Рішення № 18672001, 28.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2011 р.Справа № 12/17-3266-2011 За позовом: комунального підприємства "Одесаоблкіно"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО ПЛЮС ЛТД"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 242907,90грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 16.09.2011.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - комунальне підприємство "Одесаоблкіно" (далі по тексту КП "Одесаоблкіно") звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО ПЛЮС ЛТД" (далі по тексту ТОВ "КРЕДО ПЛЮС ЛТД"), в якій просить суд розірвати договір оренди адміністративних та господарських будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38, загальною площею 2093,7 м , укладений 08 травня 2009 року між КП "Одесаоблкіно" та ТОВ "КРЕДО ПЛЮС ЛТД"; виселити ТОВ "КРЕДО ПЛЮС ЛТД" з адміністративних та господарських будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38; стягнути з ТОВ "КРЕДО ПЛЮС ЛТД" заборгованість у розмірі 119946, 68 грн. з яких заборгованість з орендної плати 103959,12 грн., з земельного податку 11625,80 грн., по оплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат 4361,76 грн.; стягнути з ТОВ "КРЕДО ПЛЮС ЛТД" штраф за нецільове використання частини орендованого майна у розмірі 22156,18 грн.; стягнути з ТОВ "КРЕДО ПЛЮС ЛТД" неодержаний прибуток в розмірі 122961,22 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 12/17-3266-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

14.09.2011р. суд отримав від позивача клопотання про збільшення позовних вимог від 14.08.2011р. відповідно до якого позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати до 130789,40 грн., стягнення заборгованості з земельного податку до 13950,96 грн., стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат до 9747,15 грн., стягнення штрафу за нецільове використання до 134151,42 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання але у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 21.09.2011р.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

08 травня 2009 року між КП "Одесаоблкіно" (орендодавець) та ТОВ "КРЕДО ПЛЮС ЛТД" (орендар) був укладений договір оренди адміністративних та господарських будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38, загальною площею 2 093,7 м2 (надалі Договір), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування зазначене нерухоме майно на строк до 08 травня 2034 року.

Орендна плата за користування встановлена у порядку та у розмірі, що визначенні законодавством України стосовно оренди державного та комунального майна. Відповідно до рішення обласної ради від 24 квітня 2003 року № 150 - XXIV «Про скасування окремих рішень обласної ради»оренда майна спільної власності територіальних громад області здійснюється згідно з Законом України «Про орендну державного та комунального майна»з визначенням орендної плати відповідно до Методики розрахунку та використання плати за орендну державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 зі змінами та доповненнями.

08.05.2009р. відповідач прийняв адміністративні та господарські будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38, загальною площею 2 093,7 м2, на підставі акту приймання-передачі, підписаного обома сторонами.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.4. Договору, орендна плата, розрахована в порядку, передбаченому чинним законодавством, з урахуванням змін, внесених до договору оренди 10 липня 2009 року та 01 грудня 2009 року складає 19 040,28 грн. за базовий місяць розрахунку. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пунктів 3.7. та 3.9. договору оренди орендна плата перераховуються орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата не враховує податок на додану вартість, експлуатаційні витрати орендодавця по утриманню майна, земельний податок. Дані витрати щомісячно оплачуються орендарем за ставками, що діють на час сплати.

Як зазначає позивач, відповідач свої договірні зобовязання виконує неналежним чином у звязку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати 130789,40 грн. грн., з земельного податку 13950,96 грн., по оплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат 9747,15 грн.

02 липня 2011 року комісією у складі представників позивача, відповідача та управління обласної ради з майнових відносин було обстежено орендовані будівлі на предмет повірки відповідності цільового використання орендованого майна договору оренди.

Перевіркою встановлено, що окремі приміщення, розташовані в цій будівлі площею 669, 1 м2 не використовуються взагалі.

Позивач вважаючи не використання окремих приміщень площею 669, 1 м2 розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38, використанням за нецільовим призначенням нарахував відповідачу 134151,42 грн. штрафу за нецільове використання частини орендованого майна та 122961,22 грн. неодержаного прибутку.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань перед позивачем, останній був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом, для захисту своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В обґрунтування заявлених позовних вимог КП "Одесаоблкіно" посилається на те, що відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів та цільового використання орендованих приміщень не виконувались, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 130789,40 грн., з земельного податку в розмірі 13950,96 грн., по оплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат в розмірі 9747,15 грн.

Так дійсно, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем платежі передбачені Договором, належним чином не виконувалися, у звязку з чим, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 130789,40 грн., з земельного податку в розмірі 13950,96 грн., по оплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат в розмірі 9747,15 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору. Якщо орендар використовує майно не за його цільовим призначенням, орендодавець має право на розірвання Договору. Орендар повинен відшкодувати орендодавцю спричинені цим збитки та сплатити штраф, що становить 6-кратний розмір місячної орендної плати, з урахуванням індексу інфляції на час сплати.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань. Пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачає сплату неустойки як один з правових наслідків порушення зобов'язання. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконано грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особі якій завдано збитків у результаті порушення її прав, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ст. 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 цивільного кодексу збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Як зазначає позивач, відповідач використовує окремі приміщення площею 669, 1 м2 розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38 не за цільовим призначенням у звязку з чим позивач нарахував відповідачу неодержаний прибуток в розмірі 122961,22 грн. та штраф за нецільове використання в розмірі 134151,42 грн.

Однак суд, не може погодитись з зазначеними висновками позивача, з огляду на те, що в матеріалах справи наявний акт обстеження від 02.07.2010р., з якого вбачається, що окремі приміщення площею 669, 1 м2 розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38 не використовуються взагалі.

Враховуючи, що позивач не надав належних доказів використання відповідачем окремих приміщень площею 669, 1 м2 розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Адміральський, 38, суд, вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача неодержаний прибуток в розмірі 122961,22 грн. та штраф за нецільове використання в розмірі 134151,42 грн. необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заві просить суд розірвати Договір та виселити відповідача з орендованих приміщень у звязку з тим, що порушення відповідачем умов Договору завдає шкоди позивачу та позбавляє останнього права на отримання орендної плати, розрахованої відповідно до чинного законодавства.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з вищевикладеного, підставою для розірвання спірного Договору за рішенням суду на вимогу позивача є істотне порушення відповідачем умов договору оренди.

Відповідно до п.9.3. Договору, сторона, яка своїми діями завдала збитків іншій стороні, повинна їх відшкодувати в повному обсязі. Відшкодування завданих збитків не звільняє винну сторону від виконання своїх зобовязань за Договором.

Згідно п. 9.4. Договору, за порушення строків внесення орендної плати, встановленої п. 3.2. Договору або відшкодування витрат, повязаних із утриманням орендованого майна, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день проведення платежу.

Таким чином, сторони по Договору передбачили відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати сплата пені за кожен день прострочки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем деякі орендні платежі здійснювалися не в повному обсязі та з пропуском строку, встановлених пунктами 3.7. та 3.9. Договору, проте це не є істотним порушенням умов договору в розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, внаслідок якого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні спірного договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи відсутність підстав для розірвання Договору на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” суд прийшов до висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає, а отже, і в частині виселення відповідача з орендованих приміщень також задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що позивач мав сплатити 4201 грн. державного мита (85 грн. за немайнові вимоги та 4116 грн. за майнові, з урахуванням уточнень), а сплатив лише 2886,38 грн., з позивача слід стягнути в доход бюджету різницю в розмірі 1314,62 грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО ПЛЮС ЛТД" (65014, м. Одеса, Маразліївська, 34-А, код 35357229) на користь комунального підприємства "Одесаоблкіно" (65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 38, код 26302595) 130789,40 грн. заборгованості з орендної плати; 13950,96 грн. земельного податку; 9747,15 грн. комунальних послуг та експлуатаційних витрат; 1544,87 грн. державного мита; 86,78 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з комунального підприємства "Одесаоблкіно" (65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 38, код 26302595) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 1314,62 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 03.10.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.