4. Договору, за затримку постачальником надання партії товару більше ніж на три доби, за умови виконання покупцем умов договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару, поставка якої прострочена з вини постачальника, за кожний день затримки.

18.02.2011р. ПП "УКРГРАНІТ ГРУП" направило на адресу ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" претензію №1, відповідно до якої позивач вимагає від відповідача повернення суми попередньої оплати в розмірі 58088 грн. та сплати пені в розмірі 3379,45 грн.

Як зазначає позивач, станом на 26.04.2011р. заборгованість та пеня відповідачем сплачені не були та ПП "УКРГРАНІТ ГРУП" не отримало будь-якої відповіді відповідача на вищезазначену претензію.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк поставки становить 10 днів з моменту підписання відповідної Специфікації, остання з яких була складена та підписана 1 жовтня 2010 року. Відтак пересічний строк поставки товару був встановлений до 11 жовтня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем його договірні зобовязання належним чином не виконані, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 58088 грн.

Приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, надають покупцю право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми, у випадку попередньої оплати, якщо продавець, який отримав попередню оплату товару, не передав його у встановлений строк.

Враховуючи викладене, суд, вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 58088 грн. суми попередньої оплати, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.4. Договору, за затримку постачальником надання партії товару більше ніж на три доби, за умови виконання покупцем умов договору, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару, поставка якої прострочена з вини постачальника, за кожний день затримки.

Таким чином, оскільки ТОВ "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" прострочило виконання зобов'язання відповідно до умов Договору та чинного законодавства України, ПП "УКРГРАНІТ ГРУП" на підставі п. 6.4. Договору нарахувало відповідачу 4785,50 грн. пені за період з 15.10.2010р. по 26.04.2011р.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що Договором не встановлено інший строк припинення нарахування штрафних санкцій, нарахування пені мало припинитися через шість місяців від 15.10.2010р.

Суд, перевірив розрахунок пені Позивача приведений в позовній заяві, та вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 15.10.2010р. по 15.04.2011р. в розмірі 4514,15 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити - частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-ТОРГОВА ФІРМА СМК" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 41, кв. 6, код 35404467) на користь приватного підприємства "УКРГРАНІТ ГРУП" (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 20/1, офіс 1/ц-3/2, код 36795372) 58088 грн. суми попередньої оплати; 4514,15 грн. пені; 626,03 грн. державного мита; 234,98 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 03.10.2011 р.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді: Смелянець Г.Є.

Панченко О.Л.

Суддя Цісельський О.В.