Рішення № 18670156, 06.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.11 р. Справа № 6/144

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” с.Стила, Донецької області

про стягнення 1920 828грн. 60коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 01.03.2011р.

відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Компанія „Райз” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” с.Стила, Донецької області основного боргу у розмірі 680 054грн. 40коп., збитків у розмірі 959 302грн. 36коп., процентів за неправомірне користування коштами у розмірі 223601грн. 35коп. та процентів за користування товарним кредитом у розмірі 57 870грн. 49коп. (Усього 1920 828грн. 60коп.)

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору товарного кредиту №8275-2К від 26.02.2008р. в частині строку сплати коштів за поставлену продукцію.

Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

6 вересня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 24.06.2011р. була направлена відповідачу 24.06.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 09.08.2011р. була надіслана відповідачу 10.08.2011р. Повідомлення про вручення рекомендованих листів були повернуті з поштового відділення з відміткою про їх вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

26 лютого 2008р. між Закритим акціонерним товариством компанія „Райз” м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” с.Стила, Донецької області був укладений договір товарного кредиту №8275-2К, відповідно до п.1.1 якого постачальник (далі по тексту-позивач) зобовязався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець (далі по тексту-відповідач) в свою чергу зобовязувався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну) сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару та нарахованих відсотків, інші умови погоджені сторонами-визначені в договорі та специфікації (додатки №1, №2), які є невід”ємною частиною договору (п.1.2).

01.04.2009р. між Закритим акціонерним товариством компанією „Райз” м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” с.Стила, Донецької області була укладена угода згідно якої сторони внесли зміни до договору на умовах розстрочення остаточного розрахунку №8275-2К від 26.02.2008р.

Дана угода підписана обома сторонами без розбіжностей, скріплені печатками обох підприємств.

Відповідно до вимог та положень Закону України “Про акціонерні товариства“ №514-VI від 17.09.2008р., Закрите акціонерне товариство компанія „Райз” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Компанія „Райз”.

У звязку з цим, Публічним акціонерним товариством „Компанія „Райз” до правоустановчих документів були внесені відповідні зміни.

Так, відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” м.Київ”, приведеного у відповідність з нормами Закону України “Про акціонерні товариства “ №514-VI від 17.09.2008р., Закрите акціонерне товариство компанія „Райз” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Компанія „Райз”.

До позовної заяви позивач додав довідку з ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з яких вбачається, що організаційно-правова форма позивача ПАТ.

Таким чином, позивач по справі є правонаступником постачальника за договором.

На підставі укладеного договору Закрите акціонерне товариство компанія „Райз” у період з 16.05.2008р. по 01.07.2008р. включно по видатковим накладним №ВН-10021-00236 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00250 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00247 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00253 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00252 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00379 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00387 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00235 від 16.05.2008р., №ВН-10021-00262 від 19.05.2008р., №ВН-10021-00380 від 24.05.2008р., №ВН-10021-00393 від 24.05.2008р., №ВН-10021-00389 від 24.05.2008р., №ВН-10021-00388 від 24.05.2008р., №ВН-10021-00400 від 04.06.2008р., №ВН-10021-00683 від 01.07.2008р. здійснило поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 3557 387грн. 86коп. який прийнято уповноваженими особами відповідача.

Факт поставки продукції відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

За умовами угоди від 01.04.2009р. про внесення змін до договору №8275-2К від 26.02.2008р. відповідач визнав і підтвердив свій обов”язок перед позивачем, що виник у відповідності до укладеного договору, а саме по сплаті: 1133424грн. 59коп. боргу за переданий товар, що в еквіваленті становить 224440,51USD, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 3 вищезазначеної угоди сторони встановили наступну дату повної оплати відповідачем вартості товару та відсотків за користуванням товарним кредитом-01.09.2009р.

Крім цього, згідно п.4,5 угоди сплата грошових коштів, зазначених в п.1 здійснюється щомісячно рівними частинами і підлягають сплаті у гривні.

Відповідач сплатив вартість поставленого товару у розмірі 3123 723грн. 51коп., що підтверджується банківськими виписками.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок поставити товар на умовах товарного кредиту, а у відповідача прийняти та оплатити його.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 433 664грн. 35коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи.

За приписами ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Пунктом 2.1 Договору № 8275-2К від 26-02.08р. сторони встановили, що вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку №1а. Сторони встановили ціну договору в гривнях, а також визначили її грошовий еквівалент в іноземній валюті в доларах США. Ціна договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Сторони передбачили, що протягом строку дії договору, грошові зобов"язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним забов”язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до доларів США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини) (п. 2.2 Договору).

Пунктом 5 угоди про внесення змін сторони передбачили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов"язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її несплаченої частини) в іноземній валюті, вказаної в п.1 Угоди, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її несплаченої частини).

Відповідно вказаного пункту угоди позивач здійснив нарахування на суму несплаченого товару по курсу долара існуючого на момент проведення розрахунку (30.09.2010р.), тобто з курсовою різницею у сумі 680054грн. 40коп. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний.

Отже, арифметичний підрахунок вимог щодо основного боргу з урахуванням курсової різниці здійснений судом встановив, що її розмір складає 679264,36 за наступним розрахунком: 433664,35/5,05х7,91.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення боргу з урахуванням курсової різниці задовольняє частково та стягує з відповідача грошові кошти у сумі 679264грн. 36коп.

Позивачем нараховані відповідачу проценти за користування товарним кредитом на загальну суму 57 870грн. 49коп.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення виконання зобов'язання з оплати грошових коштів за поставлений товар.

Відповідно до п.2.6 укладеного договору товар отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника проценти.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються покупцем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для оплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (прийняття-передачі) послуг товарного кредитування (п. 2.7 договору).

Відповідно п.2.3 Договору покупець проводить сплату вартості (ціни) товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, врахованої відповідно до положень п. 2.2 на банківський рахунок позивача.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом у розмірі 57 870грн. 49коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

Пунктом 7.5 договору товарного кредиту №8275-2К від 26.02.2008р. у випадку прострочення виконання грошових зобов”язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків відповідач сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами у розмірі 28% річних з простроченої суми.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За приписами ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплатити товару та сплатити процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, при несвоєчасній оплаті відповідачем продукції він зобов”язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснений розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштам за період з 02.09.2009р. по 30.09.2010р. у сумі 223 601грн. 35коп.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення процентів за неправомірне користування коштами у розмірі 223601грн. 35коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

Відповідно п.6 угоди від 01.04.2009р. у разі виникнення будь-якого факту порушення покупцем строків, порядку та розмірів оплати грошових коштів, узгоджених сторонами у п.п.1-4 даної угоди, права та обов”язки по цій угоді вважаються припиненими, а право вимоги оплати грошових коштів, розрахунок збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов”язання та штрафних санкцій нараховується відповідно до умов договору поставки насіння та сзр на умовах розстрочення остаточного розрахунку №8275-2К від 26.02.2008р.

Як вбачається з пункту 7.4 договору товарного кредиту №8275-2К від 26.02.2008р. покупець відшкодовує збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов”язань по цьому договору. Сторони встановили розмір збитків постачальника в твердій сумі в залежності від строків порушення зобов”язання 10% неоплаченої вартості товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним щомісячним збільшенням цієї суми на 10%.

За приписами ч.5 ст.225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Позивачем здійснений розрахунок збитків за 13 місяців у розмірі 959302грн. 36коп.

Суд вважає дані не підлягаючими задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України). Однак, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності реальних збитків чи упущеної вигоди, яка сталась внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Отже, сам факт встановлення сторонами розміру збитків в договорі не свідчить про їх завдання позивачу у розмірі.

Загальними засадами цивільного законодавства є зокрема: справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України), суд вважає, що в зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” своїх зобов'язань за договором, останній повинен сплачувати курсову різницю у сумі 245600грн. 01коп., проценти за неправомірне користування коштами у розмірі 223601грн. 35коп. та проценти за користування товарним кредитом у розмірі 57 870грн. 49коп., які є розумним забезпеченням порушеного права позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження завдання збитків на суму 959302грн. 36коп.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.6 ст.3, ч.2 ст.22, ст.ст. 509, 525, 526, 536, ч.3 ст.692, ч.2 ст.623 ЦК України, ч.1 ст.216, 218 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” с.Стила, Донецької області про стягнення 1920 828грн. 60коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова фірма „Родник” (87221 с.Стила, Донецької області, Старобешівський район, вул.Радянська,5, п/р26008301783254 у філії „ГУ ПІБ в Донецькій області” м.Донецьк, МФО 334635, ЄДРПОУ 13504972) на користь Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз” (юрид.адр.: 03143 м.Київ, вул.Академіка Заболотнова,152; пошт.адр.: 83012 м.Донецьк, вул.Куйбишева,буд.191, кв.22; п/р26003360016675 у ВАТ „Укрексімбанк” м.Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 13980201) основний борг з урахуванням курсової різниці у сумі 679264грн. 36коп., проценти за неправомірне користування коштами у розмірі 223601грн. 35коп. та проценти за користування товарним кредитом у розмірі 57 870грн. 49коп., витрати по сплаті держмита у сумі 9 607грн. 36коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. 04коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >