Рішення № 18670642, 06.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/29206.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня"

До Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ"

Про стягнення 2 216 831,62 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 1/123 від 01.06.2011 року)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. вих. № 124-10/11 від 05.10.2011 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Завод "Ленінська кузня" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 2 216 831,62 грн. заборгованості, з яких 1 900 109,04 грн. основного боргу за договором поставки № 263-08 від 29.09.2008 року, 316 722,58 грн. інфляційних втрат, а також просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов вказаного договору поставки, не виконав свої зобовязання перед позивачем по оплаті поставленого товару у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 06.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2011 року виконав вимоги ухвали суду від 25.08.2011 року, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів для огляду в судовому засіданні та усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги і повному обсязі.

В судовому засіданні 06.10.2011 року представником відповідача надано усні пояснення по справі, наявність заборгованості не заперечено, борг визнано.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані суду докази та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Ленінська кузня" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ" (замовник) було укладено договір поставки № 263-08 (надалі Договір поставки).

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" від 22.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство "Завод "Ленінська кузня" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Завод "Ленінська кузня".

Публічне акціонерне товариство "Завод "Ленінська кузня" є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня".

Відповідно до п. 1.1 Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а «Замовник" прийняти та оплатити металоконструкції прогонових будов естакади на Рибальському острові Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві у відповідності з робочими кресленнями КМ (КМД):

- комплект 38.ЕР.СМ.КМ1 (Робочі креслення. Станція метро. Конструкції металеві.);

- комплект 38.ЕР.СТП.КМ1 (Робочі креслення. СТП метро. Конструкції металеві.);

- комплект 38.ЕР.М.КМ1 (Робочі креслення. Прогонова будова метропроїзду. Прогони 1 -15.);

- комплект 38.A3.KM1 (Робочі креслення. Прогонова будова автопроїзду. Прогони 9-17 (верховий);

- комплект 38.А4.КМ1 (Робочі креслення. Прогонова будова автопроїзду. Прогони 9-17 (низова),

(далі - Продукція) в асортименті та кількості відповідно до проектної документації (креслення КМ, КМД).

У відповідності до положень п. 1.2 Договору поставки замовник доручає, а постачальник приймає на себе зобов'язання поставити Продукцію до місця призначення, обумовленого Додатковою угодою, для Мостозагіна №112 ВАТ „Мостобуд" (по замовленню TOB «Торговий дім «МОСТ») не маючи зауважень з боку фахівців ІЕЗ ім. Патона, що здійснюють наглядову діяльність за якістю її виготовлення і прийняті Мостовою інспекцією «Виробника».

Згідно з п. 6. 2 Договору поставки загальна вартість Договору на момент його укладення, виходячи із визначеної на основі проектів KM кількості Продукції в складає 1905,8 тн. (одна тисяча дев'ятсот п'ять тони вісімсот кг.), являється орієнтовною і складає 61 652 630,00 грн. (шістдесят один мільйон шістсот п'ятдесят дві тисяч шістсот тридцять грн. 00 коп.).

Пунктом 7.3. Договору поставки передбачено, що розрахунки по цьому Договору здійснюються замовником згідно з Графіком фінансування та постачання Продукції (Додаток № 1 до Договору поставки) у гривнях

Додаток № 1 до Договору поставки встановлює, що замовник має сплатити авансом 30% вартості всієї Продукції. що визначена Договором. Оплата повинна надходити на рахунок постачальника не пізніше 05 числа кожного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що постачальник передав, а відповідач прийняв Продукцію на загальну суму 22500109,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, скріпленими підписами сторін (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи) та актом звіряння взаємних розрахунків заборгованості по грошовим зобов'язанням, що виникли з Договору поставки.

Проте, відповідач за спірним Договором поставки сплатив як 30 % авансу у відповідності до Додатку № 1 до Договору поставки лише 20600000,00 грн., у звязку із чим на момент звернення позивача до суду за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1900 09,04грн.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за спірним Договором позивач 25.06.2011 року направив на адресу відповідача претензію № 138/34, в якій просив оплатити існуючий борг за Договором поставки.

У відповідь на заявлену претензію відповідач листом № 12 від 05.07.2011 року визнав свій борг перед позивачем в розмірі 1 900 109,04 грн. та повідомив позивача, про те, що заборгованість, що утворилась за Договором поставки буде погашена найближчим часом.

Оскільки, в подальшому, відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором поставки, позивач 12.08.2011 року повторно направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу та акт звіряння взаємних розрахунків заборгованості по грошовим зобов'язанням, що виникли з Договору поставки.

Проте, станом на 18.08.2011 року борг не погашено, що стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою даний Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що відповідач борг в повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, отже, порушив умови договору, що ним не спростовано.

Як зазначалось вище, матеріалами справи підтверджується передача позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ" продукції згідно Договору поставки та наявність у нього заборгованості у розмірі 1 900 109,04грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення взятого на себе зобовязання з оплати поставленого товару у встановлений у Додатку № 1 до Договору поставки строк не виконав, а на момент розгляду справи обовязок відповідача оплати за поставлену продукцію настав.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ" перед Публічним акціонерним товариством "Завод "Ленінська кузня" у розмірі 1 900 109,04 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1900109,04 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 316 722,58 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором поставки строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 316 722,58 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "МОСТ" (01033, м. Київ, вул. Панківська, 5, код ЄДРПОУ 33594189) з р/р № 260013012052 у АБ "Таврика" м. Києва, МФО 300788, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, код ЄДРПОУ 14312364) 1 900 109 (один мільйон дев'ятсот тисяч сто дев'ять) грн. 04 коп. суму основного боргу, 316 722 (триста шістнадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 22 168 (двадцять дві тисячі сто шістдесят вісім) грн. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 10.2011 року