Рішення № 18671500, 26.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа № 10/17-1495-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»

про стягнення 17238 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 05.07.2010р. № 7

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ «Патріот»звернулося до Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (у формі Закритого акціонерного товариства) «ПРОМІНВЕСТБАНК»з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (у формі Закритого акціонерного товариства) «ПРОМІНВЕСТБАНК» 17238 грн. основного боргу за послуги з охорони майна, що надані позивачем на підставі договору охорони майна від 01.05.2007р. №1/А.

Ухвалою від 08.06.2011р. господарським судом Одеської області здійснено заміну первісних відповідачів у справі - Філія „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” та Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (у формі Закритого акціонерного товариства) «ПРОМІНВЕСТБАНК»належним відповідачем Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області”.

Ухвалою від 08.08.2011р. господарським судом Одеської області здійснено заміну первісного відповідача у справі Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” належним відповідачем Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”.

Відповідач відзив на позов до суду не надав, а у судовому засіданні представник відповідача надав платіжне доручення №195/5 від 26.08.2009р. та пояснив суду, що відповідачем оплачені послуги з охорони майна, які надані позивачем у вересні 2009р. в сумі 4836 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.08.2011р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.05.2007р. між ТОВ «Патріот»(виконавець, позивач) і Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі головного бухгалтера філії «Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський в Одеській області»(Замовник) укладений договір охорони майна №1/А, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець зобовязується забезпечити охорону майна згідно додатку №2, що знаходиться на обєкті ПП «Агентство-2500»розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59, що охороняється.

Згідно з умовами п.5.1. договору сума договору становить 6,00 грн. на годину відповідно до договору погодження ціни (Додаток №1). Відповідно до умов п.5.3. договору плата за охорону здійснюється Замовником щомісячно, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця до 5 числа поточного місяця.

Відповідно до умов п.7.3. договору Замовник вправі в будь-який час розірвати договір та забрати належне йому майно, попередньо сплативши плату за охорону.

У Протоколі узгодження, який є додатком №1 до договору, встановлено, що Замовник зобовязується щомісячно здійснювати оплату Виконавцю в розмірі із розрахунку один цілодобовий пост 6 грн./час (4464 грн.) з підписанням «Акту виконаних робіт». Оплата здійснюється до 3-го числа поточного місяця на підставі даного договору.

25.12.2007р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою п.5.1. договору викладений в наступній редакції: «Сума договору становить 6,50 грн. в час згідно протоколу узгодження ціни у виді додатку №1 від 01.01.2008р.»

У Протоколі узгодження від 01.01.2008р., який є Додатком до договору, встановлено, що Замовник зобовязується щомісячно здійснювати оплату Виконавцю в розмірі 6,50 грн./час з підписанням «Акту виконаних робіт». Оплата здійснюється до 3-го числа поточного місяця на підставі даного договору.

Також судом встановлено, що листом від 11.08.2010р. за вих.№60-04-09/461 Замовник повідомив Виконавця про припинення договірних відносин і розірвання договору охорони майна №1А від 01.05.2007р. з 16.08.2010р. Водночас у листі Замовник гарантував здійснити оплату за послуги, що надані до 16.08.2010р., в т.ч. погасити заборгованість на загальну суму 14820 грн., що існує станом на 01.08.2010р.

Поряд з цим наявні у справі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень-липень 2009р., травень-серпень 2010р. та виписки з банківського рахунку Виконавця свідчать, що заборгованість Замовника станом на 01.08.2010р. в сумі 14820 грн. виникла внаслідок часткової оплати послуг з охорони майна, які надані Виконавцем у червні липні 2009р., а також внаслідок несплати Замовником послуг з охорони майна, які надані Виконавцем у травні липні 2010р. Разом з тим, наявний у справі акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000153 від 31.08.2010р. свідчить, що з 01.08.2010р. по 15.08.2010р. Виконавець надав Замовнику послуги з охорони майна на суму 2418 грн.

Таким чином на момент розірвання договору охорони майна №1А від 01.05.2007р. заборгованість Замовника становила 17238 грн.

В подальшому Виконавець звернувся до Замовника з претензією від 01.09.2010р. за вих.№134-1 про оплату боргу в сумі 17238 грн., яку Замовник одержав 07.09.2010р. за вх.402, та з претензією від 16.09.2010р. за вих.№137-1, яку Замовник одержав 20.09.2010р. за вх.437. Але Змовник відповіді на претензію Виконавця не надав та борг не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.

13.08.2009р. Замовником змінено найменування з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) на ПАТ Промінвестбанк, яке відповідно до Статуту є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), а наказом ПАТ Промінвестбанк від 28.03.2011р. №191/ос припинено діяльність філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Білгород-Дністровський Одеської області»шляхом реорганізації у Білгород-Дністровське безбалансове відділення з підпорядкуванням філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса».

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, зобовязання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг з охорони майна виникло під час дії укладеного між сторонами договору охорони майна від 01.06.2007р. №1/А, яким встановлено як зобовязання позивача надати відповідачу послуги з охорони майна, так і зобовязання відповідача оплатити надані позивачем послуги.

Також судом встановлено, що наявність боргу відповідача підтверджується наявним у справі актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень-липень 2009р., травень-серпень 2010р. та виписками з банківського рахунку позивача, які свідчать, що заборгованість відповідача становить 17238 грн. При цьому доказів, які підтверджують відсутність цього боргу відповідач до суду не надав, а в силу вимоги ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання представника відповідача на те, що послуги з охорони майна, які надані позивачем у серпні 2009р. оплачені відповідачем, господарський суд до уваги не приймає, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача боргу в сумі 17238 грн., який виник у відповідача внаслідок неповної оплати послуг, які надані позивачем у червні-липні 2009р. в сумі 312 грн., несплати послуг, які надані позивачем у травні-липні 2010р. в сумі 14508 грн. та несплати послуг, які надані позивачем з 01.08.2010р. по 15.08.2010р. в сумі 2418 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ „Патріот”, а отже і їх задоволення.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»(65011, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, код 09328133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот»(65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд. 15, кв.17, код ЄДРПОУ 32165596, р/р 26000227561 в ПАТ „Марфін Банк” м. Іллічівська, МФО 328168) основний борг в сумі 17238 (сімнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 172 (сто сімдесят дві) 38 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 29 вересня 2011 року.