Рішення № 18671503, 26.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2011 р.Справа № 3-8/89-10-5013 За позовом: Публічного акціонерного товаритсва „Західенерго”

До відповідачів: Державного підприємства „Одеська залізниця”; Центральної збагачувальної фабрики „Росія” Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглепереробка”

про стягнення 2324,91 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2, представник Державного підприємства „Одеська залізниця” за довіреністю

Суть спору: Позивач Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просив суд з урахуванням уточнень (вх. № ГСОО 34889 від 23.12.2010р.), стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Центральної збагачувальної фабрики „Росія” Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглепереробка” вартість вантажу, якого не вистачає в розмірі 2324,91 грн.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують, що вбачається з наданих суду письмових відзивів на заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.08.2011р. на підставі заяви представника позивача, судом змінено найменування позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” на Публічне акціонерне товариство „Західенерго”, у звязку зі зміною 04.04.2011р. назви Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" на Публічне акціонерне товариство "Західенерго", що вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, встановив.

У відповідності до умов укладеного між ДП “Вугілля України”(Постачальник) і ВАТ “Західенерго”(Покупець) договору поставки від 01.03.2010р. № 02-10/2-ЕНП, 25.08.2010р. зі станції відправлення Росія Донецької залізниці ТОВ “Донбасвуглепереробка” (Відправник) на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці для Ладижинської ТЕС ВАТ “Західенерго”(Одержувач) відправлено 4 вагони, у т.ч., вагон № 66111667 з вугільним концентратом у вологому стані в кількості 69000 кг, що вбачається залізничної накладної № 52487400 на маршрут або групу вагонів.

Як вбачається з відміток на накладній № 52487400, вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом; вантаж розміщено і закріплено згідно з п.17 Правил перевезення вантажів.

По путі слідування вантажу, 28.08.2010р. на станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 6850 (копія а.с. 54 Т.1), відповідно до даних якого проведеним контрольним перевантаженням у вагоні №66111667 встановлено масу нетто вантажу на рівні 66300 кг, менше на 2700 кг в порівнянні з даними накладної № 52487400.

В подальшому, 30.08.2010р. на станції Ладижин Одеської залізниці було встановлено, у вагоні №66111667 над 3 люком посередині вагону між хребтовою балкою та армованим листом міститься щілина довжиною 10 см, шириною 3 см; течі вантажу на момент прибуття немає; вагон технічно справний, проте не підготовлений під перевезення вугілля; щілину до навантаження відправник бачити міг, що вбачається зі складеного акту про технічний стан вагону (контейнера) (копія а.с. 53 Т.1).

30.08.2010р. на станції Ладижин Одеської залізниці складено комерційний акт БО №646517, у якому вказано, що: у вагоні № 66111667 знаходиться вологий вугільний концентрат масою нетто 65300 кг, різниця ваги проти залізничної накладної № 52487400 на 3700 кг; вантаж, якого не достає, у вагоні міститися міг; посередині вагону над 3,4 люками міститься воронкоподібне поглиблення довжиною 1 м, шириною 1 м, глибиною 0,3 м; на іншій площі навантаження рівномірне, на рівні бортів, застосовано каток; вантаж не марковано; над 3 люком посередині вагону між хребтовою балкою та армованим листом міститься щілина довжиною 100 мм, шириною 50 мм; двері закриті; теча відсутня; з обох сторін вагону містяться скоси від торцевої двері на всю ширину вагону довжиною на 1,2 люки; вагон технічно справний, не підготовлений під перевезення даного вантажу.

Згідно з залучених до матеріалів справи платіжних доручень та авізо, виходячи з вартості вугілля в сумі 621,18 грн. за 1000 кг без ПДВ, яка встановлена у специфікації від 30.07.2010 р. № 08/10-Л до договору поставки від 01.03.2010 р. № 02-10/2-ЕНП, укладеного між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”, позивачем понесено витрати по сплаті вугілля, у т.ч. недоотриманого загальною масою 3700 кг.

Натомість, як вбачається з довідки вантажовідправника, вартість вугілля, що постачався за умовами договору № 02-10/2 ЕПН від 01.03.2010р. становить 943,66 грн., без урахування ПДВ.

З урахуванням фактично понесених реальних збитків ВАТ „Західенерго” розраховано вартість недостачі вантажу, при цьому застосовано 1% природної втрати маси мінерального палива, зазначеної у перевізних документах, що становить суму від загальної вартості втраченого вантажу 2324,91 грн. Позовні вимоги направлені на стягнення з відповідачів 2324,91 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено судом, між ТОВ “Донбасвуглепереробка” (вантажовідправник) і Одеською залізницею (перевізник) укладено договір перевезення вантажу, вантажоодержувачем, якого є ВАТ “Західенерго”. Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагон №66111667 здійснювалося відправником ТОВ “Донбасвуглепереробка”, який відповідно до ч. 3 ст. 308 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 918 Цивільного кодексу України, ст. 31 Статуту залізниць України зобовязаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.

Пунктом 3.9 розяснення президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 р. № 04-5/601 передбачено, що відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобовязана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Згідно з п. 3.20 розяснення президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”від 29.05.2002 р. № 04-5/601 за змістом ст. 31 Статуту залізниць України та п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

З урахуванням наведеного та наявних у матеріалах справи даних акту про технічний стан вагону від 30.08.2010р., комерційного акту від 30.08.2010 р. БО 646517, в якому фіксовано підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості якого не подавалась письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, навантаження ТОВ “Донбасвуглепереробка” вантажу здійснено у не підготовлений для перевезення вугілля, за ознаками непридатності в комерційному відношенні, вагон, тому ТОВ “Донбасвуглепереробка” є винним у втраті вантажу.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Положеннями ст.111 Статуту залізниць України визначено підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Як вбачається з даних комерційного акту від 30.08.2010 р. БО 646517, при складенні акту встановлено наявність воронкоподібного поглиблення, що засвідчує втрату вантажу у вагоні № 66111667 під час перевезення. Під час розгляду справи ДП “Одеська залізниця” не доведено факту виникнення недостачі з незалежних від відповідача обставин, а також не надано суду доказів, що засвідчують вжиття заходів, направлених на запобігання просипанню вантажу після виявлення даного факту на станції Чаплине Придніпровської залізниці, що засвідчує втрату вантажу у тому числі з вини перевізника вантажу. Одеської залізниці.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що залізниця перевірила правильність розміщення та закріплення вантажів у вагоні № 66111667, зокрема, наявність маркування вантажу всупереч вимогам параграфу 19 р.1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі.

З урахуванням встановлення судом вини перевізника та вантажовідправника у втраті вантажу та, у звязку з неможливістю вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок неправомірних дій кожного з відповідачів, Державне підприємство „Одеська залізниця” та Центральна збагачувальна фабрика „Росія” Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглепереробка” мають нести відповідальність в рівній мірі.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача по недостачі вантажу, вважає, що Позивачем невірно застосовано 1% природної втрати маси мінерального палива, зазначеної у перевізних документах, відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерства юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5082, оскільки концентрат вугільний зданий до перевезення у вологому стані, що підтверджується залізничною накладною та комерційним актом, а в силу вимог п.27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси в перевізних документах щодо вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або вологому стані.

Відповідно, з урахуванням фактичної маси вантажу, яка була передана для перевезення у вагоні № 66111667 (69000 кг) та норми недостачі вантажу у розмірі 2% маси нетто вантажу, маса вантажу на рівні 1,38 тон становить норму недостачі вантажу та підлягає вирахуванню з загальної ваги втраченого вантажу (3,7 тон). З урахуванням наведеного, маса відповідальної недостачі вантажу становить 2,32 тон.

Тому, з ТОВ „Донбасвуглепереробка” підлягають стягненню кошти в сумі 954,44 грн. (621,18 грн. за 1000 кг х 2320 кг + 20% ПДВ = 1729,37 грн. + передбачені договором поставки від 01.03.2010 р. № 02-10/2-ЕНП доплати по вологості 7% в сумі 121,06 грн. та зольності 3,38% в сумі 58,45 грн.; всього 1908,88 грн./ 2).

В свою чергу, відповідальність перевізника Одеської залізниці визначається з урахуванням положень ч.1 ст.115 Статуту залізниць України.

Згідно ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як вбачається з довідки вантажовідправника, вартість вугілля, що постачався за умовами договору № 02-10/2 ЕПН від 01.03.2010р. становить 943,66 грн., без урахування ПДВ.

Тому, з Державного підприємства „Одеська залізниця” підлягають стягненню кошти в сумі 895,88 грн. (643,66 грн. за 1000 кг х 2320 кг + 20% ПДВ = 1791,95 грн./ 2).

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково зі стягненням з ТОВ „Донбасвуглепереробка” 954,44 грн. та зі стягненням з Одеської залізниці 895,88 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглепереробка” (85485, Донецька обл., м. Українськ, вул. Октябрьська, 1; код 32011542; р/р 26000301490702 в відділенні ПІБ м. Селідово, МФО 334312) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; код 054709284; р/р 260033373803 у ВАТ „Державний Ощадний Банк України” Ладиженське ТВБВ №10001/0111, МФО 302076) 954 (девятсот пятдесят чотири) грн. 44 коп., 43 (сорок три) грн. 44 коп. державного мита та 100 (сто пятдесят одна) грн. 51 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (63023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код 01071315; р/р 26038200003 Одеська філія АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; код 054709284; р/р 260033373803 у ВАТ „Державний Ощадний Банк України” Ладиженське ТВБВ №10001/0111, МФО 302076) 895 (вісімсот девяносто пять) грн. 98 коп., 43 (сорок три) грн. 44 коп. державного мита та 100 (сто пятдесят одна) грн. 51 коп.витрат на ІТЗ судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2011р

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.